Рішення № 4396957, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/312

21.07.09

За позовом ТОВ „Три Т”;

До ТОВ „Фірма „Т.М.М.”;

Про стягнення 187 064,05 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Житєньова К.Є., представник, довіреність №65 від 18.05.2009 р.;

Від відповідача: Случак О.О., представник, довіреність б/н від 13.11.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2009 р. порушено провадження у справі №18/312, справа призначена слуханням на 09.04.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 09.04.2009 р. до 07.05.2009 р., з 07.05.2009 р. до 02.06.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 09.04.2009 р. та від 07.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2009 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на 02.06.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви з 07.05.2009 р. до 02.06.2009 р., з 02.06.2009 р. до 23.06.2009 р., з 23.06.2009 р. до 21.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 169 600,65 грн. (161 370,74 грн. основного боргу + 8 229,91 грн. інфляційних втрат), 16 137,07 грн. штрафу, 1 326,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 870,64 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У ході судового вирішення спору позивачем до господарського суду було подане клопотання про зменшення суми позовних вимог, в якому останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 120 488,10 грн. (112 258,19 грн. основного боргу + 8 229,91 грн. інфляційних втрат), 16 137,07 грн. штрафу, 1 326,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 870,64 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. З метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи 25.12.2008 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв”язку з будівництвом житла;

—згідно з п. 8 ст. 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” до 01.01.2012 р. Торгово-промислову палату України було зобов’язано розглядати звернення суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), щодо надання їм довідки про зупинення (припинення діяльності) внаслідок дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили відносять стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, втручання з боку влади, акти органів державної влади, тощо. На виконання даної умови відповідач відразу після прийняття вищезазначеного закону звернувся з відповідним звернення до ТПП України для отримання відповідної довідки;

—відповідач також зазначає про те, що поставка товару здійснювалася позивачем не на підставі договору №05/01-07 від 30.01.2007 р., а згідно з видатковим накладними, які додані до матеріалів справи, а тому вважає безпідставними позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.01.2007 р. між сторонами укладений договір поставки №05/01-07, за умовами якого позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти та оплатити товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у специфікаціях, що є додатками до даного договору і складають його невід’ємну частину.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що товар вважається переданим відповідачеві в момент фактичного його вручення, що підтверджується підписом представника останнього в видаткових накладних на товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 202 493,48 грн.:

—№585 від 26.04.2007 р. на суму 750,00 грн.;

—№1137 від 09.07.2007 р. на суму 2 496,96 грн.;

—№2441 від 06.11.2007 р. на суму 2 506,49 грн.;

—№2446-Л від 11.09.2008 р. на суму 165 499,36 грн.;

—№22890 від 28.08.2008 р. на суму 13 024,67 грн.;

—№2802 від 15.10.2008 р. на суму 18 216,00 грн.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями останнього:

—серії ЯНЛ №430628 від 26.04.2007 р.;

—серії НАР №231524 від 09.07.2007 р.;

—серії ЯОЖ №475868 від 08.11.2007 р.;

—серії ЯПИ №356174 від 11.09.2008 р.;

—серії ЯПД №419919 від 23.08.2008 р.;

—серії ТММ19 від 15.10.2008 р.

Пунктом 7 договору передбачений порядок розрахунків:

—25% від суми оплати за товар відповідач оплачує протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку –фактури;

—25% від суми оплати за товар відповідач оплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту письмового повідомлення позивача про наявність товару на складі останнього;

—25% від суми оплати за товар відповідач оплачує протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання представником відповідача видаткової накладної про отримання партії товару;

—25% від суми оплати за товар протягом 30 календарних днів з моменту підписання представником відповідача видаткової накладної про отримання партії товару.

Враховуючи умови пункту 7 договору кінцевий розрахунок повинен бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту підписання представником відповідача видаткової накладної.

19.11.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №111 про оплату заборгованості. Про отримання відповідачем зазначеної претензії свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №11113322.

Відповідач у листі №89 від 20.11.2008 р. просив позивача зарахувати попередні оплати в рахунок заборгованості.

Відповідач у листі №58/01-юр від 29.01.2009 р. повідомив позивача про неможливість сплатити заборгованість.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складала 161 370,74 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позову до господарського суду відповідачем на користь позивача сума основного боргу була погашена частково у розмірі 2 397,26 грн. та повернений товар на суму 46 715,31 грн. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 112 258,19 грн.

За прострочку платежу позивачем нарахований штраф у розмірі 16 137,07 грн., передбачений п. 9.4. договору. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 120 488,10 грн. (112 258,19 грн. основного боргу + 8 229,91 грн. інфляційних втрат) та 1 326,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що після подачі позовної заяви до господарського суду, відповідачем на користь позивача заборгованість була погашена частково на загальну суму 49 112,57 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Посилання відповідача на довідку Торгово-промислової палати України є безпідставним, оскільки зазначена довідка відповідачем до матеріалів справи не додана.

Як визначено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (стаття 34 ГПК України).

Слід також зазначити про те, що твердження відповідача відносно того, що поставка товару здійснювалась позивачем не на підставі договору поставки №05/01-07 від 30.01.2007 р. є не обгрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутні та відповідачем не доведено про укладення між сторонами будь-яких інших правових угод щодо поставки товару.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Т.М.М.” (інд. 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Три Т” (м. Харків, вул. С.Єсеніна, 14, кв. 41, код ЄДРПОУ 31149624) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 120 488 (сто двадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 10 коп., 16 137 (шістнадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 07 коп. штрафу, 1 326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 33 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 64 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко