Рішення № 4390387, 14.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/65

14.01.09

За позовом Консорціуму "ЄДАПС"

до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний

інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових

ринків "УКРЕЛЕКОН"

про захист ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації

та її спростування

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Терещук Н.В., за дов. від б/н від 31.07.2006 р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні 14.01.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" про захист ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у листі до заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності народного депутата України В.М. Стретовича поширив недостовірну інформацію, що завдало шкоди діловій репутації позивача.

Ухвалою суду від 10.10.2008 р. порушено провадження у справі № 54/65, розгляд справи призначено на 31.10.2008 р.

Представник відповідача у судове засідання 31.10.2008 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача заявив клопотання про витребування від заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовича адресованого йому відповідачем листа № 30 від 06.06.2008 р., у якому міститься поширена недостовірна інформація. Клопотання обґрунтоване тим, що у позивача є об’єктивні складнощі в отриманні оригіналу вищезазначеного листа для надання суду для огляду в судовому засіданні.

Клопотання судом задоволено. Ухвалою суду від 31.10.2008 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2008 р., від заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовича витребувано оригінал листа № 30 від 06.06.2008 р., отриманого від ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН".

Листом № 06-19/ХІ-586 НД від 14.11.2008 р. заступник Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретович повідомив суд, що оригінал листа ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" № 30 від 06.06.2008 р. разом із відповідним супровідним листом надіслано за належністю, для розгляду і вирішення по суті, на ім’я Президента України.

У судовому засіданні 26.11.2008 р. представник позивача заявив клопотання про витребування від Секретаріату Президента України оригіналу листа ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" № 30 від 06.06.2008 р., направленого заступником Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовичем.

Клопотання судом задоволено. Ухвалою суду від 26.11.2008 р. від Секретаріату Президента України витребувано для огляду у судовому засіданні оригінал листа ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" № 30 від 06.06.2008 р. Розгляд справи відкладено на 19.12.2008 р.

12.12.2008 р. від Секретаріату Президента України надійшов витребуваний ухвалою суду оригінал листа ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" № 30 від 06.06.2008 р.

Представником позивача у судовому засіданні 19.12.2008 р. подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Судом продовжено строк вирішення спору на два місяці.

У судове засідання 19.12.2008 р. представник відповідача не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. У зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю підготовки позивачем додаткових пояснень у справі, розгляд справи відкладено на 14.01.2009 р.

У судове засідання 14.01.2009 р. відповідач не з’явився, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі та інші ухвали суду направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-5874 від 20.11.2008 р.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2008 р. відповідачем на адресу заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовича було направлено лист № 30 від 06.06.2008 р. з інформацією щодо ситуації, яка склалася у сфері голографічного захисту товарів і документів та причетності окремих посадових осіб і комерційних структур до розкрадання державних коштів. Зокрема, лист містив інформацію про позивача наступного змісту: "[...] З метою недопущення соціальної напруги МВС уклав договір (від 12.05.2008 № 200) з консорціумом «ЄДАПС»на суму 21 млн. грн. Таким чином, консорціуму "ЄДАПС" надано можливість фактично викрасти у держави і населення понад 10 млн. грн. А всього, враховуючи реальну вартість робіт і раніше виплачені суми, у держави та платників податків протягом 2003-2007 р.р. (за активної підтримки цього народного депутата) необґрунтовано та незаконно було вилучено понад 490 млн. грн. [...]".

Заступником Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовичем зазначений лист надіслано за належністю, для розгляду і вирішення по суті, на ім’я Президента України.

Як свідчать матеріали справи, В.М. Стретович також звернувся до Секретаря РНБО України Р.М. Богатирьової з проханням вжити заходів з питань забезпечення економічної безпеки держави, протидії корупції та контрабанді товарів, порушення антимонопольного законодавства з метою припинення розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Разом із зверненням була надіслана і копія листа відповідача.

Як пояснив позивач, на підставі інформації, викладеної у листі відповідача та у зверненні заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Радою національної безпеки та оборони України було прийнято рішення про звернення до відповідних органів державної влади з метою проведення перевірки діяльності Консорціуму "ЄДАПС". На даний час тривають перевірки діяльності позивача Антимонопольним комітетом України та Генеральною прокуратурою України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" передбачено, що при розгляді даної категорії справ суди повинні з’ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред’явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності (абз. 1 п. 3 Постанови). При цьому на позивача покладається обов’язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред’явлений позов. Тоді як відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності (п. 17 Постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Стаття 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про інформацію" поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Крім того, в абзаці другому пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Отже, виходячи з вищевикладеного, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.

Факт поширення інформації, про спростування якої заявлено позивачем, підтверджується оригіналом листа відповідача, наданим для огляду Секретаріатом Президента України.

Від імені відповідача лист підписаний директором відповідача Коваленком М.Г. Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Зважаючи на це, у суду відсутні підстави залучати до участі у справі особу, яка підписала вказаний лист, як відповідача у даній справі.

При визначенні питання про достовірність поширеної інформації суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Як вбачається зі змісту цієї статті, у спорі про визнання інформації недостовірною обов’язок доказування достовірності інформації покладається на відповідача.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження достовірності фактів, викладених у листі, зокрема, щодо викрадення позивачем у держави і населення 10 млн. грн. у зв’язку з укладанням між позивачем та Міністерством внутрішніх справ України договору № 200 від 12.05.2008 р. на закупівлю документів суворого обліку на паперовій основі, вилучення у держави 490 млн. грн. протягом 2003-2007 р.р. Натомість, як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію позивача, він був заснований лише 14.04.2004 р.

При цьому інформація про укладання між позивачем та Міністерством внутрішніх справ України договору № 200 від 12.05.2008 р. на закупівлю документів суворого обліку на паперовій основі на суму 21 млн. грн. є достовірною і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Що стосується першої частини фрази "З метою недопущення соціальної напруги МВС уклав договір (від 12.05.2008 № 200) з консорціумом «ЄДАПС»на суму 21 млн. грн.", то вона є висловленням відповідачем своєї оцінки щодо мети укладання такого договору, а отже, є оціночним судженням, яке відповідно до ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на спростування недостовірної інформації відповідно до статті 277 ЦК України та право на недоторканність ділової репутації відповідно до статті 299 цього Кодексу.

Частиною ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. Оскільки позивачем доведено факт поширення інформації, а відповідачем не було надано доказів на підтвердження достовірності поширеної у листі інформації, суд дійшов висновку про те, що інформація наступного змісту "Таким чином, консорціуму "ЄДАПС" надано можливість фактично викрасти у держави і населення понад 10 млн. грн. А всього, враховуючи реальну вартість робіт і раніше виплачені суми, у держави та платників податків протягом 2003-2007 р.р. (за активної підтримки цього народного депутата) необґрунтовано та незаконно було вилучено понад 490 млн. грн." є відомостями, що не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Як визначено ч. 5 ст. 277 ЦК України, якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний, а спростування недостовірної інформації згідно з ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною інформацію, розміщену у листі Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" № 30 від 06.06.2008 р., такого змісту:

"Таким чином, консорціуму «ЄДАПС»надано можливість фактично викрасти у держави і населення понад 10 млн. грн. А всього, враховуючи реальну вартість робіт і раніше виплачені суми, у держави та платників податків протягом 2003-2007 p.p. (за активної підтримки цього народного депутата) необґрунтовано та незаконно було вилучено понад 490 млн. грн.".

3. Зобов’язати Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" відкликати лист № 30 від 06.06.2008 р., направлений на ім’я заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовича.

4. Зобов’язати Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" протягом тридцяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, направивши на ім’я заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовича листа такого змісту:

"Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2009 р. у справі № 54/65 визнано недостовірною інформацію наступного змісту, розміщену у листі № 30 від 06.06.2008 р., направленому на Ваше ім’я:

"Таким чином, консорціуму «ЄДАПС»надано можливість фактично викрасти у держави і населення понад 10 млн. грн. А всього, враховуючи реальну вартість робіт і раніше виплачені суми, у держави та платників податків протягом 2003-2007 p.p. (за активної підтримки цього народного депутата) необґрунтовано та незаконно було вилучено понад 490 млн. грн.".

5. Стягнути з Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 32253785) на користь Консорціуму "ЄДАПС" (02088, м. Київ, вул. Леніна, 64, код ЄДРПОУ 32912741, п/р 26003355 у ТОВ "Комерційний індустріальний банк") 85 (вісімдесят п’ять) гривень 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 19.01.2009 р.