Ухвала суду № 43939383, 10.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 березня 2015 року м. Київ В/800/1021/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Веденяпіна О.А.

Голубєвої Г.К.

Лосєва А.М.

Муравйова О.В.

перевіривши заяву Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року

у справі № 826/17735/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.»

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - МГУ ДФС - ЦО з ОВП) звернулось до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року у справі № 826/17735/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» до МГУ ДФС - ЦО з ОВП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В поданій заяві МГУ ДФС - ЦО з ОВП посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 33.1 статті 33, пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

На підтвердження своїх доводів МГУ ДФС - ЦО з ОВП додано постанову Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року № К/9991/80168/12, в якій, на її думку, інакше застосовано вказані норми матеріального права у подібних правовідносинах, ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Так, у справі № 826/17735/13-а, про перегляд рішення в якій поставлено питання, Вищий адміністративний суд України фактично дійшов висновку про те, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної протягом 365 днів з дати її виписки за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі ж порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника в тому звітному періоді, в якому суму податку на додану вартість на підставі відповідної податкової накладної включено до складу податкового кредиту.

В свою чергу, обставини адміністративної справи, викладені в постанові Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року № К/9991/80168/12, свідчать про формування платником податкового кредиту в січні 2012 року на підставі податкової накладної, незареєстрованої постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, без подання в цьому ж звітному періоді заяви із скаргою на такого контрагента.

Таким чином, обставини, викладені у справі № 826/17735/13-а, про перегляд якої поставлено питання, відмінні від тих, на які посилається заявник для обґрунтування наявності підстав для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року відсутні.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Державної фіскальної служби - Центральному офісу з обслуговування великих платників у допуску справи № 826/17735/13-а для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Веденяпін О.А.

Голубєва Г.К.

Лосєв А.М.

Муравйов О.В.