Постанова № 4397375, 08.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/93

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.07.2009 р.                                                   11:10                              № 2а-2607/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Будінженермережа-5"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.08р. №0006272313/0

Представники сторін:

від позивача, Негода Є. В., за довіреністю

          від відповідача, Степаненко І. Д., за довіреністю

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000 6272313/0 від 29.07.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні правові підстави для визнання договорів на поставку товарів та податкових накладних недійсними. Тому підстав для застосування до позивача штрафних санкцій не було. Позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006272313/0 від 29.07.2008 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 214657,45 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 107328,72 грн.

Ухвалою суду від 07.04.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте на основі акта перевірки та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

06.07.09 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що після звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0006272313/0 від 29.07.2008 відповідачем було винесено податкове повідомлення №0006272313/3 від 27.03.2009, яким позивачу було донараховано податку на додану вартість в розмірі 214657,45 грн. - основного платежу та 107328,72 грн. –штрафних санкцій. Таким чином, позивач просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0006272313/3 від 27.03.2009.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив –

15.07.08 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з приватним підприємством «Аміда»за період з 01.01.2007 по 31.03.2008. за результатами перевірки складено Акт № 372/23-13/04013407 від 15.07.2008.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 214657,45 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення № 0006272313/0 від 29.07.08 на загальну суму 321986,17 грн.

Позивач оскаржував зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишені без задоволення.

Як вбачається з акта перевірки, при перевірці були використані надані позивачем на запит відповідача наступні документи: установчі та реєстраційні документи, декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2007 року, реєстри отриманих податкових накладних за липень, серпень, вересень 2007 року, платіжні доручення та виписки банків за липень, серпень, вересень 2007 року, протокол виїмки та огляду від 14.02.2008.

Також відповідачем були використані документи, подані СВ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, а саме постанова про проведення позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ЗАТ «Будінжмережа-5»по взаємовідносинах з ПП «Аміда»за період з 01.01.2007 по 31.03.2008; постанова про проведення почеркознавчої експертизи від 19.02.2008; висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1643 від 22.04.2008; постанова про проведення виїмки від 11.02.2008; протокол виїмки та огляду від 14.02.2008; Договір № 1206/1/60 від 12.06.2007; Договір № 2507/1/78 від 25.07.2007; податкові накладні та видаткові накладні за липень, серпень, вересень 2007 року, протокол допиту свідка від 10.10.2007.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з ч.3 п.1.2 затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Таким чином, основною ознакою невиїзної документальної перевірки є те, що об’єктом останньої є виключно подані податкові декларації, звіти та інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Тобто органи державної податкової служби мають право перевіряти виключно ті документи, які пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи невиїзну документальну перевірку, досліджував крім поданих позивачем документів, інші, ніж ті, що можуть бути об’єктом перевірки, які до того ж було подано підрозділом податкового органу.

Відповідач, поклавши в основу перевірки надані СВ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва документи, встановив, що первинні фінансово-господарські документи –податкові накладні не відповідають вимогам п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту. Також відповідач, проаналізувавши договори позивача з ПП «Аміда», прийшов до висновку про їх нікчемність.

Підставою для такого висновку відповідача став Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1643 від 22.04.2008, складений за результатами проведення почеркознавчої експертизи. Разом з тим, відповідачем не було надано до суду належним чином засвідченої копії вироку у кримінальній справі, в якому були б встановлені факти, що мали б значення для всебічного та повного вирішення даної справи, відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, суд робить висновок про те, що проведена відповідачем перевірка за своєю природою не є невиїзною документальною.

Оскільки відповідач, маючи намір провести невиїзну документальну перевірку позивача, в основу перевірки поклав інші, ніж передбачено ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.1.2 затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, перевірка втратила ознаки невиїзної документальної, а тому у позивача виникло право на участь в такій перевірці, яка мала полягати в обов’язковому його повідомленні та можливості надавати документи та пояснення з питань, щодо яких проводилась перевірка.

Суд також звертає увагу, що відповідач, застосував до позивача штрафні санкції, за порушення податкового законодавства з тих підстав, що подані ним документи, які передбачені п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», складені з порушенням п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997. При цьому факти невідповідності підпису на податкових накладних були встановлені під час проведення слідчих дій без будь якої участі відповідача. Зазначені докази здобуті слідчим не були предметом дослідження суду, а вирок по кримінальній справі відсутній.

Висновок податкового органу про наявність порушення з боку позивача є надуманим, оскільки, Законом України «Про податок на додану вартість»та Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 не передбачено обов’язку платника податку на додану вартість перевіряти достовірність підписів, вчинених на податкових накладних.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що під час винесення оскаржуваного рішення мало місце порушення відповідачем як прав позивача, так і наведених вище принципів, а орган владних повноважень у супереч вимог ст. 19 Конституції України діяв не у спосі встановлений законами України, що призвело до порушення прав особи –платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав обґрунтованих заперечень наведених позивачем доводів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, п.1 ч.1 ст.157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства "Будінженермережа-5" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлеиня - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Кнєва № 0006272313/3 від 27.03.2009р. про донарахування ЗАТ “Будінженермережа-5" податку на додану вартість у сумі 214657,45 грн. та штрафннх (фінансовнх) санкцій у сумі 107328,72 грн.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства "Будінженермережа-5" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано – 07 серпня 2009 року.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.