Рішення № 4388992, 15.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», с.Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства „Реарді”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 208 866 грн. 17 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Черкасова К.В., довіреність б/н від 24.03.2009 року

Від відповідача: Бондарь К.П., довіреність №34 від 01.01.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Реарді" про стягнення 208 866 грн. 17 коп. –основної заборгованості і витрат по справі.

13.05.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути 155 178 грн. 68 коп. –основної заборгованості, 25 141 грн. 61 коп. –пені, 1011 грн. 21 коп. –пені і витрат по справі.

15.05.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути 145 605 грн. 12 коп. –основного боргу, 25 141 грн. 61 коп. - пені.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Представником відповідача в судовому засіданні 15.05.2009 року надано відзив на позов, в якому просить про розстрочення виконання рішення суду на 14 календарних місяців рівними частинами, у зв’язку зі складним фінансовим становищем.

У судовому засіданні 15.05.2009 р. за згодою представника позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1529 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а останній повинен прийняти та оплатити товар на умовах визначених у договорі.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кількість поставленого товару, ціна за одиницю товару, асортимент вказується в накладній, яка складена на підставі письмової заявки покупця, яка являється невід’ємною часиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDU Інкотермс-2000 (доставка оплачена до) місце вказане покупцем.

Відповідно до пункту 3.1. Договору покупець зобов’язаний провести оплату за поставлений товар на протязі 35 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Згідно з пунктом 6.3. Договору передача (прийомка-здача) товару здійснюється уповноваженими представниками сторін у відповідності з вимогами Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та якості №№П-6 та П-7.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати товару не виконав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, позовні вимоги з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 145 605 грн. 12 коп.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Розмір пені з урахуванням уточнень позовних вимог становить 25 141 грн. 61 коп.

Сума пені підлягає задоволенню частково в розмірі 16 545 грн. 75 коп., оскільки позивачем не вірно перераховано штрафні санкції, накладні для нарахування пені приймалися до уваги не ті які не оплачені.

З огляду на викладене, позовні вимоги з урахуванням уточнень позовних вимог підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –145 605 грн. 12 коп. - основної заборгованості, 16 545 грн. 75 коп. - пені і витрат по справі.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 14 календарних місяців, суд вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву задовольнити частково.

В заяві відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, МФО 306458, код ЄДРПОУ 32702478, р/р 26005301034501 в ФАБ «Південний»м.Дніпропетровська) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», (53000, с.Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, р/р 26000041107001 у ВАТ „Сведбанк” м.Кривий Ріг, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19096149) 145 605 (сто сорок п’ять тисяч шістсот п’ять) грн. 12 коп. –основної заборгованості, 16 545 (шістнадцять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. 75 коп. –пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 15 коп. –державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 06 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті уточнених позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року