Ухвала суду № 43941485, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ К/9991/94791/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011

у справі №2а-0270/3959/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"

до 1. Державної податкової інспекції у м. Вінниці,

2. Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області про відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 224741 грн., за травень 2011 року в розмірі 339046 грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 224741,00 грн, за травень 2011 року в розмірі 339046,00 грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" пеню в розмірі 5192,92 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року та травень 2011 року за результатами якої складено акт №2742/2330/33553300 від 25.06.2011, яким підтверджено бюджетне відшкодування в розмірі 224741,00 грн. та №3263/2330/33553300 від 01.08.2011, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 339046,00 грн.

Однак, після закінчення перевірки податковим органом не надано органу державного казначейства висновок, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи підтвердження податковим органом під час перевірки сум бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року та травень 2011 року та відсутність будь-яких інших обґрунтованих доводів щодо неправомірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Згідно п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платника протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету за відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання органом державної податкової служби до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.

Таке застосування норм матеріального права відповідає постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС України, ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення суми.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо безспірного права платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та пені.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун