Постанова № 4392466, 09.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 р. Справа № 22-а-257/09

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

представника позивача Крива В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Полтавської області, на постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2007 року по справі № 17/128

за позовом ТОВ «Агро-сула»

до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області

про визнання недійсними рішення № 0000052201/6/1468 від 31.05.2006 року про застосування штрафних санкцій в сумі 99043,25 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Агро-сула", звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому після зменшення розміру позовних вимог просив визнати недійсним рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0000052201/6/1468 від 31.05.06 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 99043,25 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 13.11.07 р. по справі № 17/128 позов ТОВ "Агро-сула" був задоволений і визнано недійсним рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0000052201/6/1468 від 31.05.06 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 99043,25 грн.

Відповідач, Кременчуцька ОДПІ Полтавської області, не погодився з рішенням суду першої інстанції і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 13.11.07 р. по справі № 17/128 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро-сула", посилаючись на порушення судом норм матеріального права та не врахування фактичних обставин.

Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого рішення є акт № 302/22-021/30864052 від 22.05.06 р. виїзної планової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.03 р. по 31.12.05 р., при проведенні якої були виявлені порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пов’язані з тим, що термін відстрочення поставки товару перевищував 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що між ТОВ "Агро-Сула" та іспанською фірмою "Дізено Індустріал де Аплікаціоне Текнікас, Д.І.Н.А СА.Л." був укладений Контракт № 05/468 від 18.04.05 р., відповідно до умов якого іспанська фірма здійснює постачання ТОВ "Агро-Сула" товару, а позивач товар приймає та оплачує його вартість в євро. Поставка товару здійснюється після оплати вартості товару, при цьому строк відстрочення поставки товару повинен бути менший за 90 днів з дня оплати товару.

Факт порушення строку поставки товарів на митну територію України позивачем не заперечувався, але позивач в судовому засіданні надав суду Довідку торгово-промислової палати м. Малага, у якій зазначено, що поставка машинного устаткування просушування зерна компанії "Агро-Сула" на підставі контракту № 05-468 від 18.05.05 р. була неможлива протягом 01.09.05 р. по 25.06.06 р. у зв’язку із форс-мажорними обставинами, що відбулися у зв’язку з зареєстрованими затримками з боку Електрокомпанії в проведенні відгалуження від високовольтної лінії електропередач, яка проходила над виробничою ділянкою Компанії "Дізено Індустріал де Аплікаціоне Текнікас, Д.І.Н.А С.А.Л." та викликала затримку виробництва відповідно до термінів постачання (копія в матеріалах справи).

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації офіційних документів" від 10.01.02 р. довідка не потребує легалізації, оскільки містить апостиль, а також перекладена з іспанської мови на українську та посвідчена нотаріусом.

На підставі вищенаведених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що вина позивача за несвоєчасну поставку товару відсутня, а тому у відповідача не було законних підстав нараховувати пеню за весь період прострочення, оскільки згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" якщо перевищення термінів, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Колегія суддів не погоджується з загальним висновком суду першої інстанції, оскільки при прийнятті постанови не були враховані положення спеціального законодавства та дана довільна оцінка фактичним обставинам.

Як свідчать надані до матеріалів справи документи, при виконанні контракту позивачем були перераховані нерезиденту платіжним дорученням № 1 від 26.05.05 р. кошти в сумі 19500,0 Євро з граничним строком надходження товару –24.08.05 р., № 2 від 14.06.05 р. на суму 9889,35 Євро з граничним терміном надходження товару –12.09.05 р., № 3 від 01.08.05 р. на суму 38200,0 Євро з граничним терміном надходження товару –30.10.05 р. та № 4 від 17.10.05 р. з граничним терміном надходження товару –15.01.06 р. Але товар на суму 19500,0 Євро надійшов на митну територію України лише 23.12.05 р., а інші поставки у період, що перевірявся, не були здійснені.

Про порушення резидентом термінів розрахунків в іноземній валюті відповідач повідомлявся Кременчуцькою філією КФКБ «Приватбанк»01.09.05 р. та 02.11.05 р.

Дані факти позивачем не заперечувалися.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно приписам ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону порушення резидентом терміну, передбаченого ч. 1 ст. 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

В ч. 5 ст. 4 встановлено, щ Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею. При цьому, слід відмітити, чинне законодавство, що встановлює валютний контроль за експортно-імпортними операціями, не враховує суб'єктивний фактор правопорушень. Підставою для застосування санкцій податковими органами є лише сам факт порушення вимог чинного законодавства, про який такий орган був повідомлений відповідним банком, який здійснює контроль за дотриманням термінів здійснення розрахунків в сфері ЗЕД, незалежно від причин, мотивів, наявності чи відсутності вини.

Слід відмітити, що на органи ДПС не покладаються функції контролю за проведенням розрахунків в сфері ЗЕД, що є виключною компетенцією відповідних банківських установ, а лише нарахування пені за фактичне порушення таких строків.

В ст. 4 Закону передбачено, що суб'єктивний фактор при виконанні контрактів в сфері ЗЕД може братись до уваги лише у випадку звернення порушника до суду з позовом до контрагента-нерезидента, що не виконує умови контракту (стягнення заборгованості). Задоволення позову є підставою для звільнення від нарахування пені, але лише з дати прийняття цього позову до розгляду судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційний арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України. При прийнятті судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених ст.1, ст. 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Позивачем до матеріалів справи надані копія Довідки торгово-промислової палати м. Малага від 25.10.06 р., підтверджена 02.11.06 р., яка засвідчує наявність форс-мажорних обставин у період з 01.09.05 р. по 25.06.06 р. Але ні в матеріалах справи, ні при перевірці, ні до суду апеляційної інстанції позивач не надав доказів того, що ним вказані документи були надані установі банку для отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Оскільки наявність форс-мажорних обставин не передбачає автоматичного зупинення термінів розрахунків в сфері ЗЕД і таке зупинення має відбуватися не лише у свідомості суб’єкта підприємницької діяльності або керівника підприємства, а повинно оформлюватися відповідним порядком, то отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України і встановлює такий порядок.

Крім того, позивачем також не надано доказів того, що з дати закінчення граничних строків для здійснення поставки товарів на суму проведеної передоплати (24.08.05 р., 12.09.05 р., 30.10.05 р., 15.01.06 р.) до дати отримання довідки (09.11.06 р.) про наявність форс-мажорних обставин у його контрагента ним подавалися позови до Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (п. 11 Контракту).

Відповідно до ст. 4 Закону порушення резидентами термінів поставки товару тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені за порушення строків надходження товарів на митну територію України, який враховує всі факти порушення цих строків. Таким чином, рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0000052201/6/1468 від 31.05.06 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 99043,25 грн. було прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та в порядку, передбаченому спеціальними законами, а тому підстав для задоволення позову не існувало.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Господарського суду Полтавської області від 13.11.07 р. по справі № 17/128 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від 13.11.07 р. по справі № 17/128 задовольнити.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 13.11.07 р. по справі № 17/128 скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволення позову ТОВ "Агро-сула" про визнання недійсним рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0000052201/6/1468 від 31.05.06 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 99043,25 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений 14.04.2009 р.