Рішення № 43930027, 06.04.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29916/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Липська І. С.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Логінова К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором банківського вкладу, мотивуючи тим, що 14.03.2013 між ОСОБА_1 та відповідачем, в особі відділення № 35 ПАТ «ТЕРРА БАНК» в м. Стаханові Луганської області, було укладено договір банківського вкладу (депозиту) за № ДР-81889:980. Згідно п. 2.1. договору вкладник розміщує на депозитному рахунку банку № НОМЕР_2 грошові кошти, в сумі 9900,00 грн., на термін 370 днів, який відповідає періоду з 14.03.2013 по 18.03.2014. 20.09.2013 позивачем було внесено грошові кошти у розмірі 2349928,00 грн. на зазначений рахунок, що підтверджується квитанцією за № 393068 від 20.09.2013. Загальна сума вкладу становила 2359828,00 грн. З урахуванням положень п. 2.3. договору, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу відсотки, у розмірі 218443,03 грн. В зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови договору, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму вкладу в розмірі 2359828,00 грн. та відсотки, у розмірі 218443,03 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених вище та просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши письмові заперечення та, мотивуючи тим, що доказів, які би підтвердили факт внесення позивачем коштів, позивачем не надано, а тому, позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Судом встановлено, що 14.03.2013 між ОСОБА_1 та відповідачем, в особі відділення № 35 ПАТ «ТЕРРА БАНК» в м. Стаханові Луганської області, було укладено договір банківського вкладу (депозиту) за № ДР-81889:980.

Згідно п. 1.1. договору банк приймає від вкладника грошові кошти, і зобов'язується виплатити суму вкладу та нараховані відсотки на умовах та в порядку, передбачених договором.

На виконання п. 2.1. договору, в той же день, у відділенні № 35 м. Стаханова Луганської області позивачем було відкрито рахунок за № НОМЕР_2, на який було зараховано від позивача сума грошових коштів, у розмірі 9900,00 грн., що підтверджується квитанцією за № 199830 від 14.03.2013. (а.с. 8)

Крім того, п. 2.2 договору передбачено, що за весь період дії вкладу, передбаченого п. 2.1. договору, вкладник має право збільшувати суму вкладу, шляхом поповнення рахунку.

20.09.2013 позивачем було внесено грошові кошти у розмірі 2349928,00 грн. на відкритий рахунок, що підтверджується квитанцією за № 393068 від 20.09.2013. (а.с. 7)

Згідно п. 2.6 та п. 3.1.3 договору, банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад 18.03.2014, з відсотками на умовах і в порядку, передбачених договором, на підставі письмової заяви вкладника.

Згідно п. 2.3. договору, процентна ставка за вкладом становить 23,5% річних.

Загальна сума вкладу становила 2359828,00 грн.

З урахуванням положень п. 2.3. договору, розміру процентної ставки 23,5% та того, що сума 9900,00 грн. перебувала на рахунку в період з 14.03.3013 по 18.03.2014 і продовжує знаходиться зараз, а сума вкладу 2349928,00 грн. в період з 20.09.2013 по 18.03.2014 і продовжує знаходиться і зараз, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу відсотки, у розмірі, відповідно, 2326,5 грн. та 216116,53 грн., що разом складає 218443,03 грн.

Ч. 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 1067 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Договором банківського вкладу передбачено зобов'язання банку зарахувати грошові кошти в сумі 2359828,00 грн. на депозитний рахунок клієнта № НОМЕР_2, в зв'язку з чим видавалася квитанція, що стверджується поясненнями позивача. Тому даний договір банківського вкладу є укладеним.

В п. 4.7 договору банківського вкладу зазначено, що при виконанні умов цього договору сторони керуються чинним законодавством України.

Ч. 2 ст. 1069 ЦК України передбачено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Зокрема, ч. 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, щоб боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем 14.03.2013 та 20.09.2013 було внесено на депозитний рахунок грошові в розмірі 2359828,00 грн. згідно договору № ДР-81889:980. Вказаний договір містить всі реквізити установи відповідача - підпис уповноваженої особи, печатку та інш., що в свою чергу свідчить про фактичне прийняття цієї суми банківською установою, тому пояснення представника відповідача щодо відсутності грошових коштів на балансі банку, не має правового значення.

Крім наведеного, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження й інші доводи представника відповідача щодо недоведеності укладання зазначеного договору та отримання банком грошових коштів від позивача.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідачем не спростовані позовні вимоги, то суд дійшов до висновку про задоволення позову в межах заявлених позивачем вимог.

У зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати: судовий збір в розмірі 3654,00 грн. - підлягає стягненню з відповідача в дохід Держави України, оскільки позивач був звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050,1058, 1061, 1066, 1067, 1069, ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (код ЄДРПОУ 24425738) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в розмірі 2 359 828 (два мільйони триста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (код ЄДРПОУ 24425738) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відсотки в розмірі 278 443 (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 03 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (ідентифікаційний код 26475516) на в дохід Держави України (УДКСУ у Печерському районі м. Києва код ЄДРПОУ 38004897) витрати з оплати судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Новак