Постанова № 43961758, 30.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 квітня 2015 року 10:20 справа №826/20427/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства “Житлоінбуд”

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Житлоінбуд” (далі по тексту – позивач, ДП “Житлоінбуд”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Святошинському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0050991503 та №0051001503.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року відкрито провадження у справі №826/20427/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на належного - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

В судовому засіданні 09 квітня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув, у зв’язку із чим на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 28 жовтня 2014 року №0050991503 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 258, 243, 230, 228, 227, 200, 166, 137, 136, 105 та 88 календарних днів сплати грошового зобов’язання в розмірі 132 907,40 грн. ДП “Житлоінбуд” зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 26 581,48 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 28 жовтня 2014 року №0051001503 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 206, 114, 53, 19, 15, 14, 11, 5 та 2 календарних днів сплати грошового зобов’язання в розмірі 84 994,00 грн. ДП “Житлоінбуд” зобов’язано сплатити штрафу розмірі 10% у сумі 8 499,40 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта ДПІ у Святошинському районі від 28 жовтня 2014 року №1126/26-57-15-03-09 “Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку Державне підприємством “Житлоінбуд”, 30860220 за період 2013-2014 роки” (далі по тексту – акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки вимог податкового законодавства в частині подання платіжних доручень до установ банку встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань по орендній платі за землю, передбачених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, згідно з розрахунком штрафних санкцій.

Із розрахунків штрафних санкцій вбачається наступне:

28 березня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 14 лютого 2013 року №9006407249 з граничним строком сплати 31 грудня 2013 року;

15 травня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничними строками сплати: 31 січня 2014 року, 31 грудня 2013 року, 24 березня 2014 року, 05 травня 2014 року;

16 червня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничним строком сплати 31 січня 2014 року та погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 05 лютого 2014 року №9004662780 з граничним строком сплати 02 червня 2014 року;

15 липня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 05 лютого 2014 року №9004662780 з граничним строком сплати 01 липня 2014 року та погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничними строками сплати: 31 січня 2014 року, 24 березня 2014 року;

18 серпня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничним строком сплати 31 січня 2014 року та погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 05 лютого 2014 року №9004662780 з граничним строком сплати 31 липня 2014 року;

05 вересня 2014 року, 15 вересня 2014 року, 17 вересня 2014 року та 30 вересня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 05 лютого 2014 року №9004662780 з граничним строком сплати 01 вересня 2014 року та погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничним строком сплати 31 січня 2014 року;

02 жовтня 2014 року, 14 жовтня 2014 року, 15 жовтня 2014 року позивачем погашено орендної плати згідно з податковим розрахунком земельного податку від 05 лютого 2014 року №9004662780 з граничними строками сплати 01 вересня 2014 року, 01 жовтня 2014 року та погашено орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничними строками сплати 31 січня 2014 року, 24 березня 2014 року.

Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного: податкові повідомлення-рішення прийняті відразу після закінчення перевірки, чим порушеного право позивача подати заперечення н акт перевірки; ДП “Житлоінбуд” своєчасно сплачувало податкові зобов’язання згідно з договором про розстрочення податкових зобов’язань в розрізі за окремими земельними ділянками; заборгованість по орендній платі та за штрафними санкціями, що виникла до березня 2013 року, включена до договору про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких повністю підтримує висновки акта перевірки та зазначає про правомірність накладення штрафу.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник земельного податку зобов’язаний сплатити податок за кожен із місяців року щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; в протилежному випадку такий платник земельного податку притягується до відповідальності за порушення строків сплати.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до рішення ДПІ у Святошинському районі про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №13 та договору про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №15 вирішено надати ДП “Житлоінбуд” розстрочення податкового боргу під проценти за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб усього в розмірі 258 119,13 грн., терміном з 07 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року та передбачено, що розстрочені суми податкового боргу сплачуються наступним чином: 15 травня 2014 року – 32 264,89 грн.; 13 червня 2014 року - 32 264,89 грн.; 15 липня 2014 року - 32 264,89 грн.; 15 серпня 2014 року - 32 264,89 грн.; 15 вересня 2014 року - 32 264,89 грн.; 15 жовтня 2014 року - 32 264,89 грн.; 14 листопада 2014 року - 32 264,89 грн.; 15 грудня 2014 року - 32 264,90 грн.

На підставі платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, суд встановив, що ДП “Житлоінбуд” сплачувало розстрочені суми податкового боргу у строки та розмірах, що передбачені договором про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №15.

Дослідивши складені відповідачем розрахунки штрафних санкцій, суд виявив у ньому неточну інформацію, зокрема: як зазначено вище, у розрахунку вказано про погашення ДП “Житлоінбуд” суми орендної плати згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 07 квітня 2014 року з граничними строками сплати 31 грудня 2013 року, 31 січня 2014 року, 24 березня 2014 року, разом з тим, рішення ДПІ у Святошинському районі про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №13 складено після вказаних граничних строків сплати, а за умовами рішення про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №13 та договору про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №15 не встановлено таких граничних строків сплати як 31 грудня 2013 року, 31 січня 2014 року, 24 березня 2014 року.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ДП “Житлоінбуд” граничних строків сплати сум податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу від 07 квітня 2014 року №13 документально не підтверджуються.

Що стосується несвоєчасної сплати суми податкових зобов’язань з орендної плати згідно з податковим розрахунками земельного податку від 14 лютого 2013 року №9006407249 та від 05 лютого 2014 року №9004662780, суд звертає увагу, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б несвоєчасну сплату ДП “Житлоінбуд” самостійно узгоджених сум податкового зобов’язання з орендної плати, а саме: копій відповідних податкових розрахунків/податкових декларацій з орендної плати з доказами отримання контролюючим органом, копій платіжних доручень або інших платіжних документів, що підтверджують сплату податкових зобов’язань у строки, що вказані у розрахунках штрафних санкцій.

При цьому в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року зобов’язано відповідача на дати суду докази на підтвердження висновків акта перевірки.

Враховуючи не доведення відповідачем факту несвоєчасної сплати ДП “Житлоінбуд” суми податкового зобов’язання з орендної плати, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для накладення на позивача штрафу на підставі норм статті 126 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на невідповідність розміру застосованого штрафу відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 28 жовтня 2014 року №0051001503 розмірам, передбаченим пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а саме: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання передбачено накладення штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, однак відповідачем накладено штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, не дивлячись, що затримка, на думку відповідача, становила, у тому числі 206, 114, 53 календарних днів.

Суд також погоджується із доводами позивача про порушення порядку прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, матеріали справи підтверджують, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки датовані одним числом – 28 жовтня 2014 року.

У той же час відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, всупереч вимогам пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України відповідач не надав позивачу права подати письмові заперечення на акт перевірки та прийняв податкові повідомлення-рішення фактично до вручення акта перевірки.

Таким чином, з урахуванням не доведення факту порушення стоків сплати податкових зобов’язань та порушення порядку оформлення результатів перевірки, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 28 жовтня 2014 року №0050991503 та №0051001503 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП “Житлоінбуд” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства “Житлоінбуд” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 28 жовтня 2014 року №0050991503 та №0051001503.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Житлоінбуд” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко