Ухвала суду № 43963509, 28.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"28" квітня 2015 р. Справа № 908/6006/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

заявника скарги - не з'явився,

кредиторів - не з'явились,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного державного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вх. №1935 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 08.01.15 у справі № 908/6006/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью", м. Донецьк

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.01.2015 р. у справі №908/6006/14 (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью", м. Донецьк, код з ЄДР 38441894, банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Попкова Романа Валерійовича, ідентифікаційний номер - 3118223577 (м. Київ, вул. Суздальська, 4/6) та зобов'язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 08.01.2016 р.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью" дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень статей 104, 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України. Крім того, судом встановлено що матеріали справи свідчать про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами, а отже наявні підстави для застосування до боржника процедури ліквідації в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Головне державне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не погодилось з зазначеною постановою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 08.01.2015 р. у справі №908/6006/14, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням вимог статей 104,105,110,111 Цивільного кодексу України, статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, скаржник вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та проведення податковим органом позапланової перевірки у відповідності до вимог п.п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України можливе звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі по банкрутство, однак, боржник своїми діями унеможливив проведення перевірки.

При цьому, заявник скарги зазначає, що вказані обставини повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, чого місцевим господарським судом зроблено не було.

Крім того, заявник стверджує, що боржником були порушені інтереси держави, які полягають, зокрема, в дотримані суб'єктами господарювання правових актів, що визначають соціально-економічні основи держави та суспільства. До таких правових актів відноситься Податковий кодекс України, а одним з принципів системи оподаткування є принцип обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Скаржник зауважує, що зазначене в сукупності свідчить про можливість застосування процедури завідомо фіктивного банкрутства (чи доведення до банкрутства) з метою унеможливлення проведення контрольно-перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористались послугами по безпідставному формуванню валових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью" подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№ 6661 від 22.04.2015 р.).

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. №6659 від 22.04.2015 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью" просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 08.01.2015 р. у справі № 908/6006/14.

Обґрунтовуючи свою позицію у справі, боржник зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не зверталось до нього з заявою про визнання кредиторських вимог, у зв'язку з чим не набуло процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Заявник скарги, сторони та ліквідатор у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали суду апеляційної інстанції від 26.03.2015р., повідомлення, розміщене на офіційному веб-сайті суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Новини і події", а також, повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (копії ухвали суду від 26.03.2015 р.), долучені до матеріалів справи, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників заявника скарги сторін та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження у справі № 908/6006/14 з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Оскільки вказані правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, то саме вказаний законодавчий акт повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 23.12.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью".

Враховуючи вказані вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 р. №4212-VI (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону про банкрутство ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Колегія суддів зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі ст. 1 Закону України про банкрутство сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органів доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, органи доходів і зборів не віднесені чинним законодавством до інших учасників справи про банкрутство, окрім кредиторів.

Статтею 1 Закону про банкрутство встановлено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Таким чином, статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

При цьому особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після звернення у встановленому порядку з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявляти свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідного державного органу до голови ліквідаційної комісії або суду з заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Експотрейд Нью", а також доказів щодо прийняття рішення про проведення позапланової документальної перевірки.

Крім того, в апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), а обґрунтовує вимоги апеляційної скарги лише неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки платника податків.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2014 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації (т.1, а.с. 23).

В Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за 2014р. № 295 (25) розміщено оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью".

В Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором внесено запис про знаходження ТОВ "Експотрейд Нью" в стані припинення за рішенням засновників (т.1, а. с. 53).

Відповідно до п. 11.1 Порядку обліку платників податку та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (в редакції, яка діяла на момент прийняття вказаного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью", далі - Порядок) дані про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Згідно з п.п. 11.5 п. 11 11.5. Порядку у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью" листом від 12.11.2014 р. №2 повідомило Державну податкову інспекцію в Куйбишевському районі м. Донецька про прийняття загальними зборами товариства рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації (т.1, а. с. 28).

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью".

Копію вказаної ухвали направлено, зокрема, державному реєстратору Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, а також Приморському відділенню Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, про що свідчить відтиск штампу канцелярії господарського суду Запорізької області на звороті аркушу оригіналу вказаної ухвали суду.

Копію постанови про визнання боржника банкрутом від 08.01.2015 р. у справі №908/6006/14 також було направлено державному реєстратору Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, а також Приморському відділенню Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, що підтверджується відтиском штампу канцелярії господарського суду Запорізької області на зворотній стороні останнього аркушу оригіналу зазначеної постанови місцевого господарського суду.

Повідомлення про визнання ТОВ "Експотрейд Нью" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднене на офіційному сайті Вищого господарського суду України 12.01.2015 р. №13339.

Враховуючи викладене, відповідний державний орган податків і зборів був повідомлений належним чином про прийняття товариством рішення про припинення його діяльності та порушення провадження у справі про банкрутства стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Нью", а також наявності у нього правових підстав, визначених вимогами статті 78 Податкового кодексу України, та часу для проведення позапланової перевірки.

Крім того, матеріалами справи спростовується твердження скаржника про недотримання боржником вимог Порядку обліку платників податку та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 щодо повідомлення органу податкової служби про припинення юридичної особи з метою проведення позапланової перевірки, що призвело до порушення законних інтересів держави.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п. 11.6 вказаного вище Порядку при проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо прийняття рішення про проведення відповідної позапланової документальної перевірки, а також складення повідомлення ф.25-ОПП про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з рішенням про припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням).

Також, матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів його звернення до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора чи до Міністерства юстиції України зі скаргою у зв'язку з неможливістю проведення позапланової податкової перевірки, або до правоохоронних органів щодо фіктивного банкрутства.

Отже, заявником не доведено проведення відповідним контролюючим органом активної роботи, спрямованої на здійснення перевірки у встановлені законодавством строки для встановлення наявності чи відсутності у боржника податкового боргу, хоча часу та підстав для звернення до голови ліквідаційної комісії або розпорядника майна боржника з відповідною заявою щодо проведення перевірки було достатньо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою органу державної фіскальної служби у здійсненні ним в установленому діючими нормативно-правовими актами порядку позапланової перевірки боржника.

Зазначений орган вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а при наявності відповідних правових підстав, набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

У випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, відповідний орган вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України є однією з необхідних передумов для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, статтею 111 Цивільного кодексу України не передбачено обов'язку затвердження проміжного ліквідаційного балансу органами державної фіскальної служби України, а також підтвердження аудитором (аудиторською фірмою) його достовірності.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання скаржника на порушення головою ліквідаційної комісії боржника вимог статті 60 Господарського кодексу України та вимог статті 20 Закону України "Про господарські товариства" не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки на момент порушення провадження у справі про банкрутства дані статті були виключені з Господарського кодексу України, та відповідно, з Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду порушує його права та інтереси, оскільки відповідний територіальний орган доходів і зборів не був позбавлений права провести позапланову документальну перевірку підприємства-банкрута, в розумні строки звернувшись до ліквідатора боржника, а також, у разі виявлення грошових зобов'язань боржника перед ним, звернутися з кредиторськими вимогами у встановленому порядку та строки та набути статусу кредитора у справі.

Отже, встановивши той факт, що Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не є стороною та учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Експотрейд Нью", питання про права та обов'язки скаржника місцевим господарським судом не вирішувалось, і скаржником не доведено, що оскаржувана ухвала зачіпає чи порушує його права та охоронювані законом інтереси, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про неможливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XІІ Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з підстав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України підстав, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 08.01.2015 р. у справі №908/6006/14 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 08.01.2014 р. у справі №908/6006/14.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.