Постанова № 43941651, 01.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року Справа № 2а-726/10/0870

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське», с. Петро-Михайлівка Запорізької області

до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 27.08.2009,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 23.02.2010)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 127/10 від 25.01.2010)

Відкрите акціонерне товариство «Петромихайлівське» (надалі ВАТ «Петромихайлівське» або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (надалі Вільнянська МДПІ або відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 27.08.2009, яким до позивача за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції у розмірі 52081,75 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2010 відкрито провадження у адміністративній справі №2а-726/10/0870 та призначений судовий розгляд на 24.02.2010. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.04.2010.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 01.04.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що на підставі акту перевірки від 10.08.2009 № 433/23/00488800, Вільнянською МДПІ 27.08.2009 винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52081, 75 грн.

В ході перевірки Вільнянською МДПІ встановлено реалізація за готівку фізичним особам продукції невласного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО) на загальну суму 10416, 33 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є нечинним у звязку з неправильним застосуванням перевіряючими норм чинного законодавства, а саме п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000, згідно якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у запереченні на позовну заяву. Зокрема зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Позивач же, в порушення вказаних приписів, при реалізації продукції невласного виробництва за готівку, не провів операції через реєстратор розрахункових операцій

На підставі викладеного вище, відповідач вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним та просить відмовити ВАТ «Петромихайлівське» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Петромихайлівське» є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстровано Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.06.1997, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 627063.

Працівниками Вільнянської МДПІ Запорізької області була здійснена планова виїзна перевірка ВАТ «Петромихайлівське» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2008 по 31.03.2009.

За результатами проведеної перевірки 10.08.2009 складено акт № 433/23/00488800, на підставі розгляду якого Вільнянською МДПІ Запорізької області 27.08.2009 винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - при реалізації продукції невласного виробництва за готівку, ВАТ «Петромихайлівське» не було проведено операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 10416, 33 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного :

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу» передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок. Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

На виконання припису вказаного Закону, у період з 07.07.2009 по 03.08.2009 Вільнянською МДПІ проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Петромихайлівське» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 27.08.2009 у сумі 52081, 75.

Підставою до винесення зазначеного рішення послужили висновки акту документальної перевірки № 433/23/00488800 від 10.08.2009, викладені в підпункті 3.7.2 пункту 3.7 розділу 3, де зазначено, що позивачем порушено п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За висновками перевіряючих ВАТ «Петромихайлівське» при реалізації продукції невласного виробництва за готівку, не було проведено операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 10416, 33 грн.

Проте погодитися із застосуванням фінансових санкцій, зазначених у оскаржуваному рішенні неможливо з наступних підстав.

Відповідачем при застосуванні фінансових санкцій порушено норму, встановлену п.12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000, згідно якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Як вбачається з матеріалів справи, місце розрахунків за товар та місце отримання товарів у позивача не співпадають. Розрахунки у готівковій формі здійснювались у касі підприємства за адресою: с. Петро-Михайлівка, вул. Леніна, 89. Касир не є відповідальним за товарно-матеріальні цінності та не видає товар. Він приймає готівкові кошти за прибутковим касовим ордером та видає квитанцію. А товар покупець отримує зі складів підприємства за адресами: с. Петро-Михайлівка, вул. Матросова, 118-б, та вул. Леніна, 42-а, де відповідальні за товарно-матеріальні цінності видають товар та видаткові накладні.

Отже, в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі товариством не здійснюються, тому реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не повинні застосовуватись.

Також, як вбачається з матеріалів справи, реалізовані за готівкові кошти олія соняшникова та борошно є продукцією власного виробництва ВАТ «Петромихайлівське» (довідка Петро-Михайлівської сільської ради щодо розташування в с. Петро-Михайлівське по вул.. Матросова, 118-б цеху по переробці насіння соняшнику, інвентарна картка масло цеху, інвентарний опис обладнання масло цеху).

Реалізована за готівкові кошти олія соняшникова є продукцією власного виробництва, отриманою в результаті переробки вирощеного товариством соняшника.

В перевіреному періоді особам, перелік яких визначено в додатку 3 до акту перевірки, здійснювалась реалізація олії соняшникової, виготовленої в кінці 2007 року. Всього в результаті переробки соняшника отримано 553 літрів олії соняшникової, яка в подальшому була реалізована за готівку.

Виготовлення борошна здійснювалось потужностями ПП ОСОБА_3 із вирощеної позивачем сировини пшениці на замовлення ВАТ «Петромихайлівське», при цьому право власності пшениці та борошна підприємства до ПП ОСОБА_3 не переходить.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідачем не був оцінений характер оплат за електроенергію, в результаті чого операції по компенсації за спожиту електроенергію визнані перевіряючими як торгові. Разом з тим, ВАТ «Петромихайлівське» не здійснює продаж електроенергії. Електричні мережі на території Петромихайлівської сільської ради знаходяться на балансі підприємства. Згідно договору з ВАТ «Запоріжжяобленерго» № 16 від 26.02.2004 ВАТ «Петромихайлівське» є споживачем електроенергії. Суми компенсації за спожиту електроенергію приймались у касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1176-ІІІ від 01.06.2000 реєстратори розрахункових операцій застосовуються субєктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів. Згідно статті 2 цього Закону розрахункові операції це прийом від покупця готівкових грошових коштів за місцем реалізації товару.

Отже, господарські операції з відшкодування вартості електроенергії не відносяться до торгівельної діяльності, а тому вони не підпадають під дію Закону України № 1176-ІІІ від 01.06.2000 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, враховуючі викладені вище обставини, суд вважає, що у перевіряємому періоді ВАТ «Петромихайлівське» під час здійснення господарської діяльності не було допущено порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів допущення позивачем порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та правомірність прийнятого ним спірного рішення, а, відтак, рішення про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 27.08.2009,- задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське» штрафних (фінансових) санкцій №0000542303 від 27.08.2009.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське» (ЄДРПОУ 004888008) 3,40 грн. (три грн.40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 13.04.2010

Суддя О.М. Нечипуренко