Ухвала суду № 4392170, 29.01.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представника позивача –Мельник Н.М.

представника відповідача –Петрищев О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Ряснянське» Краснопільського району на постанову Господарського суду Сумської області від 09.04.2008 року по справі №АС 10/115-08

за позовом ТОВ «Ряснянське»Краснопільського району

до Сумської МДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Ряснянське»Краснопільського району Сумської області, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000012310/0/112/23 від 06.02.08 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ряснянське»Краснопільського району Сумської області до Сумської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

Позивач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. по справі №АС 10/115-08 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 8/23/30841386/6 від 28.01.08 р. позапланової документальної виїзної перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень - листопад 2007 р.

При проведенні даної перевірки перевіряючими були виявлені порушення платником податків вимог п. 7.7.1, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" та п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р., які пов’язані з тим, що підприємство при формуванні загальної податкової декларації по ПДВ включило в розрахунок податкового кредиту суму податку, сплаченого в ціні придбаних ТМЦ, робіт, послуг, які використані в господарській діяльності по виробництву м’яса з метою реалізації живою вагою переробним підприємствам, що призвело до безпідставного завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 136992,0 грн.

В позові, апеляційній скарзі та поясненнях в судовому засіданні представника позивач наполягає на тому, що відповідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

ТОВ "Ряснянське" сплатило суму податкового кредиту у розмірі 98951,0 грн. у вересні 2007 р. та 38041,0 грн. у жовтні 2007 р., тобто у місяцях, які є попередніми до тих, в яких були заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі отриманих податкових накладних, сплата її повністю підтверджується платіжними дорученнями, касовими чеками та квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманими податковими накладними.

Крім того, в обґрунтування наявності права на отримання бюджетного відшкодування за вказані в акті перевірки періоди позивач посилається на положення п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», яким регламентований порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.

При цьому представник позивача наполягає на дотриманні підприємством вимог п. 7.7.1 та п. 7.7.2 вказаної статті, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума від'ємного значення податку на додану вартість, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, яка не передбачає здійснення розрахунків з бюджетом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони враховують не лише положення п. 7.7.1 та п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», на які посилається позивач, а ї інші норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини виробників сільськогосподарської продукції з бюджетами у сфері податкових правовідносин.

Зокрема слід відмітити, що згідно положень п. 6.2.6 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, зазначеною нормою Закону встановлений лише розмір ставки податку, що не є достатнім доказом наявності права сільськогосподарських товаровиробників на формування податкового кредиту з таких операцій з метою подальшого відшкодування від’ємного значення податкового зобов’язання по ПДВ з бюджету на банківський рахунок платника.

Слід відмітити, що чинним законодавством встановлений спеціальний режим оподаткування та обліку господарських операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою ПДВ з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам. Виплата дотацій таким товаровиробникам регламентується іншими нормами податкового законодавства.

Зокрема, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту) встановлено, що до 1 січня 2008 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з аналізу зазначеної норми Закону України «Про ПДВ», колегія суддів приходить до висновку, що законодавцем передбачені заходи підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які полягають у спрямування сум ПДВ переробними підприємствами від реалізації ними молока та молочної продукції, м’яса та м'ясопродуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і м’ясо у живій вазі за нульовою ставкою ПДВ.

При цьому Законом України «Про ПДВ»Кабінет Міністрів України був уповноважений визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів стосовно отримання дотацій за поставлену продукцію тваринництва переробним підприємствам та стосовно використання акумульованих сум ПДВ за реалізовану продукцію тваринництва.

Такий Порядок був затверджений Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. в редакції Постанови КМУ № 596 від 28.03.07 р.

Відповідно до п. 5 Порядку перерахування сум дотацій здійснюється з небюджетного рахунку переробного підприємства на окремий рахунок сільськогосподарського товаровиробника, який відкритий ним в обслуговуючому банку протягом звітного періоду.

Крім того, слід зазначити, що подання окремої (скороченої) податкової декларації з ПДВ передбачено п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

Вказаний Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ прямо передбачає обов’язковість включення до такої скороченої податкової декларації з ПДВ тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ».

В п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» передбачений спеціальний режим оподаткування операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам, тобто саме ці операції повинні декларуватися у спеціальній декларації по ПДВ.

При цьому слід зауважити, що застосування нульової ставки ПДВ, передбаченої п. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про ПДВ», не встановлювало порядку декларування, а лише запроваджувалося з метою підтримки вітчизняного товаровиробника і дотримання соціальної політики в ціноутворенні на товари широкого вжитку та першої необхідності.

Не встановлює та не обмежує порядок декларування і п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», про дотримання яких стверджує представник позивача, оскільки дані норми визначають механізм розрахунків податкового зобов’язання, що не звільняє позивача від обов’язку виконувати приписи Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, сума від'ємного значення ПДВ, розрахована сільськогосподарським товаровиробником за результатами здійснення операцій як з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, так і з поставки цієї ж продукції власного виробництва іншим особам з відповідними сумами ПДВ, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, декларування позивачем від’ємного значення ПДВ з метою відшкодування з бюджету вказаних в податкових деклараціях за жовтень та листопад 2007 р. сум податку здійснено при помилковому розумінні та застосуванні норм Закону України «Про ПДВ».

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»до 01.01.08 р. зупинена дія п. 7.7. ст. 7, п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, на нього не розповсюджується. Тобто, відносно нього не зупинялася дія п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а тому він мав право декларувати в загальній декларації по ПДВ всі суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. використаних для виробництва м'яса.

Проте, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що позивачем не взято до уваги те, що дана норма тільки визначає коло суб’єктів господарювання, стосовно яких встановлюється пільговий порядок сплати до бюджету ПДВ, і пов’язує можливість залишати відповідні кошти на власних рахунках сільськогосподарських товаровиробників з обсягом отриманого валового доходу від вказаної в цій нормі діяльності.

Зважаючи на те, що в наведеній нормі є застереження щодо операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, то слід зробити висновок, право не сплачувати до бюджету ПДВ по таким операціям не обмежується і не пов’язується з обсягом отриманого валового доходу від таких операцій.

Також слід відмітити, що наведена норма не вказує на те, що суб’єкти господарювання, на яких розповсюджується її дія, не повинні здійснювати декларування сум ПДВ, порядок визначення якого встановлений п. 7.1 –п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», і не дотримуватися Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

В доповненні до апеляційної скарги позивач вказує на підтримку його позиції щодо здійснення обліку та декларування ПДВ по операціям з поставки м'яса живою вагою, яка відображена в листі ДПА України № 13980/7/16-1117 від 11.07.08 р. «Щодо виконання доручення КМУ № 32170/0/1-08 від 20.06.08 р.».

Оскільки КМУ зобов’язало ДПА України забезпечити виконання вказаного доручення до п. 2.16 протоколу зустрічі Прем’єр-міністра України Тимошенко Ю.В. з представниками всеукраїнських профспілок аграрного сектору від 05.06.08 р. щодо включення сільськогосподарськими товаровиробниками податкового кредиту за операціями з поставки молока та м’яса у живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою до податкової декларації платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, то позивач наполягає на тому, що і до прийняття на виконання цього доручення підприємство правомірно включало податковий кредит по ПДВ за такими операціями до загальної податкової декларації.

Проте дані твердження позивача є хибними, оскільки ні лист ДПА України, ні доручення КМУ не є нормативно-правовими актами з питань оподаткування, вони були складені після виникнення у позивача обов’язку належним чином здійснити декларування податкових зобов’язань по ПДВ, не вносили і не передбачали внесення змін в Закон України «Про ПДВ».

Апелянт також посилається на рішення ДПА України № 9041/6/25-0115 від 19.09.08 р. про задоволення скарги позивача щодо неправомірності зменшення сум бюджетного відшкодування з аналогічних підстав за листопад 2007 р. та січень 2008 р. Проте, зазначене рішення податкового органу не є доказом по даній справі і не звільняє сторони від доказування правомірності заявлених вимог та заперечень.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включені до загальної декларації за вересень-жовтень 2007 р. суми ПДВ.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. по справі №АС 10/115-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Ряснянське»Краснопільського району на постанову Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. по справі №АС 10/115-08 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 09.04.08 р. по справі №АС 10/115-08 за позовом ТОВ «Ряснянське»Краснопільського району до Сумської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2009 р.