Рішення № 4397367, 04.08.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2009 р.

Справа № 18/47

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/47

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод", м. Сміла Черкаської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод дозуючих автоматів", м. Кіровоград

про стягнення 102 346,33 грн.

Представники сторін:

від позивача - Трушков В.Л., довіреність № 113 від 03.03.09;

від відповідача - участі не брали.

Відкритим акціонерним товариством "Смілянський машинобудівний завод" подано позовну заяву про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" 89 135,78 грн. заборгованості по договору № 9/98-1-2008 та пені 6168,83 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 18/47.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № 9/98-1-2008 щодо кінцевої оплати виготовленого обладнання.

Заявою від 07.05.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та крім зазначених вище сум просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5615,55 грн. (а.с. 70).

22.05.2009 р. на адресу господарського суду надійшло пояснення представника позивача № 250 від 21.05.2009 р. (а.с. 105-108), за змістом якого позивач обґрунтувує заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 89135,78 грн. як збитки у вигляді не отриманих ним доходів внаслідок порушення відповідачем зобов"язань за договором. Вимоги щодо стягнення пені в розмірі 6168,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5615,55 грн. залишились без змін.

Завою від 04.08.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог на величину втрат від інфляції за травень-червень 2009 р., що становить 1426,17 грн. (а.с. 162).

Таким чином, позивач просить стягнути 102 346,33 грн., з яких: 89135,78 грн. збитки, 6168,83 грн. пені та 7041,72 грн. інфляційних втрат.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Право представника позивача на реалізацію зазначених процесуальних прав підтверджується довіреністю № 113 від 03.03.2009 р. (а.с. 35).

З урахуванням викладеного, господарський суд розглядає позовні вимоги з урахуванням їх змін, викладених в поясненні представника позивача № 250 від 21.05.2009 р.

Відповідач позов заперечив (а.с. 75-76) з тих підстав, що:

відповідачем проведена оплата в розмірі, що перевищує фактично виготовлену і поставлену позивачем продукцію;

пунктом 9.5. договору визначено порядок направлення документів по договору, який не дотримано позивачем;

позивачем не виконано зобов"язання щодо поставки продукції у встановлений строк.

Розгляд справи № 18/47 відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 14.04.2009 р., 07.05.2009 р., 22.05.2009 р. та 23.06.2009 р.

В судовому засіданні 04.08.2009 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх змін підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.08.2009 р. не з"явився, витребувані документи не подав.

Натомість, 04.08.2009 р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для завершення процедури узгодження і підписання мирової угоди.

Підстави відкладення розгляду справи визначені статтею 77 Господарського процесуального кодексу України. Так, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Господарський суд у поданому відповідачем клопотанні таких підстав не вбачає. Крім того, представником позивача в судовому засіданні 04.08.2009 р. документально не підтримано повідомлені відповідачем обставини. Більш того, строк вирішення спору у справі № 18/104 з урахуванням його продовження (ухвали від 07.05. і 23.06.2009 р.) закінчується 07.08.2009 р. Відповідачем клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

З урахуванням викладеного, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 04.08.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши доводи сторін, наведенні в обґрунтування позовних вимог і заперечень проти позову, та долучені до справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами за договором № 9/98-1-2008 від 01.07.2008 р. виникли зобов"язання, в силу яких позивач (Постачальник) зобов"язався виготовити і поставити, а відповідач (Покупець) прийняти й оплатити накопичувачі цемента БСМ-006.00.00.00 (Товар) (з матеріалів Покупця, без покраски) в кількості чотирьох одиниць щомісячно (а.с. 9-10).

Специфікацією до договору № 9/98-1-2008 від 01.07.2008 р. визначено комплектність Товару та його ціну, що становить 46 200 грн. за одиницю без ПДВ (а.с. 11).

Додатком № 2 до договору № 9/98-1-2008 від 01.07.2008 р. між сторонами погоджено календарний графік поставки (а.с. 12).

Розділом 3 договору передбачено наступний порядок оплати вартості кожної окремо партії Товару:

попередня оплата в розмірі 25% від загальної вартості партії Товару, яка здійснюється протягом 3 банківських днів після надання Покупцем матеріалу;

кінцевий розрахунок - 75 % від загальної вартості партії Товару, який проводиться по факту готовності партії Товару до поставки.

При цьому в пункті 3.1.2. договору зазначено, що обов"язок Постачальника передати партію Товару Покупцю виникає після виконання Покупцем зазначених вище правил оплати.

Згідно статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору виготовлено та листом від 30.09.2008 р. № 6026/201 повідомлено відповідача про готовність до поставки накопичувачів цемента БСМ-006.00.00.00 (обладнання) в кількості 4 одиниці на суму 144 040 грн. (а.с. 16).

Відповідачем оплата виготовленого обладнання з урахуванням умов договору не здійснена.

23.10.2008 р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію з вимогою оплатити виготовлене обладнання (а.с. 17). У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив позивача про неможливість оплати виготовленого обладнання у зв"язку з економічною кризою в державі (а.с. 22).

Відповідно до частини 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами ст. ст. 611, 612, 623 Цивільного коедксу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до п. 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Слід зазначити, що неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору та матеріалів справи (а.с. 9-13 16-18, 102-103), позивач розраховував отримати грошові кошти в результаті виготовлення та поставки відповідачу обладнання. Згідно обґрунтованого розрахунку позивача (а.с. 102-103), який не спростовується відповідачем щодо зазначених у ньому оплат (а.с. 75-76), залишок не сплаченої відповідачем суми коштів за виготовлене обладнання становить 89 135,78 грн.

Про наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить порушення відповідачем зобов'язання за договором стосовно здійснення кінцевої оплати виготовленого обладнання.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку щодо наявності повного складу вчиненого відповідачем правопорушення, шкідливим наслідком якого стало понесення позивачем збитків в розмірі 89 135,78 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 89 135,78 грн. збитків заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6168,83 грн. і втрат від інфляції в розмірі 7 041,72 грн., які нараховано на суму збитків, задоволенню не підлягають, оскільки:

збитки, як і пеня, є окремим видом господарської санкції за порушення зобов"язання (ст. 217 Господарського кодексу України), нарахування пені на збитки чинним законодавством не передбачено;

збитки не є грошовим зобов"язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 43, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" (25004, м. Кіровоград, пров. Експериментальний, 2, р/р 26001331751 в Кіровоградському центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 323301, ідентифікаційний код 00226514) на користь Відкритого акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 67, р/р 26002301785696 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси", МФО 354091, ідентифікаційний код 14313725) - заборгованість в сумі 89 135,78 грн., також державне мито в сумі 891,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,76 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська