Постанова № 4393439, 04.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
04.08.2009
Номер справи
2а-4384/08/9
Номер документу
4393439
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.08.09Справа №2а-4384/08/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді

Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Приватне підприємство "Агро-Строй-Сервіс"

до Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АРК

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

прокурора Васьків Я.Й., посвідчення №09021;

позивача - Зленко Р.В., довіреність від 13.10.2008;

відповідача Ласков С.Г., довіреність від 24.03.2009 №17;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.09.2008 №0001462301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1724022,00 грн., та від 08.09.2008 №0001571701/0 про донарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 231,72 грн., відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

28.10.2008 позивач уточнив позовні вимоги та просить також визнати нечинними ще податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 №0001462301/1 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1724022,00 грн.

Згідно заяви від 28.10.2009 до участі у справі вступила прокуратура АР Крим. 19.06.2009 від прокуратури надійшли пояснення по справі.

31.10.2008 відповідач надав заперечення на позов, 21.01.2009 відповідач надав пояснення на позов, у яких вказує про його необґрунтованість та просить залишити його без задоволення.

Ухвалою суду від 21.01.2009 по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро». Провадження по справі було зупинено.

22.04.2009 до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи №17/09, провадження по справі поновлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 24.07.2008 по 12.08.2008 ДПІ у Красногвардійському районі була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Агро-Строй-Сервіс» за період з 14.12.2006 по 31.03.2008. На підставі результатів перевірки 19.08.2008 відповідачем складено акт №1196/23-1/34050080 з якого випливало, що позивачем порушені пп.3.1.1., ст.3, пп.4.1. ст.4, пп.7.2.3., пп.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон про ПДВ) (а.с.38-88).

На підставі даних акту перевірки 01.10.2008 відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 03.09.2008 №0001462301/0 та податкове повідомлення-рішення №0001462301/1 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 1724022,00, основного платежу 1149348,00 грн., штрафних санкцій 574674,00 грн. (а.с.8, 17).

Також у звязку із порушенням позивачем п.6.3.3. ст.6 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» 03.09.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001571701/0 про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 231,72 грн., з якого 77,24 грн. основного платежу, 154,48 грн. - штрафні (фінансові санкції) (а.с.9).

15.09.2008 позивач звернувся до ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим з первинною скаргою, яка, згідно рішення від 01.10.2008 №2771/10/25-006, залишена без задоволення. (а.с.42-47).

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За актом перевірки від 19.08.2008 (а.с.76) вказано, що ПП «Агро-Строй-Сервіс» завищений податковий кредит з ПДВ на 1149348,00 грн. за травень-грудень 2006 року, січень-квітень, червень-грудень 2007 року, та січень-березень 2008 року, за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Еко-Мед-Синтез», ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані», ТОВ «Вассабі-Транс», ТОВ «Компанія «Інтер-Універсал-Груп», яки не звітували або звітували з показниками, які свідчать про відсутністю фінансово-господарської діяльності.

Відповідачем були проведені зустрічні перевірки з питань правомірності включення до складу податкових зобовязань продавцями суми податку на додану вартість. Згідно повідомлення ДПІ у Голосіївському районі м.Київа від 24.09.2008 №15529/7/23-0910 вказано, що ТОВ «Еко-Мед-Сінтез» (код 33593520) зареєстроване у якості юридичної особи 14.07.2005; дата реєстрації в ДПІ - 18.07.2005 (а.с.97). За період з 15.12.2006 по 31.01.2008 підприємство звітувалось без показників фінансово-господарської діяльності.

За відповіддю Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м.Київа від 04.08.2008 №12144/7/23-0910 вбачається, що ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» (код 33593227) зареєстровану у якості юридичної особи 11.07.2005, та взято на облік у ДПІ 12.07.2005 (а.с.100). За період з 30.12.2006 по 31.01.2008 підприємство звітувалось без показників фінансово-господарської діяльності.

За відповіддю ДПІ в Соломянському районі м.Київа від 13.08.2008 №9446/23-1008 (а.с.103) вбачається, що товарищество з обмеженою відповідальністю «Інтер-Універсал-Груп» зареєстроване у якості юридичної особи, взято на облік як платник податків 03.08.2005 за №11505. 16.02.2008 анульоване свідоцтво платника ПДВ. За період з 16.06.2006 по 11.12.2006 декларація з ПДВ подана з показником 0,5 тис. грн. у р.9 лише за вересень 2006 року.

Згідно листу ДПІ у Голосіївському районі м.Київа від 11.08.2008 №12503/7/23-0910 (а.с.105) вбачається, що ТОВ «Вассабі-Транс» зареєстроване у якості юридичної особи 23.05.2005, узято на облік в ДПІ 03.06.2005 за №13213, 09.06.06 розпочата процедура банкрутства, за період з 08.05.2006 по 28.12.2006 не звітувалось.

Як вказано в акті перевірки вищезазначеними підприємствами-продавцями не здійснювалася плата ПДВ до бюджету, а податкові накладні були виписані продавцем без наміру сплатити ПДВ (оскільки вони не звітувалися, не знаходилися за юридичною адресою або направляли до ДПІ звіти про відсутність фінансово-господарської діяльності), у звязку з чим податківцями робиться висновок що наявність у ПП «Агро-Строй-Сервіс» належним чином оформлених податкових накладних виданих продавцями з признаками фіктивності, не є безумовною основою для відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі про ПДВ передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як убачається з висновку судово-економічної експертизи №18/09, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями ТОВ «Еко-Мед-Сінтез», ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» (т.2 а.с.15-22) та іншими.

Між позивачем та ТОВ «Еко-Мед-Сінтез» були укладені договори купівлі-продажу від 01.01.2007 №8 (а.с.113), від 01.01.2008 №10 (а.с.116). Згідно умов постачання, покупець (позивач по справі) отримав відповідно до податкових накладних товарі з нарахуванням ПДВ у складі ціни наступним чином: у 2006 році 161558,41 грн., у 2007 році 164619,18 грн., у першому кварталі 2008 року 35241,95 грн. У звязку з чим відповідачем робиться висновок про завищення податкового кредиту по періодах червень 2006 лютий 2008 року у розмірі 361419,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» були укладені договори купівлі-продажу товарів 3 квітня 2006 року №18 (а.с.112), від 01.01.2007 №4 (а.с.114), від 01.01.2008 №8 (а.с.115) договір про перевозку вантажив від 01.01.2008 (а.с.117), договір про надання послуг з експлуатації будівельних машин та механізмів від 21.04.2006 (а.с.123) та від 03.01.2008 (а.с.120), договір про надання послуг від 03.05.2006, договір про надання послуг по вивозу виробничих відходів від 03.01.2008 №17. За договорами позивач отримав відповідно до податкових накладних товарі з нарахуванням ПДВ у складі ціни наступним чином: за 2006 рік у сумі 75294,95 грн. за 2007 рік у сумі 175048,72 грн., за перший квартал 2008 року у сумі 31691,78 грн. Відповідач вважає за необхідним виключити з загальної суми податкового кредиту за період грудень 2006 року січень 2008 року 282035,45 грн.

03.04.2006 між позивачем та ТОВ «Вассабі-Транс» був укладений договір купівлі-продажу №22 відповідно до якого позивачем отримані податкові накладні за травень грудень 2006 року на суму 241593,46 грн., які відповідач не визнає та виключає з загальної суми податкового кредиту відповідного періоду.

За договором між позивачем та ТОВ «Компанія «Інтер-Універсал-Груп» від 03.04.2006 №25 позивачем сформований податковий кредит у сумі 268156,61 грн. за період з червня по грудень 2006 року, який відповідач не визнає та виключає з загальної суми податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідачем не надані до матеріалів справи належних доказів, як то вироку суду по кримінальній справі, щодо засудження посадових осіб контрагентів позивача, або самого позивача за скоєння злочину, що передбачений ст.212 КК України, рішення відповідних господарських судів про визнання недійсними господарських договорів, або податкових накладних.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не доведено, що позивач знав, або міг знати про те, що його контрагенти за договорами не знаходяться за місцем їх реєстрації, що вказаний у Свідоцтві про реєстрацію юридичної особи та у договорах.

У п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Разом з тим, за змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи від 31.03.2009 №18/09 вбачається, що під час проведення експертизи були досліджені видаткові накладні та акти виконаних робіт за квітень 2006 року лютий 2008 року, податкові накладні за відповідний період, декларації з ПДВ та уточнюючи розрахунку за березень 2006 року квітень 2008 року, оборотно-сальдова відомость по рахунку 631, та по рахунку 361 за лютий 2006 березень 2008 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з квітня 2006 по березень 2008 року, договори. Висновки експерту не заперечують фактичним даним про достовірність записів бухгалтерського обліку та фінансової звітності даним податкової звітності.

Оскільки укладені з ПП «Агро-Строй-Сервіс» договори на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та контрагентами; в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, правильності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідних періодів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цій критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятого спірного рішення, а висновок за актом базується само на припущеннях, суд надходить до висновку про задоволення позову у цієї частині.

За висновками акту від 19.08.2008 вбачається, що позивачем порушений п.6.3.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі Закон про НДФЛ) в результаті донараховано 77,24 грн., оскільки при звільненні робітникам підприємства була надана соціальна податкова пільга. Відповідно до п.6.3.2. Закону про НДФЛ платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Порядком надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2035 у п.4 сказано, що пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Таким чином, суд надходить до висновку, що застосування податкової пільги у місяці звільнення працівників позивача не відповідає діючому законодавству та погоджується з висновком відповідача про нарахування податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 77,24 грн.

Відповідно до п.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює … грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою … виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (ч.3 ст.2 КАС України) адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Застосовуючи цій принцип суд робить висновок про прийняття рішення про нарахування податкового зобовязання та штрафних санкцій без належного обґрунтування, у звязку з чим задовольняє позовні вимоги у цієї частині.

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що факти порушення законодавства при застосуванні позивачем податкової пільги з податку на доходи фізичних осіб до виплат при звільненні працівників, тягнуть попереднє нарахування та сплату податку - знайшли свого підтвердження. Суд надходить висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 154,48 грн. (77,24 х 2) на пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Постанова складена та підписана 07.08.2009.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим 03.09.2008 №0001462301/0 та від 01.10.2008 №0001462301/1 про визначення приватному підприємству «Агро-Строй-Сервіс» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1724022,00 грн., у тому числі основного платежу 1149348,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 574674,00 грн.

3. Стягнути на користь приватного підприємства «Агро-Строй-Сервіс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Цикуренко А.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4393439 ?

Документ № 4393439 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4393439 ?

Дата ухвалення - 04.08.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4393439 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 4393439 ?

В Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Попередній документ : 4368152
Наступний документ : 4394052