Рішення № 4390408, 14.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/112

14.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд"

про стягнення 118 271,66 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Токарев Г.Я., за дов. б/н від 30.05.2008 р.

Кострець Є.В., за дов. б/н від 02.12.2008 р.

від відповідача Муштей Л.Ю., за дов. б/н від 20.05.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд" про стягнення 118 271,66 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару за договором поставки № 116р/602 від 29.11.2006 р.

Ухвалою суду від 19.11.2008 р. порушено провадження у справі № 54/112, розгляд справи призначено на 12.12.2008 р.

Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі та не надав витребуваних судом документів, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 14.01.2009 р.

Судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його поточних рахунках, з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

14.01.2009 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції станом на 11.01.2009 р. у сумі 108 657,14 грн.

У судовому засіданні 14.01.2009 р. представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що сторонам необхідний час для мирного врегулювання спору. У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2006 р. між Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю “Міжнародна група морепродуктів” та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю “БМ Трейд” було укладено договір поставки № 116р/602, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а вiдповiдач зобов’язався прийняти товар та оплачувати його на умовах, визначених договором (п.п. 2.1., 3.1.1., 3.2.1. договору).

Як передбачено п. 6.1. договору, поставка товару здійснюється партіями згідно із замовленням відповідача на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог правил ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно з п. 6.3. договору фактичною датою поставки є дата приймання відповідачем товару в місці поставки, що відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами. Як визначено п. 7.1. договору, право власності на товар переходить до відповідача з моменту приймання товару представником відповідача у місці поставки і підписання сторонами товарної накладної.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вiдповiдно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.

За видатковими накладними № 1429, № 1447 від 16.01.2008 р., № 2430 від 23.01.2008 р., № 2955, № 2980 від 24.01.2008 р., № 3066, № 3098, № 3165, № 3166, № 3167, № 3172, № 3173, № 3174, № 3175, № 3176 від 25.01.2008 р., № 3190 від 26.01.2008 р., № 3340 від 29.01.2008 р., № 3526, № 3538, № 3560, № 3561, № 3584, № 3589 від 30.01.2008 р., № 4033 від 31.01.2008 р., № 4320 від 02.02.2008 р., № 4592, № 4620 від 06.02.2008 р., № 5350, № 5360 від 08.02.2008 р., № 5452, № 5496, № 5497, № 5498, № 5499, № 5500, № 5505, № 5506, № 5508 від 09.02.2008 р., № 5847, № 5851, № 5856 від 13.02.2008 р., № 6339 від 14.02.2008 р., № 6496, № 6504 від 15.02.2008 р., № 6629 від 16.02.2008 р., № 6671 від 18.02.2008 р., № 6773 від 19.02.2008 р., № 7354, № 7355 від 20.02.2008 р., № 7516, № 7539 від 21.02.2008 р., № 7830 від 23.02.2008 р., № 8065, № 8502, № 8510 від 27.02.2008 р., № 8644 від 28.02.2008 р., № 8896 від 29.02.2008 р., № 9125, № 9151 від 04.03.2008 р., № 9333 від 05.03.2008 р. позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 97 567,62 грн.

Зазначені накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені штампами відповідача. Відповідач не заперечив проти факту поставки та прийняття ним товару.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважаються судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 8.2.1., в редакції Протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2006 р., відповідач здійснює оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту фактичної дати поставки.

Враховуючи часткову оплату відповідачем переданого товару у сумі 510,50 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 97 057,12 грн. Розмір основної заборгованості відповідача підтверджується також актом звіряння розрахунків, підписаним сторонами станом на 01.10.2008 р.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 97 057,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 97 057,12 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 11 183,18 грн. пені, 1 955,79 грн. процентів річних та 11 600,02 грн. інфляційних втрат. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційного збільшення боргу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Виходячи з цього, позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 121 796,11 грн.

При задоволенні позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд" (02139, м. Київ, вул. Івана Микитенка, буд. 11, код ЄДРПОУ 32592128, п/р № 26005103785001 у ЗАТ "АльфаБанк", м. Київ, МФО 300346, п/р 26006052600552 у Філії "Розрахунковий центр Приватбантку", МФО 320649, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ 32248136, п/р 26000012825344 у ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) 97 057 (дев’яносто сім тисяч п’ятдесят сім) гривень 12 коп. основного боргу, 11 183 (одинадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні 18 коп. пені, 1 955(одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 79 коп. процентів річних, 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень 02 коп. втрат від інфляції, 1 217 (одну тисячу двісті сімнадцять) гривень 96 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.С. Демченко