Ухвала суду № 43924621, 29.04.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/679/15-ц

Провадження № 2-з/358/8/15

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

29 квітня 2015 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2015 року ОСОБА_1, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову, просить накласти арешт на нерухоме майно нежитлові виробничі приміщення, які розташовані в м.Богуслав, Київської області, вул. Богуславка, 119, що належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав Керамік».

Розглянувши заяву про забезпечення позову встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не враховано положення п.3 ч.2 ст. 151, п.1 ч.1, ч.3 ст.152 ЦПК України, де зазначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, для належного виконання ухвали суду про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, позивачу ОСОБА_1 необхідно було надати правовстановлюючі документи на майно, на яке з її точки зору необхідно накласти арешт, та слід зазначити, яке призначення цього майна, його характеристику та вартість.

Зважаючи на відсутність у даній заяві відомостей про те, на підставі якого правовстановлюючого документу нежитлове приміщення перебуває у власності ТОВ «Богуслав Керамік», призначення цього нежитлового приміщення, стан майна, та яка його вартість, це позбавляє суд належним чином вирішити питання про забезпечення позову, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу.

Зважаючи на те, що заяву про забезпечення позову необхідно повернути позивачу, вважаю за необхідне повернути йому суму судового збору,сплаченого згідно квитанції № 0.0.378415964.1 від 24.04.2015 року у розмірі 121,80 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, з Державного Бюджету України витрати за сплату судового збору, сплаченого нею в сумі 121 грн. 80 коп. в Головному управлінні по м. Києву та Київській області, згідно квитанції № 0.0.378415964.1 від 24.04.2015 на розрахунковий рахунок 821018, код отримувача 37556042, призначення платежу: судовий збір.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя

ОСОБА_2