Ухвала суду № 43941564, 29.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2015р. м. Київ К/800/52177/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судових засідань: за участю позивача представників ОСОБА_1, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - Інспекція ДАБК у Київській області) про визнання протиправними дій щодо складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-3110/1907 від 31 жовтня 2013 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-3110/14 від 31 жовтня 2013 року, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-1511/3-7/10-50/1511/08/04 від 15 листопада 2013 року; визнання протиправними та скасування припису № С-3110/14 від 31 жовтня 2013 року та постанови № З-1511/3-7/10-50/1511/08/04 від 15 листопада 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Інспекції ДАБК у Київській області щодо складання протоколу №1-Л-З-3110/1907 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року, припису № С-3110/14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року та винесення постанови № З-1511/3-7/10-50/1511/08/04 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2013 року.

Визнано протиправними та скасовано припис Інспекції ДАБК у Київській області № С-3110/14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року та постанову № З-1511/3-7/10-50/1511/08/04 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція ДАБК у Київській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 28 березня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_8 (Замовник) укладено договір № 79/03 про розробку проектної документації.

Предметом даного договору є розробка робочого проекту будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до акту приймання-передачі робіт від 31 травня 2013 року проектна документація виготовлена належним чином і передана замовнику.

11 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК у Київській області на підставі направлення № 4619.13/08/01 від 04 жовтня 2013 року за скаргою ОСОБА_9 від 30 вересня 2013 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_8 при будівництві індивідуального зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_1.

За результатами вищезазначеної перевірки Інспекцією ДАБК у Київській області 11 жовтня 2013 року складено Акт, в якому зазначено, що під час перевірки проектної документації, яка надана замовником будівництва індивідуального зблокованого житлового будинку на 4 квартири, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проектна документація розроблена з порушенням ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме проект розроблено з порушенням вихідних даних (містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки № 93/2013 від 10 червня 2013 року передбачена відстань до існуючих будинків 8 м, а по факту індивідуальний зблокований житловий будинок на 4 квартири запроектовано на відстані 6,5 м).

Інспекцією ДАБК у Київській області 31 жовтня 2013 року направлено позивачу припис № С-3110/14, відповідно до якого вимагалося усунути допущені правопорушення до 30 грудня 2013 року згідно вимог чинного законодавства.

31 жовтня 2013 року головним державним інспектором Інспекції ДАБК у Київській області складено протокол № 1-Л-№-3110/1907 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 31 «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме розробив проектну документацію, яка передана замовнику будівництва, з порушенням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 93/2013 від 10 червня 2013 року.

Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

15 листопада 2013 року згідно Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Інспекцією ДАБК у Київській області винесено постанову № З-1511/3-7/10-50/1511/08/04 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у сумі 103230,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме розроблення проектної документації з порушенням містобудівних умов і обмежень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що відсутні підстави стверджувати, що порушення відстані до існуючого будинку відбулося саме на підставі порушення будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Згідно пунктів 19-20 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Пунктами 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається із матеріалів справи Інспекцією ДАБК у Київській області була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_8 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при будівництві індивідуального зблокованого житлового будинку на 4 квартири, що розташований по АДРЕСА_1.

Під час перевірки зафіксовано, що проектна документація (робочий проект) на будівництво будинку АДРЕСА_1, розроблена ОСОБА_1 з порушенням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 93/2013 від 10 червня 2013 року.

Крім цього колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за розроблення проектної документації, зокрема робочого проекту будинку АДРЕСА_1, з порушенням ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме без урахування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 93/2013 від 10 червня 2013 року.

Однак судами було встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору № 79/03 була розроблена проектна документація (робочий проект) на будівництво будинку АДРЕСА_1 та передана замовнику 31 травня 2013 року, а містобудівні умови видані замовнику лише 10 червня 2013 року.

Отже ОСОБА_1 не міг бути притягнений до відповідальності за розроблення робочого проекту будинку АДРЕСА_1 з порушенням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 93/2013 від 10 червня 2013 року, оскільки на час виготовлення проекту містобудівні умови і обмеження не були видані замовнику будівництва.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку про визнання протиправними дій Інспекції ДАБК у Київській області щодо направлення припису № С-3110/14 та винесення постанови № 3-1511/3-7/10-50/1511/08/04 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2013 року; визнання протиправними та скасування припису Інспекції ДАБК у Київській області № С-3110/14 та постанови №3-1511/3-7/10- 50/1511/08/04 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2013 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні касаційної скарги Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: