Постанова № 4393337, 13.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2009 р.                                                                       № 2а- 12425/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

Позивача: Бендеберя С.О.

Відповідача: Журков В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ "Соняшник" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соняшник», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000262310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 117467 грн., за основним платежем –78311 грн., за штрафними санкціями 39156 грн. та № 0000272310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 93972 грн., за основним платежем 62648 грн. за штрафними санкціями 31324 грн.

Відповідач, Красноградська МДПІ, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, та просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Соняшник» в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 15.08.2008р. Красноградською міжрайонною державної податковою інспекцією Харківської області була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Соняшник»(код 32535646) з питань правових відносин з ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» (код 34315888) за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року.

За результатами перевірки був складений акт №840/23-32535646 від 15.08.2008р., та встановлені такі порушення:

- п.п. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2007 року на 78311,00 гривень.;

- п.п. 7.2.4 п.7.2., п.п. 7.4.5. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2007 року на 62648,00 гривень.

На підставі вищезазначеного акту винесені податкові повідомлення-рішення:

- про донарахування податку на прибуток - №0000262310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 117467,00 грн., за основним платежем –78311,00 грн., за штрафними санкціями 39156,00 грн.;

- про донарахування податку на додану вартість - №0000272310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 93972,00 грн., за основним платежем 62648 грн., та за штрафними санкціями 31324,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

Відповідно до договору від 02.02.2007 року ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» (код 34315888), є постачальником позивача.

ТОВ "Соняшник", на підставі договору купівлі-продажу б/н від 02.02.2007 р. здійснило придбання у ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» циліндрів на загальну суму 375890,04 грн., у тому числі ПДВ 62648,34 грн.

Передача циліндрів оформлена накладною №5 від 06.02.07 р. через Ковальова А.М., доручення № 151060 серія ЯНИ від 06.02.2007 р. Розрахунки за придбані циліндри було проведено готівковими коштами.

При проведені господарської операції ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»було надано ТОВ «Соняшник» податкову накладну від 02.02.2007 року №2 на загальну суму 375890,94 грн., у тому числі ПДВ 62648,34 грн. Передачу товару (циліндрів) оформлено накладною №5 від 06.07.3007 року.

Вищезазначена сума ПДВ включена ТОВ "Соняшник" до податкового кредиту звітного періоду, а обсяг придбання циліндрів 313242,00 грн. включено до складу скоригованих валових витрат з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5. ст. 7 вказаного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В ході господарської операції постачальником позивача ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» (код 34315888) була виписана податкова накладна від 02.02.2007 року №2 на загальну суму 375890,94 грн., у тому числі ПДВ - 62648,34 грн.

Судом встановлено, що вищевказана податкова накладна оформлена згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , відповідно до якого платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, позивач мав господарські взаємовідносини з платником податку на додану вартість ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» (код 34315888). Позивач надав до суду належним чином оформлену податкову накладну, що підтверджують його право на податковий кредит.

Постановою від 02.08.07 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська визнано недійсним рішення про заснування підприємства та установчі документи з моменту реєстрації ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест», та припинено юридичну особу ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест», актом від 11.07.2007 року №152/30-221 анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Відповідно до матеріалів справи, що також підтверджує акт перевірки, було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Компанія "Промтехконтинентальінвест" - 11.07.2007 року, але господарська операція була проведена у лютому 2007 року, тобто в період, коли свідоцтво про реєстрацію ТОВ Компанія "Промтехконтинентальінвест" як платника податку на додану вартість не було скасовано.

Згідно з п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, в даному випадку реєстрація ТОВ Компанія "Промтехконтиненталь" як платника ПДВ діяла до 11.07.2007 року.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платники податку, визначені у підпунктах "а","в","г","д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена відповідальність платника податків за дії інших підприємств.

Суд звертає увагу на те, що анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Компанія "Промтехконтинентальінвест" 11.07.2007 року, постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - від 02.08.2007 року, а господарська операція проведена у лютому 2007 року, тобто в період, коли ще не було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ Компанія "Промтехконтинентальінвест" і юридичну особу ТОВ Компанія" Промтехконтинентальінвест" не було припинено.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент здійснення господарської операції за договором від 02.02.2007 року постачальник позивача ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» (код 34315888) був платником податку на додану вартість, та зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, а саме довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №733444-733445 станом на 07.02.2009 року.

Судом встановлено, що відповідач при визначенні податку на додану вартість посилається на факт, що сума податку на додану вартість у розмірі 62648,34 грн. не була відображена контрагентом позивача ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест»(код 34315888) в податковій декларації, так як ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест»(код 34315888) надано звітність по декларації - з червня 2006 р. по травень 2007р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, а за перший квартал 2007 р. - з нульовими показниками.

Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає залежності права на податковий кредит та його розміру від змісту декларації з податку на додану вартість постачальника такого платника податку.

Саме вказаний закон про податок на додану вартість регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по декларуванню та сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати, неподання декларації або подання декларації з нульовими показниками) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Щодо визнання податковим органом нікчемною угоди суд зазначає таке.

Відповідно із ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Договір, укладений 02.02.2007 р. між ТОВ "Соняшник" та ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест», відповідно до його умов, є двостороннім договором, а по суті - договором купівлі-продажу.

Відносини, пов’язані з договором купівлі-продажу, регулює глава 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму..

Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання органу податкової служби на подання контрагентом позивача декларацій з нульовими показниками, визнання судом недійсним рішення про заснування підприємства та установчі документи з моменту реєстрації ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест», припинення юридичної особи ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест»та анулювання його свідоцтва платника ПДВ, не може бути беззаперечним доказом відсутності фактичного виконання договору, укладеного ТОВ "Соняшник" та ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест».

Сторонами договору виконані взяті на себе за умовами договору зобов’язання, про що свідчать наступні обставини.

Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ "Соняшник" здійснило придбання у ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» циліндрів на загальну суму 375890,04 грн., у тому числі ПДВ 62648,34 грн.

Відповідно до абз. 3 пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”- податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що передача циліндрів оформлена накладною №5 від 06.02.07 р. через Ковальова А.М., доручення № 151060 серія ЯНИ від 06.02.2007 р. Розрахунки за придбані циліндри було проведено готівковими коштами. При проведені господарської операції ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест»було надано ТОВ «Соняшник» податкову накладну від 02.02.2007 року №2 на загальну суму 375890,94 грн., у тому числі ПДВ 62648,34 грн. Передачу товару (циліндрів) оформлено накладною №5 від 06.07.3007 року.

Позивач не спростував той факт, що податкова накладна, виписана ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест» не відповідає вимогам п.п.7.2.1., п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037.

Таким чином, ТОВ «Соняшник» виконав свої зобов’язання за договором та прийняв виконання його умов ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест», тобто, договір купівлі-продажу б/н від 02.02.2007 р. виконаний сторонами в повному обсязі.

Посилаючись на вимоги статті 203 ЦК України, позивач не зазначає, в чому ж саме зміст правочину суперечить діючому цивільному законодавству.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін.

За таких обставин, посилання позивача на невідповідність зазначеного договору ст. 203 ЦК України, необґрунтоване.

Крім того, суд зазначає, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Також суд вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на наявність умислу ТОВ «Соняшник» та ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест», належним чином необґрунтовано. Не наведено жодного факту порушення по угоді з їх боку.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Такого вироку суду стосовно діяльності посадових осіб ТОВ «Соняшник»або стосовно діяльності посадових осіб ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, неправомірними є висновки акту перевірки підприємства позивача щодо донарахування податку на прибуток, зокрема посилання на порушення приписів п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким не належить до складу валових втрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов*язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обов’язок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а, отже, прийняті на підставі акту перевірки №840/23-32535646 від 15.08.2008р., податкові повідомлення-рішення: про донарахування податку на прибуток - №0000262310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 117467,00 грн., за основним платежем –78311,00 грн., за штрафними санкціями 39156,00 грн. та про донарахування податку на додану вартість - №0000272310/0 від 24.09.2008 р. на загальну суму 93972,00 грн., за основним платежем 62648 грн., та за штрафними санкціями 31324,00 грн. підлягають скасуванню.

При викладених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ТОВ "Соняшник" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 24.09.2008 року №0000262310/0 на загальну суму 117467,00 гривень: за основним платежем - 78311,00 гривень, за штрафними санкціями - 39156,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 24.09.2008 року №0000272310/0 на загальну суму 93972,00 гривні: за основним платежем - 62648,00 гривень, за штрафними санкціями - 31324,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Соняшник" (64003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Першого Травня, 1-Б, код ЄДРПОУ 32535646) 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 18.02.2009р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.