Рішення № 4390381, 22.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/425

22.05.09

За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

До Закритого акціонерного товариства "Інструментальник"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне господарство"

Про зобов'язання повернути матеріальні цінності та стягнення 85 298,24 грн.

штрафних санкцій

Суддя ?Хрипун О.О.????

Представники:

Від позивача Рахильчук О.В. –предст.,

Від відповідача не з'явилися

Від третьої особи не з'явилися

Обставини справи:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути до державного матеріального резерву матеріальні цінності на загальну суму 69 445,62 грн., а саме: сталь крупносортна –2,26 т, сталь сортова конструкційна –6,296 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Позивач також просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву 85 298,24 грн. штрафних санкцій, у тому числі 100% штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей на суму 69 445,62 грн. та 13 889,12 грн. штрафу за порушення правил і умов зберігання та 1 963,50 грн. пені за період з 04.08.2008 по 15.09.2008. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, виявлена недостача вищезазначених матеріальних цінностей (акт від 04.08.2008).

Відповідач у відзиві на позов пояснив, що у зв’язку із відчуженням частини майнового комплексу не мав можливості зберігати матеріальні цінності та передав їх на відповідальне зберігання третій особі за договором від 07.08.2007, оскільки позивач не реагував на неодноразові звернення відповідача про реалізацію розброньованих матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву.

Третя особа пояснень по суті спору не надала, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97 № 51/97-ВР (із змінами та доповненнями), надалі –Закон, "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 № 1129, надалі –Порядку, відповідач зберігає матеріальні цінності мобілізаційного резерву, управління яким здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву.

Згідно статті 1 Закону державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Як визначено статтею 2 Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Статтею 4 Закону передбачено, що державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.

Управління державним матеріальним резервом здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України № 603/2001 від 07.08.2001 є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

Судом визнаються обґрунтованими твердження позивача щодо наявності у відповідача зобов’язань по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 151 ЦК УРСР, що був чинним на момент виникнення даних правовідносин, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 4 ЦК УРСР передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема з адміністративних актів.

Як визначено пунктом 3 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв", перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Пунктом 1 Указу Президента України № 1039/95 від 14.11.95 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначені їм мобілізаційні завдання.

Факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання відповідача підтверджується номенклатурою накопичення матеріальних цінностей, затвердженою Міністерством місцевої промисловості УССР від 09.06.1988 № 11-с та звітами-збережувальними зобов’язаннями по формі 12мр. Відповідачем даний факт не заперечується.

Розбронювання матеріальних цінностей мобрезерву проводилося згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 743-рт, мобілізаційне завдання скасоване, на відповідальному зберіганні залишилася частина не реалізованих матеріальних цінностей мобрезерву. Розбронювання матеріальних цінностей не змінює правового статусу спірного майна як матеріальних цінностей державного резерву.

Відповідно до пункту 4 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

На підставі службового завдання Державного комітету України з державного матеріального резерву спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України була проведена планова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні ЗАТ "Інструментальник" за період з 29.01.2004 по 04.08.2008, за результатами якої складено відповідний акт від 04.08.2008.

Як свідчить акт від 04.08.2008, перевіркою фактичної наявності матеріальних цінностей, проведеною шляхом звірки облікових даних Держкомрезерву України (довідка станом на 09.04.2008) з даними бухгалтерського та оперативного обліку підприємства та перевіркою за місцем зберігання було виявлено незабезпечення збереження, в тому числі самовільне відчуження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: сталь крупносортна –2,26 т, сталь сортова конструкційна –6,296 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Крім того виявлено, що облік та звітність матеріальних цінностей мобрезерву згідно з Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, не ведеться. Відповідачу було запропоновано до 30.08.2008 у зв’язку із скасуванням мобілізаційного завдання та недоцільністю закладання і зберігання самовільно відчужених розброньованих матеріальних цінностей мобрезерву, юридично узгодити з Держкомрезервом України питання щодо відшкодування вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей мобрезерву.

На час розгляду спору відповідач матеріальні цінності мобрезерву на зберігання не повернув. Доказів, які б свідчили про фактичну наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, на вимогу суду відповідач не надав. Позивач пояснив неможливість проведення на вимогу суду позапланової перевірки наявності матцінностей мобрезерву ухиленням від її проведення керівництвом відповідача.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, а також строки їх повернення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Аналогічні норми містилися і у ЦК УРСР, що діяв на момент виникнення правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на належне виконання своїх зобов’язань зі зберігання матеріальних цінностей мобрезерву спростовуються матеріалами справи та фактом нестачі матеріальних цінностей. Не можуть бути прийняті судом і твердження відповідача про відсутність його вини у нестачі матеріальних цінностей з посиланням на укладений з третьою особою договір відповідального зберігання від 07.08.2007, оскільки відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" відповідач не мав права передавати матеріальні цінності мобрезерву на зберігання іншій особі та змінювати без погодження із позивачем боржника у зобов’язанні відповідального зберігання.

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього обсягу за кожен день до повного їх повернення.

Пунктом 12 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.

Згідно з п. 16 ст. 14 вказаного Закону розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а передбачений пунктами 14 і 15, - з суми простроченого платежу, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Вартість матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які не повернуті відповідачем, встановлена виходячи із цін, що діяли на момент визначення ринкового рівня цін на несвоєчасно повернуті матеріальні цінності мобілізаційного резерву станом на 04.08.2008 згідно з довідкою Управління ціноутворення та правового забезпечення проведення процедур придбання та реалізації матеріальних цінностей. Відповідач визначену позивачем вартість матеріальних цінностей не оспорив.

Таким чином, вартість неповернутих відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву складає 69 445,62 грн.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, сума пені за період з 04.08.2008 по 15.09.2008 складає 1 963,50 грн., сума штрафу відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" –69 445,62 грн., сума штрафу відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України "про державний матеріальний резерв" –13 889,12 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів фактичної наявності спірних матеріальних цінностей на своєму відповідальному зберіганні не надав.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов`язання повернення матеріальних цінностей до державного мобілізаційного резерву та в частині стягнення пені та штрафу визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Закрите акціонерне товариство "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645) негайно повернути до державного мобілізаційного резерву (Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) матеріальні цінності мобілізаційного резерву на загальну суму 69 445,62 грн., а саме: сталь крупносортна –2,26 т, сталь сортова конструкційна –6,296 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645, з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, Одержувач Шевченківське РВДК у м. Києві, код 26077968, рахунок 31110106600011, Банк УДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 23030300) штрафні санкції у сумі 85 298 (вісімдесят п’ять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 24 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645, з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) до Державного бюджету України 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 98 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 07.07.2009