Ухвала суду № 43934299, 06.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"06" грудня 2012 р. Справа № 0670/479/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" до ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_4 підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" ( далі- ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" ) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000322301/0 від 22 жовтня 2010 року (від 28 грудня 2010 року №0000322301/1) про визначення зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування у розмірі 867072,00 грн., у тому числі: 578048, 00 грн. основного платежу і 289024, 00 грн. штрафних санкцій; №0000352301/0 (від 28 грудня 2010 року №0000352301/1) в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14250, 00 грн., з яких 9499, 00 грн. - основний платіж та 4751, 00 грн. - штрафні (фінансові санкції), №0047371701/0 (від 28 грудня 2010 року №0047371701/1) в частині нарахування податкового зобов'язання прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами, в сумі 2429, 61 грн., з яких 809, 87 грн. - основний платіж та 1619, 74 грн. - штрафні (фінансові санкції).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року позов задоволено . Постановлено скасувати :

-податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радомишльському районі Житомирської області від 22.10.2010 року № 0000322301/0 (від 28.12.2010 року № 0000322301/1) ;

- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радомишльському районі Житомирської області від 22.10.2010 року № 0000352301/0 (від 28.12.2010 року № 0000352301/1) в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14250,00 грн., з яких 9499,00 грн. - основний платіж та 4751,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

-податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радомишльському районі Житомирської області від 22.10.2010 року № 0047371701/0 (від 28.12.2010 року № 0047371701/1) в частині нарахування податкового зобов'язання прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами, в сумі 2429,61 грн., з яких 809,87 грн. - основний платіж та 1619,74 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ОДПІ порушує питання про скасування постанови з прийняттям нової про відмову у позові з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та юридичної оцінки обставин справи. Зокрема, зазначається в апеляційній скарзі, суд не взяв до уваги, що ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" має всі необхідні можливості і ресурси для виконання робіт по звалюванню дерев тощо , силами і технікою підприємства, без наймання фізичних осіб-підприємців.

Поза увагою суду залишились докази, подані податковим органом, про відсутність фінансово-господарської діяльності у підприємства ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" , що свідчить про фіктивність укладеної з цим підприємством угоди і безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту вартості придбаних товаро-матеріальних цінностей.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Встановлено, що ОСОБА_4 податковою інспекцією у Радомишльському районі проводилася виїзна планова перевірка Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, в процесі якої були виявлені порушення вимог:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 578048, 00 грн. (за 3 квартал 2008 року - 82798, 00 грн., 4 квартал 2008 року - 48852, 00 грн., за 1 квартал 2009 року - 15564, 00 грн., 2 квартал 2009 року - 72917, 00 грн., 3 квартал 2009 року - 93197, 00 грн., 4 квартал 2009 року - 155529, 00 грн., 1 квартал 2010 року - 93627, 00 грн.) внаслідок недоведення реальності отриманих від ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11 послуг по звалюванню дерев, обрізання гілля, розкряжування деревини, сортування, складання і трелювання деревини, очищення лісосіки, спалювання порубочних решток, економічної необхідність їх придбання, як наслідок, нікчемності підписаних з ними договорів, також нікчемності укладеного з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль"" договору, невиконання останнім своїх податкових зобов'язань;

- пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на 9499, 00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних у ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль"" товарів на підставі нікчемного договору та за умов невиконання останнім своїх податкових зобов'язань, неврахування ПДВ у складі отриманої від ТОВ "Велес", ВАТ "Аверс" попередньої оплати та ПДВ з вартості проданих ТОВ "Компанія "Самсон"", ТОВ "Фірма "Комет"" лісоматеріалів, ПДВ з ціни придбаної у ФВАТ "Нова" питної води і орендованих кулерів, придбаних у СП "Сан" електроплит, коригування ПДВ по придбаним у ДП "Південно-Західна залізниця" послуг, які не передбачені для використання у господарській діяльності;

- підпункту 8.1. пункту 8.1 статті 8, підпункту 6.5.1 пункт 6.5 статті 6, абзацу "е" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 1297, 31 грн. внаслідок безпідставного надання податкової соціальної пільги ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і неутримання податку з доходів фізичних осіб за придбані картки поповнення рахунків мобільних телефонів.

За результатами перевірки складено акт № 215-23/035-13568251 від 14 жовтня 2010 року (а.с. 18-78 т. 1).

На підставі вказаного акта ОСОБА_4 податковою інспекцією у Радомишльському районі Житомирської області 22 жовтня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000322301/0 (а.с. 138 т. 1) про визначення Підприємству зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування у розмірі 867072, 00 грн., у тому числі: 578048, 00 грн. основного платежу і 289024, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000352301/0 (а.с. 136 т. 1) - з податку на додану вартість в сумі 26612, 00 грн., з яких: 17741, 00 грн. - основний платіж та 8871, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0047371701/0 (а.с. 135 т. 1) - по прибутковому податку з сум заробітків, одержаних громадянами, в сумі 3891, 93 грн., у тому числі: 1297, 31 грн. - основний платіж та 2594, 62 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з доводами якого погоджується суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на оплату послуг, наданих приватними підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по завалюванню дерев, обрізанню гілля, розкряжуванню деревини, сортуванню, складанню і трелюванню деревини, очищенню лісосіки, спалюванню порубочних решток.

1. Щодо віднесення до валових витрат з вартості наданих фізичними особами-підприємцями послуг.

Судом встановлено, що позивачем укладено договори по виконанню лісозаготівельних робіт, а саме: 03 лютого 2006 року з ПП ОСОБА_6 (а.с. 233-235 т.1), 10 березня 2006 року з ПП ОСОБА_18Л.(а.с. 236-238 т.1) і ПП ОСОБА_5 (а.с. 239-241 т.1), 05 лютого 2009 року з ФОП ОСОБА_9 (а.с. 190-191 т.1), з ФОП ОСОБА_5 (а.с. 193-194 т.1), 10 та 11 лютого 2009 року, 15 червня, 22 жовтня 2009 року з ФОП ОСОБА_18 (а.с. 196-200, 206-207, 227-228 т.1), 10 лютого, 15 червня і 21 жовтня 2009 року з ФОП ОСОБА_19 (а.с. 203-204, 215-216, 221-222 т.1), 16 червня і 22 жовтня 2009 року з ФОП ОСОБА_20 (а.с. 206-207, 230-231 т.1) і ФОП ОСОБА_8В.(а.с. 212-213 т.1), 21 жовтня 2009 року з ФОП ОСОБА_11 (а.с. 218-219 т.1), 16 червня, 21 жовтня 2009 року і 14 січня 2010 року - з ФОП ОСОБА_8 (а.с. 224-225 т.1, а.с. 135-136 т.5).

Про виконання умов договорів свідчать платіжні доручення, приймально-здавальні акти заготовленої деревини, товарно-транспортні накладні, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Оскільки наслідки у податковому обліку створюють фактично здійснені господарські операції (а не вчинювані платником правочини ), то суд, встановивши факт настання юридичної події, з якою наведена норма Закону пов"язує виникнення у платника права на збільшення валових витрат дійшов обґрунтованого висновку про правильність формування позивачем валових витрат за наслідками здійснення цих операцій.

Крім того, суд дійшов правильного висновку про те, що посилання Державної податкової інспекції у Радомишльському районі Житомирської області на нікчемність зазначених договорів є безпідставним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11 договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні і судові рішення про визнання їх недійсними

2. Стосовно формування валових витрат по операціям з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль".

Встановлено, що 27 грудня 2005 року між позивачем (Покупець) і ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль"" (Продавець) укладено договір поставки № 27/12 (а.с. 3 т.2).

За умовами цього договору Продавець зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець оплатити канати сталеві, масло моторне, спецодяг в асортименті, двигуни і запчастини до тракторів та треллювальників.

Про виконання умов договору свідчать прибуткова і податкова накладні, платіжні доручення, довідка про використання придбаних товарів у господарській діяльності підприємства, копії яких є у матеріалах справи та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вказано в акті (а.с. 30-31 т.1), у ході проведеної ДПІ у Московському районі м. Харкова перевірки ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль"" виявлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

За таких обставин, вважає податковий орган, укладені ним з покупцями і продавцями договори не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними.

Не погоджуючись з такими висновками, суд першої інстанції правильно виходив з того, що законодавство, зокрема, чинний на момент виникнення спірних правовідносин Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", не встановлював обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх податкових зобов'язань та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Недекларування контрагентами податкових зобов'язань до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру своїх витрат.

Суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що позивач не мав права включати до складу валових витрат витрати по придбанню у ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" канатів сталевих, масла моторного, спецодягу в асортименті, двигунів і запчастин до тракторів та треллювальників, у зв'язку з нікчемністю укладеного правочину, недекларуванням вказаним контрагентом податкових зобов'язань, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.

3.Щодо формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль".

В акті (а.с. 53-55 т.1) податковим органом зазначено, що позивач за липень 2008 року включив до податкового кредиту 2834, 00 грн. по операціям з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" на підставі нікчемного правочину і з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобов'язань.

У пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5. ст. 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту також і суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Із змісту викладених правових норм слідує, що підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості придбаних товарів (робіт, послуг) є наявність податкових накладних, що засвідчують факт їх придбання платником податку.

Про виконання умов договору свідчать прибуткова і податкова накладні, платіжні доручення, довідка про використання придбаних товарів у господарській діяльності підприємства, копії яких є у матеріалах справи та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Що стосується недекларування контрагентами податкових зобов'язань до бюджету, то за законом, таке тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру своїх витрат.

Відтак, висновки Державної податкової інспекції у Радомишльському районі Житомирської області про безпідставне віднесення Підприємством до податкового кредиту 2834, 00 грн. ПДВ з вартості придбаних у ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" товарно-матеріальних цінностей суд правильно визнав необґрунтованими, а нарахування ПДВ з цих підстав неправомірним.

4. Стосовно віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ "Велес", ВАТ "Аверс", ТОВ "Компанія "Самсон"", ТОВ "Фірма "Комет".

Податковим органом у акті перевірки зроблено висновок (а.с. 46 т.1) про те, що позивач занизив суму податкових зобов'язань у грудні 2008 року внаслідок неврахування попередньо отриманої оплати від ТОВ "Велес" (ПДВ 500, 00 грн.), оплати за продані лісоматеріали від ТОВ "Компанія "Самсон"" (ПДВ 1666, 67 грн.), ТОВ "Фірма "Комет"" (ПДВ 203, 00 грн.), у березні 2010 року - попередньої оплати проданих ВАТ "Аверс" (ПДВ 5067, 82 грн.) лісоматеріалів.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.3.1, 7.3.9 пункту 7.3, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості придбаних товарів (робіт, послуг) є наявність податкових накладних, що засвідчують факт їх придбання платником податку.

Як встановлено судом, у правовідносинах з ТОВ "Велес", ТОВ "Компанія "Самсон"", ТОВ "Фірма "Комет"" позивач виступав не у якості продавця, а був покупцем товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується журналами-ордерами № 9 за грудень 2008 року і за березень 2010 року, реєстрами отриманих і виданих податкових накладних, актами звірки взаємних розрахунків.

ПДВ з їх вартості Підприємством була включена до податкових кредитів відповідних періодів, що всупереч статті 71 КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не спростовано.

Із матеріалів справи вбачається, що у березні 2010 року позивач отримав від ВАТ "Аверс" кошти у розмірі 30406, 92 грн. (ПДВ 5067, 82 грн.). Згідно із податковими накладними, реєстрами отриманих і виданих податкових накладних, актами звірки взаємних розрахунків, вказані кошти надійшли не як попередня оплата за продані лісоматеріали, а в рахунок погашення грошових зобов'язань, які виникли за попередні періоди, що спростовує доводи податкового органу

5. Стосовно віднесення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості товарів і послуг, придбаних у ФВАТ "Нова", СП "Сан", ДП "Південно-Західна залізниця".

В акті перевірки (а.с. 52-53 т.1) перевіряючими вказано, що позивач включив до податкового кредиту придбані товарно-матеріальні цінності, не призначені для їх використання у господарській діяльності, а саме: у ФВАТ "Нова" - питну воду і послуги оренди кулерів, у СП "Сан" електроплити, у ДП "Південно-Західна залізниця" залізничні послуги.

П.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначалось, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" вказує, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту також і суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, підставою для включення сум ПДВ з вартості придбаних товарів (послуг) до складу податкового кредиту є підтвердження їх придбання податковими накладними і призначення для використання у подальшій господарській діяльності.

Встановлено, що ОСОБА_4 підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" придбало у ФВАТ "Нова" питну воду для працівників та орендувало кулери.

Придбання питної води та орендованих кулерів підтверджується податковими накладними, копії яких є у матеріалах справи.

Оскільки суд встановив, що придбана фасована вода використовувалася для потреб працівників Підприємства з метою створення та забезпечення належних, якісних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових умов праці у ході діяльності Підприємства, тому правильно вважав правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту за серпень, жовтень 2008 року, січень-лютий, квітень-травень, серпень 2009 року ПДВ з вартості придбаної фасованої питної води і орендованих кулерів для неї, отже, необґрунтованим є нарахування податку на додану вартість з цих підстав.

Також податковим органом вказано, що ОСОБА_4 підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" придбало у СП "Сан" електроплити, які не призначені для їх використання у господарській діяльності і неправомірно включило суму ПДВ з їх вартості до податкового кредиту.

Суд встановив, що наявними в матеріалах справи податковою і видатковою накладними, підтверджено, що позивач придбав не електроплити, а 2 електропилки ЕПЧ-3, призначені для використання у господарській діяльності Підприємства. ПДВ у сумі 1333, 33 грн. з вартості пилок на підставі вказаних накладних позивач включив до складу податкового кредиту. Всупереч вимогам статті 71 КАС України представник податкового органу протилежного не довів.

Перевіряючими у акті зроблено висновок, що Підприємством безпідставно завищено податковий кредит за липень, листопад, грудень 2008 року, червень 2009 року на суму 821, 44 грн. по операціям з ДП "Південно-Західна залізниця".

Судом встановлено, що ДП "Південно-Західна залізниця" позивачу були надані залізничні послуги. Зазначеним контрагентом у розрахунках, копії яких є у матеріалах справи, було проведено коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних за вказаний період у бік зменшення на 821, 44 грн., тобто, податкове зобов'язання продавця і податковий кредит покупця зменшено на 821, 44 грн.

Всупереч нормам статті 71 КАС України, відповідачем протилежного не доведено, недоведено також і невикористання позивачем придбаних послуг залізниці у своїй господарській діяльності.

За таких обставин, нарахування податковим органом зобов'язання по податку на додану вартість по господарським операціям з ДП "Південно-Західна залізниця"суд правильно визнав неправомірним.

6. Щодо нарахування податкового зобов'язання прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами.

В акті перевірки (а.с. 69-70 т.1) вказано, що Підприємством безпідставного надано податкову соціальну пільгу ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати і не утримано податок з доходів фізичних осіб за придбані картки поповнення рахунків мобільних телефонів, що призвело до заниження прибуткового податку.

Згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 15%.

Згідно з підпунктом а пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Відповідно до підпункту а пункту 19.2 статті 19 цього Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що резиденти несуть відповідальність лише у разі невиконання свого обов'язку щодо своєчасного та повного нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" у червні-серпні 2009 року із працівників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 утримало податок з доходів у сумі 269, 87 грн. Також позивачем за період з липня 2008 року по вересень 2009 року доутримано податку з доходів з працівників ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 за використання карток поповнення мобільного зв'язку у розмірі 540, 00 грн. Вказані обставини підтверджуються особовими рахунками за 2008-2009 роки, особовими картками на заробітну плату за 2009 рік, копії яких є у матеріалах справи.

Оскільки Підприємство виконало свій обов'язок щодо сплати прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами, факт такої сплати позивачем доведено, тому суд дійшов правильного висновку про те, що рішення від 22 жовтня 2010 року № 0047371701/0 (від 28 грудня 2010 року № 0047371701/1) в частині нарахування податкового зобов'язання прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами, в сумі 2429, 61 грн., з яких 809, 87 грн. - основний платіж та 1619, 74 грн. - штрафні (фінансові) санкції є неправомірним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_28

ОСОБА_2

Повний текст Ухвали виготовлено12.12.12

Роздруковано та надіслано:

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" вул.Київська,6,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу ОСОБА_3 об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603