
Справа № 646/197/15-ц
№ производства 2/646/446/2015
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.04.15року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді – Благої І.С.,
за участі секретаря – Горчак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, - про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и в:
Позивач (банк) звернувся до суду з позовом, який був в подальшому уточнений щодо розміру позовних вимог (а.с.91-92) та яким просить:
- в рахунок погашення боргу за кредитним договором №010-2/07-01-0428-08 від 16.05.2008р. на суму в розмірі 33032,78 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 26.01.2015р. становить 522248 грн.. 42 коп., звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 (іпотекодавця) на користь позивача (в особі Харківської обласної дирекції), а саме: на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 241,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Ремісницький, 37, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 20 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори, зареєстровано 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, видане 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»;
- надати позивачу (в особі Харківської обласної дирекції) право на продаж вищезазначеногопредмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві, на умовах та в порядку, викладеному у ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна
- надати позивачу (в особі Харківської обласної дирекції) право на проведення усіх дій, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки, у тому числі, на виготовлення оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів та технічної документації на вищевказану нежитлову будівлю.
Позов обгрунтовано тим, що 16.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_3 (надалі - позичальник) на підставі заяви останнього від 11.04.2008р. про отримання кредиту для придбання житла на вторинному ринку було укладено кредитний договір №010-2/07-01-0428-08 у відповідності до Генеральної кредитної угоди №431 від 06.05.2006р. За умовами вказаного кредитного договору позичальнику були надані грошові кошти у сумі 80000 (вісімдесят тисяч) доларів США з відсотковою ставкою 15,75% річних, строком по 29 квітня 2018 року. Також сторонами було узгоджено графік погашення кредитної заборгованості та страхових платежів. Але позичальник не виконує взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 26.01.2015р. виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі 33032,78 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 26.01.2015р. становить 522248 грн.. 42 коп., з яких:
залишок заборгованості за кредитом – 26647,92 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 421303,75 грн.),сума нарахованої заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами – 6208,91 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 98162,90 грн.),сума пені, що нарахована за порушення строку погашення відсотків та тіла кредиту – 175,95 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 2781,77 грн.).06.05.2006р. в рахунок забезпечення виконання позичальником будь-яких зобов'язань, передбачених вищезазначеною Генеральною кредитною угодою та укладеним у її рамках кредитного договору, між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №014/02/3-1030/1-06, за умовами якого предметом іпотеки є вищевказане нерухоме майно. На виконання вимог п.5.1 іпотечного договору у зв'язку з порушенням позичальником своїх кредитних зобов'язань банк направляв іпотекодавцю вимоги про усунення цих порушень, але до теперішнього часу вимоги банку залишилися без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позов з урахуванням уточнень щодо розміру позовних вимог.
Представники відповідача та третьої особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечували проти позову в частині наявної заборгованості за кредитним договором, але заперечували проти позову з тих підстав, що у іпотечному договорі не вказано кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно, що є предметом іпотеки, тобто не дотримано вимог ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України щодо такої істотної умови договору. Крім того, відсутні відомості про належність цієї земельної ділянки на праві власності чи користування як відповідачу, так і будь-якій іншій особі. За таких обставин, неможливо звернути стягнення на предмет іпотеки. Окрім цього, одними з позовних вимог є надання позивачу права на вчинення певних дій, що не передбачено законом як спосіб захисту порушеного цивільного права.
Вислухавши представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
16.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 у відповідності до Генеральної угоди №431 від 06.05.2006р. було укладено кредитний договір №010-2/07-01-0428-08, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) доларів США з відсотковою ставкою 15,75% річних та датою остаточного повернення кредиту - по 29 квітня 2018 року. Також сторонами було узгоджено графік погашення кредитної заборгованості та страхових платежів (а.с.16-29).
В подальшому найменування банку було змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (а.с.43-44).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 26.01.2015р.(а.с.93-96), внаслідок неналежного виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 33032,78 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 26.01.2015р. становить 522248 грн..42 коп., з яких:
залишок заборгованості за кредитом – 26647,92 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 421303,75 грн.),сума нарахованої заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами – 6208,91 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 98162,90 грн.),сума пені, що нарахована за порушення строку погашення відсотків та тіла кредиту – 175,95 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 26.01.2015р. – 2781,77 грн.).Представники відповідача та третьої особи не заперечували проти вказаного розрахунку.
06.05.2006р. у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №431 від 06.05.2006р. та кредитними договорами, укладеними у відповідності до цієї угоди, між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №014/02/3-1030/1-06, за умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 241,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Ремісницький, 37, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 20 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори, зареєстровано 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, видане 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.30-35).
Відповідно до п.1.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку.
На виконання вимог п.5.1 іпотечного договору у зв'язку з порушенням позичальником своїх кредитних зобов'язань банк направляв іпотекодавцю вимогу про усунення цих порушень (а.с.39-40).
Таку ж вимогу банк направляв на адресу позичальника (а.с.41-42).
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Аналогічні положення містять частина перша статті 20 Закону України «Про заставу» та частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку».
Так, статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі ст.34 цього Закону після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених
договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.
Стаття 35 України Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти
рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому це не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.38 Закону України України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право
іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (ст.41 цього Закону).
Згідно зі ст.42 вказаного Закону боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.
Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 73цс13, згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду. Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.
Таким чином у даному випадку наявні підстави для задоволення цього позову, оскільки позичальником (третьою особою у цій справі) ОСОБА_3 порушено зобов'язання за кредитним договором, яке забезпечене іпотекою, а позивач, в свою чергу, виконав умови, визначені статтею 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення боржнику та іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Тобто спосіб захисту порушеного цивільного права позивача відповідає вимогам закону, а саме, ст.ст.38, 39 Закону України «Про іпотеку».
Що стосується доводів представників відповідача та третьої особи щодо відсутності кадастрового номеру у іпотечному договорі, а також відсутності відомостей про відведення земельної ділянки та її належності на праві власності чи користування іпотекодавцю або іншій особі, слід зазначити наступне.
На час укладення іпотечного договору, тобто на 06.05.2006р., положеннями статті 377 Цивільного кодексу України не було передбачено зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, в якості істотної умови відповідного договору.
На той момент була чинною редакція частини 2 статті 377 ЦК України, згідно з якою, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Також редакція статті 120 Земельного кодексу України, яка була чинною на момент укладення іпотечного договору, не передбачала необхідності зазначення у відповідному договорі, за яким відбувався перехід права власності на будівлю і споруду, кадастрового номеру земельної ділянки, на якій такі будівля, споруда розташовані.
Крім того, Верховний Суд України у своїй правовій позиції, висловленій у постанові від 17.12.2014р. у справі № 6-194цс14, вказав на те, що відсутність у договорі купівлі-продажу умови щодо кадастрового номеру земельної ділянки не порушує законних прав продавця, оскільки ця істотна умова не впливає на права чи інтереси останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль».
В рахунок погашення боргу за кредитним договором №010-2/07-01-0428-08 від 16.05.2008р. на суму в розмірі 33032,78 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 522248 (п'ятсот двадцять дві тисячі двісті сорок вісім) грн.. 42 коп., звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 (іпотекодавця) (15.11.1957р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, м.Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції (рахунок №290921074 в Харківській обласній дирекції «ОСОБА_1 Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095), а саме: на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 241,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Ремісницький, 37, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 20 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори, зареєстровано 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, видане 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Надати Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, м.Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції (рахунок №290921074 в Харківській обласній дирекції «ОСОБА_1 Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) право на продаж предмета іпотеки - нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 241,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Ремісницький, 37, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 20 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори, зареєстровано 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, видане 23.10.2000р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», будь-якій особі – покупцеві, на умовах та в порядку, викладеному у ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Надати Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, м.Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції (рахунок №290921074 в Харківській обласній дирекції «ОСОБА_1 Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) право на проведення усіх дій, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки, у тому числі, на виготовлення оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів та технічної документації на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 241,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Ремісницький, 37.
Стягнути з ОСОБА_2 (іпотекодавця) (15.11.1957р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ідентифікаційний код 14305909, м.Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції (рахунок №290921074 в Харківській обласній дирекції «ОСОБА_1 Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.С.Блага
Судове рішення № 43953192, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/197/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: