Ухвала суду № 43942432, 30.01.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-8755/10/0670

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"30" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2

при секретарі Феськовій М.Ю.

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" листопада 2011 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства " Транснаціональна корпорація " Граніт " до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 акціонерне товариство "Транснаціональна корпорація "Граніт" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просило визнати недійсними недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010 року №0000562301/3, яким товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у сумі 32760,00 грн.

В обґрунтування позову ВАТ "ТНК "Граніт" посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення товариством вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки вважає, що названий Закон не містить правових положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції. Крім того, вважає, що за наслідками здійсненої перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про неправомірність включення до складу валових витрат витрат на інформаційно-маркетингове обслуговування, наявність яких підтверджена достовірними первинними документами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач по справі подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року та прийняти нову постанову про відмову позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції постанови судова колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну планову перевірку ВАТ "Транснаціональна корпорація "Граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт від 26.03.2010 року №112/23-01/32805271.

У ході здійснення перевірки було зроблено висновок про порушення товариством, зокрема, вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Висновок про порушення ВАТ "ТНК "Граніт" п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 названого Закону пов'язаний з тим, що товариство віднесло до складу валових витрат витрати, що не пов'язані з власною господарською діяльністю, у загальній сумі 800216,00 грн., а саме: за ІІ-ІV квартал 2008 року - у сумі 317930,00 грн., за 2009 рік - у сумі 482286,00 грн., у зв'язку з тим, що товариство здійснювало реалізацію власної готової продукції - щебеневої продукції, відсіву та каменю бутового - за цінами, нижчими за собівартість такої продукції.

Крім того, зробивши висновок про порушення позивачем п. 5.1, пп .5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідачем у акті перевірки зазначено, що витрати у сумі 165600,00 грн. на інформаційно-маркетингове обслуговування ТОВ "ХК "Укрграніт" безпідставно віднесені до складу валових витрат товариства, оскільки вони не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правила ведення податкового обліку. При цьому, надані підприємством акти виконаних робіт не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, оскільки в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на надання послуг з інформаційно-маркетингового обслуговування. В актах виконаних робіт відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, тобто немає документального підтвердження, що понесені витрати принесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності, що і призвело до безпідставного включення до складу валових витрат 165600,00 грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури апеляційного узгодження відповідачем 13.10.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562301/3, яким товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у сумі 32760,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції врахував те, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За визначенням, наведеним у п. 1.32 ст. 1 цього ж Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Стверджуючи про те, що відповідач від реалізації власної продукції не отримав прибутку, контролюючий орган вважає, що витрати, пов'язані з виготовленням такої продукції, не можуть вважатись валовими витратами.

Однак така правова позиція відповідача є помилковою та такою, що не враховує усіх обставин справи.

Так, діяльність платника податку по виробництву та реалізації своєї продукції супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування валових витрат відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав прибуток.

З наведених приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вбачається, що названий Закон при регулюванні спірних правовідносин не містить положень про те, що продукція субєкта господарювання не може бути реалізовані за ціною, що є нижчою за її собівартість. При цьому, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" взагалі не пов'язує право платника податку на включення відповідних витрат до складу валових витрат з фактом отримання прибутку, як на цьому наполягає відповідач, а лише містить застереження, що витрати мають бути пов'язані з господарською діяльністю підприємства, яка, у свою чергу, направлена на отримання доходу, а не прибутку.

Отже, позивач може реалізувати свій товар за ціною, що є нижчою за собівартість, однак така ціна має знаходитись у межах звичайних цін.

Досліджуючи ці обставини, судом було встановлено, що ВАТ "ТНК "Граніт" здійснювало реалізацію щебеневої продукції, відсіву та каменю бутового за відповідними цінами, у відповідний період.

В підтвердження обставин того, що на ринку ідентичних товарів існували аналогічні ціни, позивач надав дані про відпускні ціни на таку ж продукцію СП "Щорсівський гранітний кар'єр" Укооппостачмашу та ВАТ "ОСОБА_3 щебзавод", які формували ціну на продукцію у співставних умовах. Зокрема, ціни на гранітну продукцію СП "Щорсівський гранітний кар'єр" Укооппостачмашу були меншими за ціни, за якими свою продукцію реалізовував позивач у аналогічний період. Відтак, реалізація власної продукції позивачем за ціною, що є нижчою від її собівартості, була зумовлена економічною необхідністю, адже відмова від реалізації цієї продукції призвела б до зупинення роботи підприємства.

В порушення вимог пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідачем не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на регіональному ринку щодо вартості таких послуг, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) послугами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших обєктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

Таким чином, оцінюючи у сукупності досліджені у справі докази, враховуючи об'єктивні умови, які вплинули на ціну продукції та досягнутий позивачем позитивний вплив на результати господарської діяльності товариства, а також на встановлену судом ділову мету у діях платника податку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що реалізація власної продукції за цінами, які були нижчими від її собівартості, обумовлена розумними економічними причинами.

За наведених обставин, включення позивачем до складу валових витрат 800216,00 грн. не порушує вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Що ж тосується висновку податкової інспекції про недотримання позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то судом встановлені наступні обставини.

01.03.2008 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрграніт" (Виконавець) був укладений договір №1 на інформаційно-маркетингове обслуговування, за змістом п. 1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання інформаційного, маркетингового посередництва у постачанні, консультування з питань комерційної діяльності, а також інших видів послуг по обслуговуванню з питань, пов'язаних з веденням підприємницької діяльності.

Заперечуючи проти включення позивачем здійснених на користь ТОВ "Холдингова компанія "Укрграніт" витрат у сумі 165600,00 грн. до складу валових, відповідач вказує на те, що у актах виконаних робіт, складених на виконання умов зазначеного договору, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, тобто немає документального підтвердження, що понесені витрати принесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності.

Як було зазначено, пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість, судом встановлено, що необхідні документи щодо придбання та оплати придбаних послуг є в наявності у позивача. В підтвердження витрат за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "ХК "Укрграніт" позивачем, зокрема, надано договір від 01.03.2008 року №1, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти про надані інформаційно-маркетингові послуги, докази здійснення розрахунків з зазначеним товариством, якими є платіжні доручення та банківські виписки з рахунків позивача.

Отже, обставини перерахування позивачем на користь ТОВ "ХК "Укрграніт" коштів за придбані послуги в підтвердження факту наявності витрат, включених до складу валових, відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України спростовані не були.

Досліджуючи питання зв'язку витрат товариства з придбання згаданих послуг з його господарською діяльністю та обставини фактичного надання таких послуг, судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30.01.2008 року ТОВ "ХК "Укрграніт" є підприємством, яке надає послуги з управління підприємствами, здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань комерційної діяльності та управління, а також добування декоративного та будівельного каменю.

При цьому, необхідність придбання інформаційно-маркетингових послуг у ТОВ "ХК "Укрграніт" була обумовлена зміною у 2007 році на ВАТ "ТНК "Граніт" складу акціонерів товариства та відновлення господарської діяльності. Усі роботи в цьому напрямку здійснювались під координацією спеціалістів ТОВ "ХК "Укрграніт", представники яких підтвердили зазначені обставини в судовому засіданні. Реальність обставин надання послуг з інформаційно-маркетингового обслуговування встановлена судом першої інстанції.

Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини, щодо реальності надання послуг з інформаційно-маркетингового обслуговування, свідчать про наявність причинного звязку витрат ВАТ "ТНК "Граніт" з господарською діяльністю товариства, яке змогло під координацією ТОВ "ХК "Укрграніт" відновити роботу підприємства, знайти як постачальників, так і покупців для своєї продукції, а отже отримало користь від придбаних послуг. При цьому жодні з наведених обставин не були спростовані відповідачем.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "ХК "Укрграніт" правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки факт придбання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які свідчать про реальність даної господарської операції.

З огляду на встановлені у справі обставини та на викладене правове регулювання спірних правовідносин, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 13.10.2010 року №0000562301/3 не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги про визнання його недійсним та скасування підлягали до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис)

(підпис) ОСОБА_5

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 акціонерне товариство " Транснаціональна корпорація " Граніт " вул.Броварська 40,с.Щостівка,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500