Постанова № 4393221, 13.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2009 р.                                                                                 № 2-а- 11300/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янова Я.В.

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

Позивача: Недашковський В.М., Козлович С.М.

Відповідача: Німий О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітесс» (далі – ТО«³тесс»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - ХОДПІ), в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.08 р. №0000282200 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.08 р №0000292200.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов.

Відповідач, ХОДПІ, надав заперечення на позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Вітесс» в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Вітесс» зареєстроване рішенням Харківською райдержадміністрацією у Харківській області 23.12.1996 р., свідоцтво про державну реєстрацію від 23.12.1996 р. №14711200000023876, код ЄДРПОУ 22677602. Підприємство як платник податків перебуває на обліку в ХОДПІ з 06.12.2001 р. за № 2684.

Працівниками ХОДПІ 22.08.2008 р. було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Вітесс» з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.07.05 р. по 01.03.08 р.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвели до перевищення 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті ТОВ «Вітесс» по імпортних контрактах №15-8/02 від 07.08.2002 р., укладених з Couple Trading, Inc у листопаді 2007 р., грудні 2007 р., січні 2008 р. та лютому 2008 р.

За результатами перевірки складено акт № 3157/2200-22677602 від 02.09.08 р. та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70051,82 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, 07.08.02 р. позивачем укладено контракт №15-8/02 з Couple Trading, Inc, відповідно до умов якого Couple Trading, Inc зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити спортивні товари в асортименті, кількості, ціні згідно специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту.

У порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ТОВ «Вітесс» здійснило розрахунки в іноземній валюті з перевищенням 90-денного терміну по контракту №15-8/02 від 07.08.2002 р., у тому числі з порушенням термінів розрахунків товар надійшов у сумі:

- 23548,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 31.08.07 р. (згідно платіжного доручення №2) на суму 40000,00 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару 29.11.07 р. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 1 день. Товар надійшов згідно ВМД типу ІМ-40 від 30.11.07 р. №17151 на загальну суму 35131,00 доларів США.

- 78417,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 17.09.07 р. (згідно платіжного доручення №11) на суму 90000,0 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару – 16.12.07 р. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 29 днів на суму 18770,60 доларів США. Погашення простроченої заборгованості частково здійснено надходженням товару згідно ВМД типу ІМ-40 від 14.01.08 р. за №143 на загальну суму 18770,60 доларів США. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 39 днів на суму 59646,8 доларів США. Заборгованість погашена в повному обсязі 22.02.08 р. за рахунок повернення грошових коштів на загальну суму 59646,83 доларів США.

Статтею 19 ГК України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання, в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин— за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни. При цьому органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, є публічно-правовими, конфіскаційними санкціями і не можуть застосовуватись за відсутності вини особи.

Статтею 239 ГК України передбачені види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов’язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, – протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, днем порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є дата укладення відповідного господарського договору.

Пунктом 2 статті 13 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.93 р. передбачено, що контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами, здійснюють уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій. Згідно із ч. 3 ст. 13 Декрету КМ України №15-93 державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Порядок контролю банківськими установами експортних, імпортних та лізингових операцій резидентів регулюються Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за №338/3631).

Відповідно до п.7.10 Інструкції, банки надають податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 7 у разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об’єкта лізингу. Така інформація, згідно з п.7.1 Інструкції, надсилається банківськими установами до десятого числа місяця, наступного за звітним. Таким чином, здійснення банками функцій контролю в сфері проведення розрахунків в іноземній валюті полягає в своєчасному повідомленні органів податкової служби про порушення таких строків.

В даному випадку банк АСУБ «Грант» повідомив відповідача про порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті листом №104/04-2-01 від 09.01.08 р., яке отримано ДПІ 21.01.2008р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», із змінами та доповненнями, органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій.

Як зазначено в акті перевірки відповідач, користуючись своїм правом контролю за здійсненням валютних операцій, звернувся до позивача з листом №2703/10/22-034 від 21.02.08 р. щодо надання пояснень та документів до перевірки та підтвердження відомостей, отриманих від уповноваженого банку про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Відповідно до п. 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. за №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за №338/3631) - підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Iнструкції, може бути… письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями резидента, про які банком надавалася інформація цьому податковому органу згідно з пунктом 7.10 розділу 7 цієї Iнструкції.

Оскільки саме органи державної податкової служби, відповідно до норм чинного законодавства, наділені повноваженнями щодо підтвердження наявності чи відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями та застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, то моментом виявлення такого порушення може бути виявлення порушення саме органами державної податкової служби.

Документи відповідачу до перевірки позивач надав листом від 06.03.08 за №62/03 (вхідний ХОДПІ №7817/10 від 06.03.08 р.). Таким чином, відповідач про порушення позивачем встановленого строку розрахунків у іноземній валюті дізнався саме 06.03.08 р. – в день отримання від позивача необхідних документів.

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. за № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 - невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Тобто, проведення невиїзної документальної перевірки пов*язується лише з документами, отриманими від позивача та не потребує додаткових дій, як то звернення до суду з позовом про надання дозволу для проведення перевірки чи прийняття наказу начальником ДПІ.

Враховуючи, що позивач надав відповідачу документи до перевірки та підтвердження відомостей, отриманих від уповноваженого банку про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями ще 06.03.08 р., складання акту перевірки з питань дотримання валютного законодавства по окремим зовнішньоекономічним контрактам лише 02.09.08 р. – необгрунтоване та таке, що призвело до зволікання в документальному оформленні виявлених фактів порушень діючого законодавства.

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на той факт, що порушення діючого законодавства було виявлене та зафіксоване лише в ході проведеної перевірки.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи контракт №15-8/02 укладено 07.08.2002 р.

Розрахунки за зазначеним контрактом проведені з порушенням встановленого 90-денного строку, а саме:

23548,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 31.08.07 р. (згідно платіжного доручення №2) на суму 40000,00 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару 29.11.07 р. Товар надійшов згідно ВМД 30.11.07 р.

78417,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 17.09.07 р. (згідно платіжного доручення №11) на суму 90000,0 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару – 16.12.07 р.

Товар надійшов на суму 18770,60 доларів США згідно ВМД типу ІМ-40 від 14.01.08 р., 22.02.08 р. повернуті грошові кошти на загальну суму 59646,83 доларів США.

Документи відповідачу до перевірки позивач надав листом від 06.03.08 за №62/03.

Рішення про застосування штрафних санкцій прийняте 15 вересня 2008 р., тобто з порушенням встановленого ст. 250 ГК України шестимісячного строку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією від 15.09.2008 р. № 0000282200 та від 15.09.2008 р. № 0000292200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» (код ЄДРПОУ 22677602) в розмірі 3,40 грн. судового збору .

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 21.04.2009 р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.