Вирок № 43942033, 29.04.2015, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/347/15-к

1-кп/302/39/15

23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2015смт. Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

при секретарі Гажук Н.В.,

з участю: прокурор Пилип Б.Ф.,

захисник - ОСОБА_1.,

обвинувачений ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Міжгір'ї кримінальне провадження в ЄРДР за № 12015070110000001 про обвинувачення:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця і мешканця АДРЕСА_1, гр. України, працюючого начальником групи централізованого обслуговування освітніх установ при відділ освіти Міжгірської РДА, одруженого, утримує 1 неповнолітню дитину, не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 займаючи посаду начальника групи централізованого обслуговування освітніх установ при відділі освіти Міжгірської районної державної адміністрації код 02143330 юридична та фактична адреса: Закарпатська область, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 86 являючись службовою особою, правомочною, відповідно до посадової інструкції та положення про групу ЦО організацією і контролем раціональних витрат матеріалів і фінансових засобів закладів освіти, координацією роботи, ведення обліку робочого часу підпорядкованої йому групи ЦО та складанням офіційних документів, будучи обізнаним з ними, в порушення вимог посадової інструкції, положення про групу ЦО, ст. 94 Кодексу законів про працю України затвердженого Законом № 322-УШ від 10.12.1971 року, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати майна (грошових коштів призначених для оплати заробітної плати) в інтересах водія групи централізованого обслуговування .відділу освіти Міжгірської РДА ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно вчинив корупційне кримінальне правопорушення. А саме, за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., знаючи, що ОСОБА_3. відсутній на робочому місці і не виконує обов'язки водія групи ЦОвідділу освіти, тобто за час його перебування за межами України, умисно,зловживаючи своїм службовим становищем вніс завідомо неправдивівідомості до табелів виходу водія ОСОБА_3. на роботу за травень, червень,липець, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень,лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2013року, тобто на протязі 63 робочих днів у 2012 році та 26 робочих днів у 2013році, всього 89 робочих днів, які затвердив власним підписом, які подав доцентралізованої бухгалтерії відділу освіти Міжгірської РДА, де ОСОБА_3.незаконно було нараховано та виплаченого заробітну плату за фактичноневідпрацьовані 63 робочі дні у 2012 році в сумі 9576,39 гривень (з нихнарахування в сумі 2550,42 грн.) та 26 робочі дні у 2013 році в сумі 3353,85гривень (з них нарахування в сумі 893,21 грн.), а всього на загальну суму12930,24 гривень (з них нарахування в сумі 3443,63 грн.), чим самимспричинив матеріальну шкоду відділу освіти Міжгірської РДА на загальнусуму 12930,24 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2. вищевстановлені обставини визнав повністю, розкаявся у вчиненому і визнав повністю вину в пред'явленому обвинуваченні за вказаними обставинами. Обвинувачений відмовився надати покази і подав заяву про застосування до нього амністії, передбаченої законом 2014 року у зв'язку х тим, що утримує неповнолітнього сина, 2006 р.н.

За згодою всіх учасників кримінального провадження визнано недоцільним дослідження доказів згідно з ст. 349 ч. 3 КПК України.

Оцінивши встановлене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2. є винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які мали місце, за складом кваліфікуючих ознак, передбачених:

- ст. 366 ч. 1 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей ;

- ст. 191 ч. 2 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

За вчинені злочини обвинувачений підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання за кожен злочин, виходячи з альтернативних видів покарання, передбачених санкціями ст. ст. 366 ч. 1 і 191 ч. 2 КК України в редакції закону на час їх вчинення, суд бере до уваги таке.

Обставин, які б обтяжували покарання не має.

Обставина, що пом'якшує покарання , суд визнає повне визнання вини і розкаяння обвинуваченого.

Суд зважає на особу винного, який вперше вчинив злочин, характеризується з місця проживання і праці позитивно.

Суд бере до уваги характер і суспільну небезпеку вчинених злочинів, які відносяться до умисних злочинних діянь середньої тяжкості - за ст. 191 ч. 2 КК України, невеликої тяжкості за ст. 366 ч. 1 КК України згідно з вимогами ст. 12 ч. 2 і 3 КК України.

Суд також бере до уваги , що майнова шкода, завдана злочинами, відшкодована повністю на досудовому розслідуванні особою в інтересах якої вчинено злочин.

Виходячи з альтернативних видів покарання, передбачених санкціями ст. ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України, чинних на час вчинення злочинів, суд вважає, що ОСОБА_2. заслуговує таких покарань:

- за ст. 366 ч. 1 КК України у виді обмеження волі на один рік з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими функціями на строк один рік;

- за ст. 191 ч. 2 КК України у виді обмеження волі на два роки з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

Згідно з вимогами ст. 70 КК України суд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні остаточного покарання за сукупністю вчинених злочинів.

Оскільки ОСОБА_2. дав згоду на застосування амністії і вчинені ним злочини підпадають під вимоги ст. 1 п. «в» закону «Про амністію у 2014 році» тому він підлягає звільненню від призначеного покарання з огляду на таке.

Вчинені ним злочини віднесені законом до умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими ( ст. 12 КК України), а тому згідно з вимогами ст. ст. 8, 10, 12 закону «Про амністію в 2014 році» і закону «Про застосування амністії в Україні», ОСОБА_2. підлягає звільненню від відбуття призначених покарань повністю згідно з ст. 74 ч. 1, 85, 86 КК України, з урахуванням вчинення ним злочинів до набрання чинності законом «Про амністію у 2014 році» наявністю на утриманні однієї неповнолітньої дитини сина Богдана, 05.03.2006 р.н., стосовно якого обвинувачений не позбавлений батьківських прав. При цьому суд застосовує вимоги ст. 4 ч. ч. 2 і 3, ст. 5 ч.2 КК України, за якими :

- законність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння;

- часом вчинення злочину визначається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності;

- закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Часом вчинення злочину

Цивільного позову не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Речові докази у виді вилучених документів підлягають залишенню в кримінальному провадженні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень і призначити покарання:

- за ст. 366 ч. 1 КК України один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк один рік;

за ст. 191 ч. 2 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

Згідно з ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів остаточно призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

На підставі ст. 1 п. «в» закону «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначених покарань повністю за актом амністії.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому і захиснику.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути оскаржений в апеляційний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення .

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ст. 349 КПК України

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В. П. Кривка