Ухвала суду № 43943152, 23.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/800/66810/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Апеляційного суду міста Києва про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення відшкодування, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції із позовом в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність службових осіб Апеляційного суду м. Києва щодо невидачі та відмові у видачі йому копії рішення (ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі № 761/3679/13 - ц);

- стягнути з Апеляційного суду міста Києва на його користь) суму коштів у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Апеляційного суду міста Києва на його користь суму коштів у розмірі 200,10 грн. на відшкодування матеріальних збитків;

- стягнути з Апеляційного суду міста Києва на його користь кошти у розмірі 177,64 грн.,в якості компенсації сплаченого судового збору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що в діях відповідача не встановлено порушень ЦПК України та Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

В провадженні Апеляційного суду міста Києва перебувала справа № 22-ц/796/9444/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року, за позовом ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, зацікавлена сторона - ОСОБА_7, інша особа ОСОБА_6 про надання дозволу на примусове входження до житла.

В судовому засіданні 9 жовтня 2013 року Апеляційним судом міста Києва було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали апеляційного суду міста Києва.

ОСОБА_4 11 жовтня 2013 року та 14 жовтня 2013 року, через канцелярію, звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотанням про видачу належно завірених копій ухвали апеляційного суду міста Києва від 9 жовтня 2013 року у справі № 22-ц/796/9444/13 та ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року, однак йому відмови у видач копій зазначених вище документів.

16 жовтня 2013 року ОСОБА_4 усно звернувся до Апеляційного суду міста Києва, однак, йому видали лише копію ухвали апеляційного суду міста Києва від 9 жовтня 2013 року, а у виданні ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року відмовили.

ОСОБА_4 17 жовтня 2013 року повторно звернувся з клопотанням (вх. № 238 від 17 жовтня 2013 року) до канцелярії Апеляційного загального суду із клопотанням про отримання копії Ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року, але йому було відмовлено, пояснюючи це тим, що матеріали справи ще 11 жовтня 2013 року було направлено до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Предметом спору у даній справі є дії вчинені відповідачем щодо відмови у наданні позивачу копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року.

Порядок надання копій судового рішення у цивільному судочинстві врегульовано ЦК України та Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція).

Згідно ч. 1 ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК проголошується усе рішення повністю або лише його вступна та резолютивна частини. Це питання вирішується на розсуд суду залежно від того, складає він повний текст рішення одразу, чи відкладає це на певний строк (не більше 5 днів).

Відповідно до ч. 2 ст. 321 ЦПК копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 11 жовтня 2013 року справу № 22-ц/796/9444/2013 передано до канцелярії відповідача та відправлено до районного суду.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ЦПК України та Інструкцією не передбачено обов'язку відповідача щодо надання копії рішення суду першої інстанції у разі відсутності справи у суді апеляційної інстанції, за письмовою заявою зацікавленої особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані заяви позивача були скеровані відповідачем до суду першої інстанції, де зберігається справа, для вирішення питання щодо надання копій ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року та роз'яснено позивачу право на отримання такої в суді першої інстанції шляхом звернення до вказаного суду з дотриманням вимог Інструкції та ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що діями відповідача не порушено права позивача на отримання копії судового рішення суду першої інстанції і такий може реалізувати своє право на отримання судового рішення у відповідному порядку.

З огляду на те, що вимоги про стягнення коштів є похідними від вимог про визнання дій і бездіяльності протиправними, а тому такі також не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 826/17346/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко