Рішення № 4390378, 22.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 17/364

22.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «КиївАгроНафтоТрейд»(3-тя особа-2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Коммерс»(3-тя

особа-1)

Про стягнення 407528,39 грн.

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Дмитренко Н.П. (доручення №26/09-08 від 26.09.2008)

Від 3-ої особи-1: не з'явився

Від 3-ої особи-2: Нудненко М.М. (довіреність №25 від 10.11.2008)

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 01.12.2008 оголошувалась перерва до 22.12.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «Фірма Октан» про стягнення з відповідача за договором №15/08-1 від 20.05.2008 збитків, завданих поставкою бензину АІ-80 не тої якості, не в тої кількості у розмірі 388128,39 грн., про зобов’язання відповідача власними силами, та за власний рахунок вивезти неякісний бензин АІ-80 зі складу позивача.

Позовні вимоги ТОВ «Фірма Октан»(далі –позивач) мотивовані наступним. Між позивачем та ТОВ «КиївАгроНафтоТрейд»був укладений договір поставки нафтопродуктів від 20.05.2008 №15/08-1, за яким позивач придбав нафтопродукти (бензин АІ-80Н) у кількості 220 тон. Зі станції Конотоп на станцію Бориспіль придбаний бензин був відправлений вагонами-цистернами, відправником був відповідач по справі. Під час комісійного приймання вантажу була встановлена невідповідність поставленого бензину вимогам за якістю та кількістю, що підтверджується Актом експертизи Київської торгово-промислової палати, а також паспортом №234 від 09.06.2008, виданим лабораторією Випробувального центру нафтопродуктів. На цей час вантаж переданий на відповідальне зберігання. Направлена претензія про відшкодування збитків та вивезення товару силами відправника була залишена відповідачем без відповіді. Посилаючись на приписи ст.268 Господарського кодексу України та ст.612 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані поставкою товару неналежної якості та кількості.

ТОВ «Фактор Ексім»(далі –відповідач) проти позовних вимог ТОВ «Фірма Октан»заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач стверджує, що між позивачем та відповідачем немає ніяких договірних або позадоговірних відносин та зобов’язань. Зобов’язання щодо поставки, передачі та оплати бензину виникли і існують виключно між позивачем та ТОВ «КАНТ». Відповідач надавав лише послугу по переадресації вантажу, а тому він не може нести відповідальність по зобов’язанням третіх осіб з поставки такого вантажу. Позивачем не надано нормативного обґрунтування пред’явлення позову саме до відповідача по справі.

ТОВ «Цукрове виробниче об'єднання»(далі – 3-тя особа-1) по суті спору повідомило наступне. Між третьою особою-1 та відповідачем був укладений договір про надання послуг від 07.03.2007, за яким відповідач зобов'язався надавати, а 3-тя особа-1 –приймати і оплачувати послуги з організації переадресації вантажів замовника по станціям, вказаним у письмових заявках. В рамках цього договору відповідачеві було надано заявку на доставку бензину на користь позивача по справі. Згідно з актом прийому-передачі від 23.05.2008 позивач отримав паливно-мастильні матеріали у кількості, зазначеній в договорі; жодних зауважень та претензій до кількості та/або якості отриманих нафтопродуктів не було.

ТОВ «КиївАгроНафтоТрейд»(далі –третя особа-2) позовні вимоги ТОВ «Фірма Октан»підтримала повністю та надала письмові пояснення по суті спору, згідно з якими належним відповідачем по справі є ТОВ «Фактор Ексім», як відправник вантажу, і тому саме воно має відповідати за поставку товару неналежної якості та кількості.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі протоколу №31 від 07.04.2008 загальних зборів учасників ТОВ «Цукрове виробниче об'єднання», останнє змінило свою назву на ТОВ «Фактор Коммерс», що підтверджується наявними в справі доказами. За таких обставин, третьою особою-1 слід вважати саме ТОВ «Фактор Коммерс».

Розглянувши подані сторонами та третіми особами документи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором №07/03/07-5 про надання послуг від 07.03.2007, укладеним між ТОВ «Цукрове виробниче об'єднання», яке змінило назву на ТОВ «Фактор Коммерс», що підтверджується Статутом ТОВ «Фактор Коммерс», затвердженим загальними зборами учасників ТОВ «Цукрове виробниче об'єднання», протокол №31 від 07.04.2008, (далі –3-тя особа-1) та ТОВ «ВКФ «3 КОМ», яке змінило свою назву на ТОВ «Фактор Ексім»на підставі протоколу №37 від 07.05.2008 загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «3 КОМ»(далі –відповідач), відповідач зобов'язався надавати 3-ій особі-1 послуги з організації переадресування вантажу 3-ої особи по станціях, вказаних в письмових замовленнях. Згідно з додатковою угодою №1 від 03.01.2008 вказаний договір був укладений на строк до 31.12.2008.

20.05.2008 між ТОВ «КиївАгроНафтоТрейд»(третя особа-2) та ТОВ «Фірма Октан»(позивач) був укладений договір поставки нафтопродуктів №15/08-1, згідно з яким 3-тя особа-2 зобов’язалась продати та передати у власність позивача, а позивач –купити та оплатити товар –бензин А-80 в кількості 220,000 тон на загальну суму 1630200,00 грн. Якість товару підтверджується паспортом якості заводу-виробника, базис відвантаження: СРТ –станція призначення покупця (позивача).

Згідно з вантажною накладною на маршрут або групу вагонів №32991237 від 23.05.2008 на станцію Бориспіль (Південно-Західна залізниця) на користь одержувача (позивача) надійшов вантаж –три вагони з бензином автомобільним АІ-80 масою 203858 кг. Відправником вантажу є відповідач. Вантаж був одержаний позивачем 25.05.2008.

24.05.2008 позивач направив відповідачеві телеграму з пропозицією направити свого представника для участі у прийманні вантажу за кількістю та якістю, який прибув відповідно до накладної №32991237. Відповідач свого представника не направив і відповіді на пропозицію не надав.

26.05.2008 розпочалося комісійне приймання вантажу за участю представників позивача, під час якого було встановлено, що в цистерні №73538993 міститься рідина світло-коричневого кольору з вмістом механічних домішок, про що позивачем був складений акт №37 від 26.05.2008 приймання нафтопродуктів за кількістю та якістю. За клопотанням позивача Київською торгово-промисловою палатою було проведено експертизу з метою визначення кількості та якості бензину, який надійшов на користь ТОВ «Фірма «Октан» за накладною №32991237. Згідно з Актом експертизи №1-2167 від 23.06.2008 та додатком до нього надані проби бензину не відповідають технічним вимогам по показникам якості та кількості. Також в підтвердження невідповідності бензину, що надійшов за накладною №32991237, технічним параметрам за якістю позивачем наданий паспорт №234 випробувального центру нафтопродуктів «10 Хіммотологічний центр»від 07.06.2008.

Викладені обставини, за твердженням позивача, свідчать про поставку відповідачем бензину неналежної якості та в меншій кількості, ніж передбачено договором.

23.06.2008 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про відшкодування збитків у вигляді грошової компенсації на суму 388128,39 грн. та вивезення неякісного товару силами відповідача на протязі 10 днів з моменту отримання претензії.

Оскільки відповідач добровільно претензію не задовольнив і відповідь на неї не надав, тому позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст.225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Обов’язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язань.

Обов’язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальністю учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач не є особою, яка повинна відшкодувати позивачеві збитки, завдані поставкою товару неналежної якості та кількості, оскільки будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем не існує, а тому підстав для застосування до відповідача господарських санкцій немає.

Посилання позивача на приписи ст.268 ГК України не приймаються судом до уваги, оскільки зазначена норма закону застосовується до правовідносин, які існують між постачальником товару та його одержувачем.

Судом встановлено, що постачальником вантажу на користь позивача є ТОВ «КиївАгроНафтоТрейд»(третя особа-2), в той час як відповідач по справі є лише відправником вантажу на підставі договору №07/03/07-5 про надання послуг від 07.03.2007, укладеним між ТОВ «Фактор Коммерс» та ТОВ «Фактор Ексім».

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що позивачем не надано суду доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів саме відповідачем по справі, тому позовні вимоги ТОВ «Фірма Октан»про стягнення з ТОВ «Фактор Ексім»збитків є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України в разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Зайве сплачене позивачем державне мито в розмірі 194,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити повністю.

2. Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»(03680, м. Київ, бул. І.Лепсе,4, корпус 21, код 24718890) зайве сплачене державне мито в розмірі 194 (сто дев’яносто чотири) грн., перераховане платіжним дорученням №445 від 13.08.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №17/364.

3. Видати довідку.

Суддя О.А.Кролевець