Ухвала суду № 43939423, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2015 року м. Київ В/800/622/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіОлендер І. Я. Веденяпін О.А. Іваненко Я.Л. Малинін В.В. Штульман І.В.розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ухвали відВищого адміністративного суду України 22 січня 2015 рокуу справі(К/800/58134/14)за позовомДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоПублічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 15 485 586,34 грн.,-

В с т а н о в и в:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року у справі К/800/58134/14, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.

Заява подана з посиланням на частину 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2013 року у справі К/9991/39233/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував судове рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідачем не було виконано у повному обсязі обов'язок по інформуванню щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, не вжито необхідних заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання.

За тотожних обставин суд касаційної інстанції в ухвалі Вищого адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі К/800/58134/14 дійшов протилежних висновків про часткове задоволення позову, оскільки передбачений обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів та інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23 лютого 2006 року, шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Посилання заявника на постанову Верховного суду України від 17 вересня 2013 року колегія суддів відхиляє, оскільки підставою перегляду в порядку статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що справа підлягає допуску до провадження.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу К/800/58134/14 Дніпропетровського кружного адміністративного суду за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 15 485 586,34 грн..

Головуючий суддя І. Я. Олендер

Судді

О.А. Веденяпін

Я.Л. Іваненко

В.В. Малинін

І.В.Штульман