Ухвала суду № 4392714, 21.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р.Справа № 22-а-438/09 Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю:

представника позивача –Мельник Н.М.

представників відповідача –Петрищев О.О., Позняк Л.А., Клещенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Ряснянське» на постанову Господарського суду Сумської області від17.07.2008 року по справі№ АС17/185-08

за позовом ТОВ «Ряснянське»

до Сумської МДПІ

про           визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Ряснянське», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.02.08 р. № 0000032310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71292,63 грн. та № 0000042310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 22806,37 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11403,19 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 17.07.08 р. по справі № АС17/185-08 в задоволенні позову ТОВ "Ряснянське" про визнання протиправними податкові повідомлень-рішень Сумської МДПІ було відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 17.07.08 р. по справі № АС17/185-08 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у поданих запереченнях на апеляційну скаргу наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Ряснянське»зареєстроване Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області 14.03.00 р. та відповідно до п. 1.1. Статуту, затвердженого рішенням зборів засновників (протокол №1 від 01.03.00 р.). створене в процесі реорганізації колишнього КСП ім. Леніна, є правонаступником всіх його майнових та немайнових обов'язків та є спеціалізованим підприємством з вирощення свиней.

Відповідно до п. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про ПДВ»оподаткування операцій з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою здійснюється за нульовою ставкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені та надіслані до податкової інспекції наступні податкові декларації з ПДВ № 4685 від 21.05.07 р., № 5186 від 20.06.07 р., № 6134 від 20.07.07 р., № 7269 від 20.08.07 р., по яких були заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з великою кількістю документів, що підтверджують правильність визначення сум ПДВ, задекларованих до відшкодування згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ відповідними листами позивач звертався до відповідача з проханням провести виїзні документальні позапланові перевірки правильності показників уточнюючих розрахунків з ПДВ за квітень-липень 2007 р.

Такі перевірки були проведені, про що свідчать довідка №140/23/30841386/124 від 06.07.07 р. про результати виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2007 р., акт №153/23/30841386/136 від 01.08.07 р. з цього ж питання за травень 2007 р., довідка №161/23/30841386/144 від 20.08.07 р. за червень 2007 р., акт №27/23/30841386/66 від 02.10.07 р. за липень 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що суми бюджетного відшкодування ПДВ, визначені в податкових деклараціях з ПДВ за квітень та червень 2007 р., повністю підтверджені за результатами проведених перевірок. Суму бюджетного відшкодування за травень 2007 р. було зменшено на 666,0 грн., за липень 2007 р. - на 622,0 грн.

Як вказано у позові і це підтверджено наданими до справи документами, підставою для прийняття оскаржених в даному провадженні податкових повідомлень-рішень є акт № 20/23/30841386/16 від 19.02.08 р. позапланової документальної виїзної перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень, липень 2007 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За даними перевірки і це підтверджено представниками сторін, позивачем в ціні придбаних товарів був сплачений ПДВ в квітні 2007 р. в сумі 25039,0 грн., в травні 2007 р. в сумі 30038,0 грн. та в червні 2007 р. в сумі 39022,0 грн., тобто у місяцях, які є попередніми до тих, в яких були заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі отриманих податкових накладних, сплата її повністю підтверджується платіжними дорученнями, касовими чеками та квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманими податковими накладними та результатами проведених позапланових виїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону. Згідно пп. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2).

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з того, що сума від'ємного значення ПДВ, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, яка не передбачає здійснення розрахунків з бюджетом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони враховують не лише положення п. 7.7.1 та п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», на які посилається позивач, а ї інші норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини виробників сільськогосподарської продукції з бюджетами у сфері податкових правовідносин.

Зокрема слід відмітити, що згідно положень п. 6.2.6 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, зазначеною нормою Закону встановлений лише розмір ставки податку, що не є достатнім доказом наявності права сільськогосподарських товаровиробників на формування податкового кредиту з таких операцій з метою подальшого відшкодування від’ємного значення податкового зобов’язання по ПДВ з бюджету на банківський рахунок платника.

Слід відмітити, що чинним законодавством встановлений спеціальний режим оподаткування та обліку господарських операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою ПДВ з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам. Виплата дотацій таким товаровиробникам регламентується іншими нормами податкового законодавства.

При цьому слід зазначити, що вищенаведена норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум ПДВ за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначено п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про ПДВ", яким уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.

Такий механізм затверджено постановою Кабінету Міністрів України N 596 від 28.03.07 р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805".

Пунктом 12 цієї Постанови передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Крім того встановлено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з ПДВ з поставленої зазначеної продукції перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

Таким чином, суми від'ємного значення ПДВ, що виникли у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включались до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

В п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» (в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту) встановлено, що до 1 січня 2008 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з аналізу зазначеної норми Закону України «Про ПДВ», колегія суддів приходить до висновку, що законодавцем передбачені заходи підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які полягають у спрямування сум ПДВ переробними підприємствами від реалізації ними молока та молочної продукції, м’яса та м'ясопродуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і м’ясо у живій вазі за нульовою ставкою ПДВ.

При цьому Законом України «Про ПДВ»Кабінет Міністрів України був уповноважений визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів стосовно отримання дотацій за поставлену продукцію тваринництва переробним підприємствам та стосовно використання акумульованих сум ПДВ за реалізовану продукцію тваринництва.

Такий Порядок був затверджений Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. в редакції Постанови КМУ № 596 від 28.03.07 р.

Відповідно до п. 5 Порядку перерахування сум дотацій здійснюється з небюджетного рахунку переробного підприємства на окремий рахунок сільськогосподарського товаровиробника, який відкритий ним в обслуговуючому банку протягом звітного періоду.

Крім того, слід зазначити, що подання окремої (скороченої) податкової декларації з ПДВ передбачено п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

Вказаний Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ прямо передбачає обов’язковість включення до такої скороченої податкової декларації з ПДВ тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ».

В п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» передбачений спеціальний режим оподаткування операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам, тобто саме ці операції повинні декларуватися у спеціальній декларації по ПДВ.

При цьому слід зауважити, що застосування нульової ставки ПДВ, передбаченої п. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про ПДВ», не встановлювало порядку декларування, а лише запроваджувалося з метою підтримки вітчизняного товаровиробника і дотримання соціальної політики в ціноутворенні на товари широкого вжитку та першої необхідності.

Не встановлює та не обмежує порядок декларування і п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», про дотримання яких стверджує представник позивача, оскільки дані норми визначають механізм розрахунків податкового зобов’язання, що не звільняє позивача від обов’язку виконувати приписи Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, сума від'ємного значення ПДВ, розрахована сільськогосподарським товаровиробником за результатами здійснення операцій як з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, так і з поставки цієї ж продукції власного виробництва іншим особам з відповідними сумами ПДВ, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, декларування позивачем від’ємного значення ПДВ з метою відшкодування з бюджету вказаних в податкових деклараціях за жовтень та листопад 2007 р. сум податку здійснено при помилковому розумінні та застосуванні норм Закону України «Про ПДВ».

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»до 01.01.08 р. зупинена дія п. 7.7. ст. 7, п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, на нього не розповсюджується. Тобто, відносно нього не зупинялася дія п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а тому він мав право декларувати в загальній декларації по ПДВ всі суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. використаних для виробництва м'яса.

Проте, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що позивачем не взято до уваги те, що дана норма тільки визначає коло суб’єктів господарювання, стосовно яких встановлюється пільговий порядок сплати до бюджету ПДВ, і пов’язує можливість залишати відповідні кошти на власних рахунках сільськогосподарських товаровиробників з обсягом отриманого валового доходу від вказаної в цій нормі діяльності.

Зважаючи на те, що в наведеній нормі є застереження щодо операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, то слід зробити висновок, право не сплачувати до бюджету ПДВ по таким операціям не обмежується і не пов’язується з обсягом отриманого валового доходу від таких операцій.

Також слід відмітити, що наведена норма не вказує на те, що суб’єкти господарювання, на яких розповсюджується її дія, не повинні здійснювати декларування сум ПДВ, порядок визначення якого встановлений п. 7.1 –п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», і не дотримуватися Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що зменшена сума бюджетного відшкодування складалася із сум ПДВ, яка була сплачена за операціями з придбання товарів, робіт та послуг, здійснених після 28.03.07 р. та сум ПДВ, який був сплачений в погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками станом на 28.03.07 р., а тому правомірно відображена у податкових деклараціях з ПДВ за загальною формою до 28.03.07 р., а тому підприємство не втратило права на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що формування податкового кредиту та його декларування здійснюється в тому звітному періоді, на який припадає перша подія, дата якої визначається відповідно приписам п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», та із застосуванням положень п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону.

Згідно п. 10.1, 10.2 ст. 10 Закону України «Про ПДВ»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ є платник податку, який відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податкові органи здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Зі змісту п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вбачається, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б»п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.01 р., у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про ПДВ, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо в наслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Штрафна санкція застосовується, починаючи з податкового періоду, на який припадає граничний термін подання такої податкової декларації, згідно з якою платником податків заявлено відшкодування ПДВ з бюджету у завищеній сумі, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення-рішення від податкового органу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем правомірно визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 22806,37 грн. та застосовні штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11403,19 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності твердження позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення з 11.02.08 р. по 15.02.08 р. позапланової документальної виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень, липень 2007 р., оскільки вказана перевірка була першою, що призначалася за наказом керівника податкового органу з урахуванням того, що попередні перевірки проводилися за заявами самого платника податків і на і перевірки не розповсюджувалися обмеження, встановлені ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно, і у зазначеному законом порядку, підтвердили його позицію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 29.02.08 р. № 0000032310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71292,63 грн. та № 0000042310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 22806,37 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11403,19 грн. є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та не суперечать йому, а тому вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. по справі №АС 10/115-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Ряснянське»на постанову Господарського суду Сумської області від17.07.2008 року по справі№ АС17/185-08 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від17.07.2008 року по справі№ АС17/185-08 за позовом ТОВ «Ряснянське»до Сумської МДПІ про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2009 р.