Ухвала суду № 43940763, 23.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м. Київ К/800/25385/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Чайки О.С.

представника відповідача Цюрупи Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013

у справі №1570/1683/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агро-Юг») звернулось до суду з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 1, Департамент САТ ДПС України), Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач 2, Арцизька МДПІ Одеської області ДПС) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Агро-Юг», згідно ліцензії виданої Департаментом САТ ДПС України на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) серії АГ №152871 реєстраційний номер №401 (далі по тексту - ліцензія №401), з терміном дії з 09.10.2008 до 09.10.2013, пов'язана з переробкою, обробкою, зберіганням виноматеріалів.

З 28.09.2011 по 18.10.2011 Арцизькою МДПІ Одеської області ДПС була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 01.11.2011 №998/23-20952731.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі по тексту - Закон №481/95-ВР), а саме здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 09.02.2012 №000077 про застосування фінансових санкції у розмірі 5440800,08 грн., та розмір штрафу 8500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи відповідача 1 щодо виробництва позивачем алкогольних напоїв, які позначені знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії, є непідтвердженими належними засобами доказування припущеннями.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону №481/95-ВР виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону №481/95-ВР одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

З наявних в матеріалах справи додатків до ліцензії вбачається, що додатком до ліцензії №401 серії ПВ №000694 надано дозвіл на виробництво вин та зазначено перелік знаків для товарів та послуг як суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, а саме, дозвіл власника свідоцтв №45788 від 15.12.2004 «КНЯГИНЯ ЛИДИЯ», №48290 від 15.03.2005 «РОДЕН КРАЙ», №45785 від 15.12.2004 «ЧЕРВЕН ЛЪВ», №49391 від 16.05.2005 «ТРИКАЙСКО».

Додатками до ліцензії №401 серії ПВ №000695, №000712 надано дозвіл на виробництво вин, проте додатки не містять переліку знаків для товарів та послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг.

З наявного в матеріалах справи ліцензійного договору на використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) б/н від 03.11.2008, укладеного між ОСОБА_3 (ліцензіар) та ТОВ «Агро-Юг» (ліцензіат), ліцензіар надає ліцензіатові виключну ліцензію на використання торговельної марки (знаків для товарів і послуг) «КОМПАНІЯ». Згідно п. 1.2 договору майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг №36831 виданим 15.01.2004.

Ліцензійним договором на використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) б/н від 03.11.2008 р., укладеного між ОСОБА_3 (ліцензіар) та ТОВ «Агро-Юг»(ліцензіат), ліцензіар надає ліцензіатові виключну ліцензію на використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг):

«СВЕТИ ГЕОРГИ», згідно п. 1.2 договору, майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на зазначену торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг №50263 виданим 15.06.2005;

«СТАРОБЪЛГАРСКО», згідно п. 1.2 договору, майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг №45784 виданим 15.12.2004.

З матеріалів справи вбачається та зазначено судом, що позивач використовував при маркуванні виноробної продукції алкогольних напоїв знаки для товарів та послуг не внесені в додаток до ліцензії, а саме: «СВЕТИ ГЕОРГИ», «СТАРОБЪЛГАРСКО», «КОМПАНІЯ».

Крім того, судом зазначено, що етикетки надані позивачем, не відповідають вимогам ст. 11 Закону №481/95-ВР, оскільки право на зображення вказаного знаку не підтверджується в додатках до ліцензії №401.

Отже, колегія суддів погоджується із судом, що відповідно до приписів ч. 8 ст. 3 Закону №481/95-BP додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною та законодавець дозволяє суб'єктам господарювання використовувати у виробництві перелік знаків для товарів та послуг лише внесений у додаток до ліцензії, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зазначена норма має імперативний характер та розширеному тлумаченню не підлягає. Враховуючи зазначене, використання при маркуванні виноробної продукції знаків для товарів і послуг не внесених в додаток до ліцензії правомірно ототожнювати з виготовленням алкогольних напоїв без використання ліцензії.

Не зважаючи на наявність ліцензійного договору, позивач не скористався правом звернення із заявою щодо внесення змін або доповнень до додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв щодо знаків для товарів і послуг «СВЕТИ ГЕОРГИ», «СТАРОБЪЛГАРСКО», «КОМПАНІЯ», та використовував вказані знаки при маркуванні алкогольної продукції, проте може використовувати виключно знаки які внесені в додатки до ліцензії.

Таким чином, Департаментом САТ ДПС України правомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000077 від 09.02.2012 за порушення позивачем ст. 3 Закону №481/95-ВР.

Щодо вимоги позивача про визнання дій Арцизької МДПІ Одеської області ДПС при перевірці позивача у період з 28.09.2011 по 18.10.2011 протиправними судом вірно зазначено наступне.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України та згідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок видано наказ №691 від 06.09.2011 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Юг».

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що Арцизькою МДПІ Одеської області ДПС на адресу позивача було направлено повідомлення від 07.09.2011 №9531/10/23 що з 26 вересня по 07 жовтня 2011 року про проведення виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства. Вказане повідомлення було отримане позивачем про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про його отримання. Також судом встановлено, що перевірка була проведена на підставі направлень на проведення перевірки та плану проведення комплексних документальних перевірок.

Оцінюючи правомірність дій відповідача 2 щодо проведення перевірки, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта. У зв'язку із наведеним, оцінюючи фактичні дані, матеріали справи, а також факт допущення працівників податкового органу до проведення перевірки, суд дійшов вірного висновку про відсутність ознак протиправності дій перевіряючих інспекторів, оскільки перевірка проведена в рамках вимог Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012.

Крім того, відповідачами по справі було подано клопотання про заміну сторони по справі.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача 1 - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України його правонаступником - Державною фіскальною службою України, та заміну відповідача 2 - Арцизьку міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Здійснити заміну відповідача 1 - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України його правонаступником - Державною фіскальною службою України.

Здійснити заміну відповідача 2 - Арцизьку міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров