Постанова № 4392350, 03.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2009 р.                                                                                 № 2-а-6382/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

НТУ" Харківський політехнічний інститут"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» звернувся до адміністративного суду з позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з веоликими платниками податків у м.Харкові та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000380854/0 від 25.03.2008 року про сплату ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 296508,00 грн. та повторно виписаного податкового повідомлення-рішення № 0000380854/1 від 04.06.2008 року про сплату ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 296508,00 грн.

          В обґрунтування свого позову позивач вказав, що починаючи з 23.01.2008 року по 12.03.2008 року Відповідач здійснював планову виїзну документальну перевірку на підставі якої було складено акт перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року. Перевірка проводилася за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року. На підставі акту перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Харкові прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000380854/0 від 25.03.2008 року. Не погодившись з цим податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до відповідача зі скаргою в апеляційному порядку, однак відповідач не змінив свого рішення на підставі чого було виписане повторне податкове повідомлення-рішення № 0000380854/1 від 04.06.2008 року. на загальну суму 296508,00 грн. Підставами прийняття вищезазначених податкових-повідомлень рішень є акт перевірки № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року та положення п. 1.18 ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.3. ст. 5, п.п. 77.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-Вр "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями.

          Вказане повідомлення-рішення, як зазначили представники позивача, прийняте неправомірно, містить ознаки перевищення влади та службових повноважень та має бути скасовано.

В Акті перевірки (а.с.59-131) вказано, що нібито позивачем "невірно визначено баЗакону України оподаткування ПДВ по операціях з поставки послуг оренди. В реЗакону Українильтаті чого Позивачем було занижено податкові зобов’язання з ПДВ за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р. на суму 154172,40грн."; порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, полягають в тому, що до складу податкового кредиту у періоді з 01.01.2006р. по 30.09.2007р. відносило суми ПДВ у зв’язку з придбанням робіт та послуг, які не використовувались ним у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у сумі 42038грн., а саме: НТУ "Харківський політехнічний інститут" відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені постачальникам у зв’язку з отриманням робіт, пов’язаних з ремонтом корпусів СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський" та послуг по забезпеченню електроенергією СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський".

          Зазначений висновок СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові зроблено з огляду на те, що при проведенні перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не прийняло до уваги положення договорів оренди, додаткових угод до них, графіків, розрахунків та інших документів, що підтверджують переписку між орендодавцем чи орендарем та що відповідно документами первинної звітності, а помилково послалися на лист РФ ФДМ України в Харківській області №16-10820 від 25.10.2007р., що адресовано СДПІ по роботі ВПП у м. Харкові та на свідоцтві про реєстрацію платником ПДВ, структурного підрозділу Позивача, що знаходиться на території Автономної Республіки Крим в частині придбання робіт та послуг, які не використовувалися в господарській діяльності Позивача.

          Представники позивача пояснили в судовому засіданні, що при проведенні планової виїзної перевірки представники Відповідача діяли з перевищенням владних повноважень, порушивши при цьому абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу України", вимоги Постанови КМ України, від 15.06.1994, № 412 "Про затвердження положень про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті" та ст. 19 Конституції України.

          При наданні пояснень представники позивача посилалися на договори оренди №6 від 01.05.1999р., №145 від 01.10.2001р., №146 від 01.07.2001р., №146/1 від 01.07.2001р., №146/2 від 01.07.2001р., №220 від 01.03.2004р., додатки до них, розрахунки, графіки, що були діючими в перевіряємий період, з боку державних органів не було здійснено ніяких зауважень щодо їх недійсності, не були притягнені будь-які посадові особи Позивача до відповідальності, у зв’язку з заниженням бази оподаткування ПДВ, навпаки в подальшому РВ ФДМ України в Харківській області уклало угоди з тими ж орендарями стосовно того ж самого майна на тих же самих умовах, що і Позивач, при цьому предмет оренди надавався в користування погодинно, подобово.

          Також представники Позивача зауважили, що по питанню щодо безпідставного, на думку податкового органу, віднесення на податковий кредит зі сплати ПДВ сум, що стосувалися ремонтних робіт в структурному підрозділі НТУ „ХПІ” СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський” та постачання електроенергії СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський”, то відповідно до ст.80 ЦК України, "Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку", а до ст.89 ЦК України "Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом". Згідно із ч.4 ст.87 ЦК України, "Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації", державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV, таким чином відсутність окремого свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідчить що це не є самостійна юридична особа, що крім того підтверджується статутом структурного підрозділу СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський”, а також Листом Державної податкової адміністрації України № 7330/7/16-1417 від 09.04.2008 року, де рекомендовано відповідним державним податковим інспекція звернутися до всіх структурних підрозділів, що самостійно стоять на обліку як платники ПДВ, що б вони в строк до 01.01.2009 року знялися з обліку на підставі п. 1.2. ст. 1 Закону "Про ПДВ", так як не мають ознак юридичної особи, а отже це є підтвердженням того факту, що для ведення бухгалтерського обліку структурні підрозділи ставали на окремий податковий облік, як окремі платники ПДВ.

          Представники позививача в судове засідання з’явились та підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.          

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився вказавши, що податкові повідомлення-рішення від № 0000380854/0 від 25.03.2008р. та № 0000380854/1 від 04.06.2008 року є законними та обгрунтованими.

          Судом встановлено, що з січня по березень 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові було проведено виїзна планова перевірка НТУ „ХПІ” за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року за реЗакону Українильтатами перевірки було складено акт № 548/23-0/02071180 від 12.03.2008 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 1.18 ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.3. ст. 5, п.п. 77.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-Вр "Про податок на додану вартість" у зв’язку з заниженням податкових зобов’язань та віднесенням на податковий кредит сум, які не використовувалися Позивачем у його господарській діяльності на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000380854/0 від 25.03.2008 року та по закінченню адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000380854/1 від 04.06.2008 року на загальну суму 197672,00грн та штрафні санкції на суму 98836,00грн.

А саме, що позивачем невірно невірно визначено базу оподаткування ПДВ по операціях з поставки послуг оренди: -договір оренди№6 від 01.05.1999р.; -договір оренди №145 від 01.10.2001р.; -договір оренди №146 від 01.07.2001р.; -договір оренди№146/1 від 01.07.2001р.; -договір оренди №146/2 від 01.07.2001р.; - договір оренди №220 від 01.03.2004р.. В результаті чого НТУ "Харківський політехнічний інститут" занижено податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р. на суму 154172,40грн.".

Також судом встановлено, та проти вказаних фактів відповідач не заперечував, що :

Договір оренди №6 від 01.05.1999р. орендар - Українсько-Ліванське ТОВ "Дані".

¦ Договір укладений 01.05.1999р. щодо оренди нежитлових примещень загальною площею 813,2 кв.м.

¦          Наказом РВ ФДМ №727-п від 28.05.1999р. Університету надано право виступити Орендодавцем щодо зазначених приміщень.

¦          У період перевірки з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на підставі додаткової угоди б/н від 01.05.2004р. в оренді перебувають нежитлові приміщення загальною площею 732,7 кв.м:

-          кафе (цокольний і перший поверхи) - 554,3 кв.м;

-          інтернет клуб (перший поверх) - 145,4 кв.м;

-          гральний заклад (букмекерська контора) - 13,0 кв.м;

-          розміщення гральних автоматів - 20,0 кв.м.

Орендар раніше повернув приміщення загальною площею 80.5 кв.м (акт від 30.04.2004р.). Орендна плата за базовий місяць перерахунку - квітень 2004р. - складає 4210,03грн.

¦          У період перевірки з 01.01.2007р. по 30.04.2007р. на підставі додаткової угоди б/н від 02.01.2007р. в оренді перебувають нежитлові приміщення загальною площею 732,7 кв.м:

-          кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 429,1 кв.м;

-          кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 125,2 кв.м;

-          комп'ютерний клуб - 153,2 кв.м;

-          гральний заклад (букмекерська контора) - 5,2 кв.м;

-          розміщення гральних автоматів - 20,0 кв.м.

Орендна плата за базовий місяць перерахунку - грудень 2006р. - складає 7244,31грн.

¦          У період перевірки з 01.05.2007р. по 30.09.2007р. на підставі додаткової угоди б/н від 01.05.2007р. в оренді перебувають нежитлові приміщення загальною площею 732,7 кв.м:

-          кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 554,3 кв.м;

-          комп'ютерний клуб - 153,2 кв.м;

-          гральний заклад (букмекерська контора) - 5,2 кв.м;

-          розміщення гральних автоматів - 20,0 кв.м.

Орендна плата за базовий місяць перерахунку - травень 2007р. - складає 6566,21 грн.

У порівнянні із попередньою додатковою угодою змінилося цільове використання частини приміщень (лист Українисько-Ліванського ТОВ "Дані" №7 від 02.07.2007), що і призвело до зменшення орендної плати.

Договір оренди №145 від 01.10.2001р. Орендар - ТОВ торгово-промислова фірма "Троянда".

¦ Договір укладений 01.10.2001р. щодо оренди нежитлових приміщень загальною площею 364,5 кв.м

¦          01.11.2001р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої орендар користується орендованим приміщенням за графіком (і графік додається).

¦          01.12.2001р. укладено додаткову угоду, в якому змінено розмір орендної плати

¦          листом від 14.03.02р. №06-1735 РВ ФДМ узгодив умови договору та додаткових угод (в тому числі щодо використання майна відповідно до графіку)

¦          02.01.2007р. укладено додаткову угоду, якою змінено розмір орендної плати (у зв'язку із зміною Методики визначення орендної плати), а також визначений новий графік

¦          01.05.2007р. укладено додаткову угоду, якою визначений новий графік

Таким чином, РВ ФДМ узгодив використання орендованого майна за графіком.

Договір оренди №146 від 01.07.2001р. Орендар - ТОВ "Спортполітех".

¦          договір укладено 01.07.2001р. щодо оренди нежитлових приміщень загальною площею 751,8 кв.м, в тому числі відкритої автостоянки площею 600,00 кв.м

¦          01.03.2002р. укладено додаткову угоду, якою змінено орендну плату

¦          умови договору погоджені РФ ФДМ листом від 27.03.02р. №06-2071

¦          на підставі листа №143 від 25.12.2002р. частина автостоянки використовується 12 годин на добу, виходячи з чого нараховується орендна плата

¦          01.01.2003р. укладена додаткова угода, якою змінено розмір орендної плати

¦          02.01.2007р. укладена додаткова угода, якою змінено розмір орендної плати (у зв'язку із внесенням змін в Методику визначення орендної плати)

Таким чином, сторонами в порядку п.10.3 договору №146 від 01.07.2001р. змінено умови договору, відповідно до яких у період 01.01.2006р. по 30.09.2007р. автостоянка площею 600 кв.м надається в оренду погодинно (12 годин на добу) і відбувається відповідне нарахування орендної плати.

          Договір оренди №146/1 від 01.07.2001р. Орендар - ТОВ "Спортполітех".

¦          договір укладений 01.07.2001р. щодо оренди частини нежитлових приміщень, загальна площа якихскладає 2127 кв.м. Відповідно до п.3.3 договору орендна плата згідно графіку складає 976,71 грн. До договору додається графік та розрахунок, відповідно до яких в межах розкладу занять кафедри спортивного виховання НТУ "ХПІ" в оренду надаються погодинно окремі доріжки великого басейну ¦          20.11.2001р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено розмір орендної плати,затверджений новий графік

¦          листом від 14.03.2002р. №06-1735 узгоджені умови договору оренди та додаткових угод до нього

¦          01.10.2004р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено розмір орендної плати,затверджений новий графік

¦          02.01.2007р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено розмір орендної плати (у зв'язку із внесенням змін до Методики визначення орендної плати), затверджений новий графік

          Договір оренди №146/2 від 01.07.2001р. Орендар - ТОВ "Спортполітех".

¦          договір укладено 01.07.2001р. щодо нежитлових приміщень загальною площею 1296 кв.м для проведення виставок

¦          на підставі листа №14 від 26.09.2001р. внесені зміни до договору у порядку п.10.3 договору про те, що приміщення орендуються відповідно до графіка, та затверджений графік листом від 12.12.01р. №06-8200 РВ ФДМ узгодив умови договору оренди зазначених приміщень для проведення виставок, в тому числі щодо використання за графіком

¦          02.01.2007р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено розмір орендної плати (у зв'язку із внесенням змін до Методики визначення орендної плати)

¦          на підставі листа ТОВ "Спортполітех" затверджений графік оренди на 02-10.2007р.

Договір оренди №220 від 01.03.2004р. Орендар - ТОВ Інститут перспективних досліджень та технологій "Інсарт".

¦          договір укладений 01.03.2004р. щодо оренди п'яти нежилих кімнат (навчальний корпус) загальною площею 141,4 кв.м (ауд.303-1, 303-2, 306, 307, 308)

¦          щомісячно затверджуються графіки використання зазначених кімнат (в якості прикладу, в матеріалах до договору додаються затверджені графіки за квітень 2007р., травень 2007р.), оскільки в зазначених приміщеннях відбувається навчальний процес, і вони завантажені відповідно до розкладу занять НТУ "ХПІ" (в якості прикладу в матеріалах до договору додається графік завантаженості аудиторій за квітень-червень 2007р.)

¦          02.01.2007р. укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено розмір орендної плати (у зв'язку із внесенням змін до Методики визначення орендної плати).

Також судом встановлено, що всі вище зазначені договори були погоджені РВ ФДМ.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі «Про ПДВ»), база оподаткування операцій з надання послуг визначається їх договірною ціною, не нижчою за звичайні ціни.

          Згідно із п.1.18 ст.1 Закону України "Про ПДВ" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

          За пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": "Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору".

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг)...

...Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник..."

Згідно п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями "Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну".'

Суд зазначає, що «Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган» згідно п..п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

          Суд зазначає, що як ст. 9 Закону України "Про оренду державного майна" так і інші підзаконні нормативно-правові акти встановлюють порядок укладання договору оренди, відповідно до якого під час укладання договорів Фонд Державного майна України та його регіональні відділення узгоджують умови договорів, в тому числі щодо орендної плати. Проте жодний нормативно-правовий акт не встановлює обов’язку позивача узгоджувати додаткові угоди до договорів оренди, які вже укладені та узгоджені РВ ФДМ України в Харківській області.

          Як було встановлено судом, відповідач виходив з рівня звичайних цін на ціну оренди приміщення, виходячи з листа №16-10820 від 25.10.2007р. Регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України до відповідача, в якому здійснено розрахунок орендної плати за вищезазначеними договорами.

Суд не може погодитись з вище навединими висновками відповідача, оскільки згідно положень п.п 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 Закону України застосовується лише в тому випадку, коли звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, суд зазначає, що в акті перевірки не зазначено, чому відповідач прийшов до висновку, що попередніми методами, зокрема, п. 1.20 ст. 1 цього Закону, звичайна ціна не може бути визначена.

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 71 КАС України відповідачем не було надано доказів, підтверджуючих проведення аналізу ринку цін на орендноьї плати, та не надано цін на ідентичний товар.

Що стосується посилання позивача на лист Регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України , то вказані докази судом прийняті бути не можуть, оскільки даний листа не є висновком уповноваженого державного статистичного органу, а носять лише консультативний характер без врахування конктетних умов приміщення.

Крім цього суд зазначає, що відповідальність звичайних цін підтверджується висновком комісійної судово-економічної експертизи від 04.12.2008 року проведної інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса.

          Що стосується порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, до складу податкового кредиту у періоді з 01.01.2006р. по 30.09.2007р., а саме факт віднення суми ПДВ у зв'язку з придбанням робіт та послуг, які не використовувались ним у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у сумі 42038грн., а саме: НТУ "Харківський політехнічний інститут" відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені постачальникам у зв'язку з отриманням робіт, пов'язаних з ремонтом корпусів СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський"... та послуг по забезпеченню електроенергією СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський", то суд з вказаними висновками відповідача погодитись не може оскільки, ст. 80 ЦК України, "Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку", а до ст.89 ЦК України "Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом". Згідно із ч.4 ст.87 ЦК України, "Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації".

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, та вказаний факт не заперечувався відповідачем, що позивач фактично сплатив за ремонтом корпусів СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський" та послуг по забезпеченню електроенергією СОЦ НТУ "ХПІ" "Студентський".

Як було встановлено судом та не спростовано відповідачем , відповідно до Положення про Спортивно-оздоровчий центр НТУ "ХПІ" "Студентський", це структурний підрозділ НТУ "ХШ" і правом юридичної особи не володіє). Відповідно до Статуту НТУ "ХПІ" та Положення про Спортивно-оздоровчий центр НТУ "ХПІ" "Студентський" (розділ 1), усі види діяльності, які провадить Спортивно- оздоровчий центр НТУ "ХПІ" "Студентський", входять до видів діяльності НТУ "ХПІ".

Суд зазначає, що статус структурного підрозділу або філії сам по собі означає відносну організаційну та господарську самостійність.

Приміщення, які займає Спортивно-оздоровчий центр НТУ "ХПІ" "Студентський", усі знаходяться на балансі НТУ "ХПІ". Таким чином, у СОЦ НТУ "ХШ" "Студентський" відсутня головна ознака юридичної особи - майнова самостійність.           Також суд звертає увагу, що щодо перебування структурного підрозділу НТУ "ХПІ" - СОЦ НТУ "ХШ" "Студентський" на податковому обліку як платника ПДВ з 12.05.1995р. (підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Державної податкової інпекції у м.Алушта від 01.10.2004р. №539), то дійсно, згідно із ст.2 декрета KM України "Про податок на додану вартість" від 26.12.1992р. №14-92 (із змінами станом на 12.05.1995р.) "Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, а також: міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України". Проте перебування на обліку платників податків не є ознакою юридичної особи. Крім того, відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України № 7330/7/16-1417 від 09.04.2008 року, де рекомендовано відповідним державним податковим інспекція звернутися до всіх структурних підрозділів, що самостійно стоять на обліку як платники ПДВ, що б вони в строк до 01.01.2009 року знялися з обліку на підставі п. 1.2. ст. 1 Закону "Про ПДВ", так як не мають ознак юридичної особи, а отже це також додатково підтверджує той факт, що для ведення бухгалтерського обліку структурні підрозділи ставали на окремий податковий облік, як окремі платники ПДВ.

          Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо до Закону Українивання правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В судовому засіданні відповідач не надав доказів в обґрунтування правомірності винесеного їм рішення.

          Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.03.2008 року № 0000380854/0 та від 04.06.2008 року № 0000380854/1 про сплату ПДВ та штрафних санкцій на загальну суму 296508,00 грн. винесено з порушенням норм чинного законодавства України

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов НТУ" Харківський політехнічний інститут" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.03.2008 року № 0000380854/0 про сплату ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 296508,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0000380854/1 про сплату ПДВ та штрафних санкцій на загальну суму 296508,00 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2009 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.