Рішення № 4390388, 02.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/405

02.12.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»

до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

про стягнення 9816428,78 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача Самойленко К.В. –представник за довіреністю № 51 юр від 18.04.2008 року, Дудка Д.В.- представник за довіреністю № 69 юр від 1.08.2008 року;

Від відповідача Бойко Д.М.- представник за довіреністю № 9Д-08 від 08.04.2008 року

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»про стягнення 698032,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2008 р. порушено провадження у справі № 37/405, розгляд справи було призначено на 03.11.2008 року о 14-40.

В судовому засіданні 03.11.2008 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8045020,46 грн. –суму основного боргу, 913035,84 грн. –суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 801829,43 грн. суму інфляційних збитків, 165637,17 грн. - 3 % річних від простроченої суми. Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2008 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.11.2008 року, 11.11.2008 року та 18.11.2008 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2008 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнавав та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 02.12.2008 року за згодою представників позивача та відповідача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Дніпрогаз»(Виконавець) та закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго»(Замовник) був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу № 19/66/Тр-07 (далі –Договір), згідно умов якого (п. 1.1. Договору) виконавець зобов’язувався прийняти та протранспортувати природний газ (далі –газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні ВАТ «Дніпрогаз», від Пунктів приймання-передачі газу –газорозподільних станцій (далі –ГРС) на магістральних трубопроводах (далі –Пункти приймання-передачі) та /або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (далі –ПВВГ) до Пунктів призначення –місця входу газопроводу на територію Споживача або від точки балансового розмежування газопроводів Споживачів для технічної передачі визначеним Замовником та доведеним (підтвердженим) до Виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»споживачам, здійснювати облік такого газу, а Замовник зобов’язувався відповідно до умов Договору оплатити надані Виконавцем послуги з транспортування газу.

Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про трубопровідний транспорт»та іншими актами законодавства України.

У відповідності до статті 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт»господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Згідно ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що умови Договору № 19/66/Тр-07 від 27.02.2007 року свідчать, що за своєю правовою природою договір є договором перевезення.

Згідно п.п. 4.1. та 4.2. Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (далі –Акт). Надання послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення.

Вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.1 Договору. Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах та пунктах призначення у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.2 Договору (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору Замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику в порядку:

- до 5 числа місяця надання послуг –40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць;

- до 10 числа місяця надання послуг –40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов Договору сторони підписали акт № УТГ-000867 здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за січень, відповідно до якого вартість наданих послуг за період з 01.01.2008 року по 31.01.2008 року становить 4360980,17 грн., вартість винагороди за надання послуг з технічного приймання-передачі газу становить 5663,62 грн., загальна сума за актом становить 4366643,79 грн., а також сторони підписали акт № УТГ-000864 здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за лютий, відповідно до якого вартість наданих послуг за період з 01.02.2008 року по 29.02.2008 року становить 36673605,76 грн., вартість винагороди за надання послуг з технічного приймання-передачі газу становить 4770,91 грн.

Таким чином, у відповідності до вищевказаних актів в січні –лютому 2008 року позивачем було надано відповідачу послуг по транспортуванню газу на суму 8034585,93 грн., а також у відповідності до п. 5. 3 Договору відповідач зобов’язаний сплати позивачу 10343,53 грн. винагороди за послуги з технічного приймання-передачі газу.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, за надані послуги транспортування природного газу не розрахувався, суму винагороди не сплатив, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8045020,46 грн., 3 % річних в розмірі 165637,17 грн., та інфляційних витрат розмірі 801829,43 грн., 913035,84 грн. - сума пені, обґрунтований розрахунок яких знаходиться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним. Проте позивачем не були надані відповідачу рахунки-фактури для здіснення розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу у січні –лютому 2008 року. Відповідач наголошує, що ненадання позивачем даних рахунків зумовило порушення умов договору з боку відповідача.

Як визначено статтею 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що умовами Договору (п. 6.2 Договору) визначено, що попередня оплата послуг відповідачем та остаточні розрахунки сторін за Договором здійснюються на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, при цьому остаточний розрахунок за відповідний місяць надання послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури виставленого до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Проаналізувавши умови Договору, суд відзначає, що наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов’язку сплатити надані послуги з транспортування природного газу з огляду на наступне.

Предметом Договору є послуги з транспортування газу, за які відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата наданих послуг формує зміст прав і обов’язків відповідача. Документами, які підтверджують надання позивачем послуг, тобто виконання ним своїх обов’язків є акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також реєстри фактично протраспортованих обсягів природного мережами ВАТ «Дніпрогаз»у січні, лютому 2008 року.

Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містить інформацію як про об’єм протранспортованого газу, так і про вартість наданих послуг.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Не виставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що строк виконання зобов’язання щодо оплати послуг за транспортування газу встановлений п. 6.2 Договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, сторонами у Договорі встановлений строк виконання зобов’язання , а тому воно підлягає виконанню у зазначений у договорі строк, при цьому згідно з п. 6.2 Договору строк оплати прив’язаний до строку, що минув після настання звітного періоду (до 15 числа місяця наступного за звітним), а не до строку, що минув після надсилання рахунків-фактури.

Суд відзначає, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги з транспортування природного газу в січні-лютому 2008 року повністю не розрахувався, суму винагороди не сплатив, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу розмірі 8045020,46 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 801829,43 грн. –інфляційні витрати та 165637,17 грн. –3% річних за період прострочення платежу (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати.

В свою чергу, суд відзначає, що при визначенні розміру 3 % річних та інфляційних витрат, позивачем допущені помилки в розрахунку, зокрема невірно визначено кількість днів прострочення виконання зобов’язання. Суд перевіривши розрахунок позивача встановив, що за заявлений позивачем період прострочення з 15.02.2008 року по 01.11.2008 року з відповідача підлягає стягненню 163153,35 грн. –3 % річних, а також 790453,95 грн. інфляційних витрат.

Розрахунок 3 % річних

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

4366643.79

16.02.2008 - 01.11.2008

260

3 %

93314.58

3678376.67

16.03.2008 - 01.11.2008

231

3 %

69838.77

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції

16.02.2008 - 01.11.2008

4366643.79

1.117

510897.32

4877541.11

16.03.2008 - 01.11.2008

3678376.67

1.076

279556.63

3957933.30

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 8835474,41 грн., а розмір інфляційних витрат, на яку збільшився борг становить 790453,95 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 913035,84 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що у випадку непроведення у встановлені даним договором строки розрахунків, ЗАТ «Укргаз-Енерго»сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,5 % від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка виконання зобов’язання.

Судом встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 913035,84 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені відзначає, що згідно розрахунку суду розмір пені за заявлений позивачем період становить 916821,25 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість

днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

4366643.79

16.02.2008 - 29.04.2008

74

10.0 %

0.055 %

176574.667

4366643.79

30.04.2008 - 16.08.2008

109

12.0 %

0.066 %

312107.654

3678376.67

16.03.2008 - 29.04.2008

45

10.0 %

0.055 %

90451.885

3678376.67

30.04.2008 - 16.09.2008

140

12.0 %

0.066 %

337687.039

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 916821,25 грн.

В свою чергу, частиною 1 пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної вище норми права, суд може реалізувати своє право лише при наявності двох умов одночасно, а саме, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів та, коли про це є відповідне клопотання.

Враховуючи те, що позивач відповідне клопотання не заявляв, суд відзначає, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають стягненню у заявленому позивачем розмірі, а саме у сумі 913035,84 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»(01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(40029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5 код 20262860) 8045020,46 грн. –основний борг, 913035,84 –пені, 790453,95 грн. –сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 163153,35 грн. –3 % річних від простроченої суми, 25464,39 грн. - витрат по оплаті державного мита, 117,84 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 24.01.2009 року