Рішення № 4390068, 10.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.09 р. Справа № 2/190

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа”

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” м. Кіровське

про стягнення заборгованості в розмірі 12093,25 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Алімахіна А.А. - за довір.

від відповідача: Штанько О.О. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Жданівкатеполомережа” м. Жданівка звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” м. Кіровське про стягнення заборгованості в розмірі 12093,25 грн. з яких 9274,19грн. – заборгованість за послуги теплопостачання, 357,07грн. – 3% річних, 2461,99грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 29/539 від 13.09.2006р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 25.06.2009р., де проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає що вказана позивачем сума боргу документально не підтверджена, оскільки відсутні акти, які були б підписані та завірені печатками з обох сторін. Крім того посилається на той факт, що письмового повідомлення про те, що акт за січень 2008р. на суму 1907,20грн. вважається недійсним та здійснено заміну акту в сумі 6723,29грн. на адресу відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

13.09.2006р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством “Шахта “Комсомолець Донбасу” (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 29/539.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (розрахунковим способом). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 3 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно до п. 6.4. договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктом 6.5. договору визначено що споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006р.

Пунктом 10.4. договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є діючим.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акт на включення опалення від 01.11.2007р. та акт на відключення опалення від 23.03.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень

Згідно до матеріалів між сторонами з приводу надання послуг складалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.11.2007р. на суму 6723,29грн., від 22.01.2008р. на суму 6723,29грн., від 20.02.2008р. на суму 6723,29грн., від 18.03.2008р. на суму 9230,81грн., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки, зокрема від 18.03.2008р. на суму 9230,81грн., від 17.04.2008р. на суму – 2679,91грн., від 19.12.2007р. на суму 6723,29грн., від 21.01.2008р. на суму 6723,29грн., від 22.02.2008р. на суму 6723,29грн., від 29.11.2007р. на суму 6723,29грн., а всього на загальну суму 33444,06грн.

Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача, про що свідчать квитанції про направлення, що додані до матеріалів справи.

Відповідач умови договору виконав частково за надані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 24169,87грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином за відповідачем за спірний період облікується заборгованість в розмірі 9274,19грн., що підтверджено матеріалами справи. Зокрема вказана заборгованість виникла у зв’язку з не оплатою рахунку від 18.03.2008р. та частковою не оплатою рахунку № 167 від 22.02.2008р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 9274,19грн. суду не представив.

Заперечення відповідача стосовно неотримання рахунку № 296 від 18.03.2008р. судом до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи наявна поштова квитанція від 27.03.2008р., що свідчить про направлення вказаного рахунку. До того ж суд приймає до уваги той факт, що між сторонами підписаний акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) за березень 2008р. на суму 9230,81грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 366,23грн. за період з 16.12.2007р. по 13.05.2009р. та індекс інфляції в розмірі 2461,99грн. за період з грудня 2007р. по травень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% та індексу інфляції судом встановлено, що нарахування 3% річних та індексу інфляції здійснено на рахунок № 638 від 29.11.2007р. на суму боргу в розмірі 6723,29грн. та рахунок № 296 від 18.03.2008р. на суму 2550,9грн.

Однак з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що рахунок № 638 від 29.11.2007р. оплачений відповідачем в повному обсязі 24.12.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 7521. Згідно до призначенні платежу у вказаному платіжному дорученню відповідачем здійснено оплату за опалення адміністративного приміщення за 11.2007р. відповідно рахунку № 638 від 29.11.2007р., договір 29/539 від 29.12.2006р. ПДВ 1120,55грн.

За таких обставин вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 4,42грн., тобто за період з 16.12.2007р. по 24.12.2007р. Вимоги позивача, щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 2064,05грн. за період з грудня 2007р. по травень 2009р. за вказаним рахунком задоволенню не підлягають, оскільки вказаний рахунок оплачений відповідачем в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 82,19грн., що нараховані за рахунком № 296 від 18.03.2008р. то суд зазначає, що розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено на частину суми боргу в розмірі 2550,90грн., що є меншим ніж сума боргу та це є правом позивача, у зв’язку з чим вимоги позивача, щодо стягнення 3% річних в розмірі 82,19грн. та індексу інфляції в розмірі 397,94грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі Виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” м. Жданівка до Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” м. Кіровське про стягнення заборгованості в розмірі 12093,25грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” (Донецька область, м. Кіровське, п/р 26009302580001 в філії відділення ПІБ Промінвестбанк, МФО 334754, ЄДРПОУ 05508186) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26005111798 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 26221744) суму боргу в розмірі 9274,19грн., 3% річних в розмірі 86,61грн., індекс інфляції в розмірі 397,94грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 97,59грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 252,17грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.