Ухвала суду № 43885256, 12.05.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"12" травня 2011 р. Справа № 2а/1770/669/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_1,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін:ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" березня 2011 р. у справі № 2а/1770/669/2011 за позовом Приватного підприємства "Лоція-91" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2011 року приватне підприємство (надалі ПП) "Лоція-91" звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Рівненському районі № 0001891650/0 від 08 листопада 2010 року, № 0001891650/1 від 02 грудня 2010 року та рішення Державної податкової адміністрації у Рівненській області № 2292/26-16/494 від 07 лютого 2011 року.

В обгрунтування вимог зазначило, що ПП "Лоція-91" понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, спрямованих на будівництво (реконструкцію) виробничих приміщень, а тому підприємство має право на податковий кредит. Проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Окрім того, позивач посилається, що у відповідності із Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року не ставить право на заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в залежність від обов'язкового введення в експлуатацію основних фондів, та не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо надання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0001891650/0 від 08 листопада 2010 року, № 0001891650/1 від 02 грудня 2010 року та рішення Державної податкової адміністрації у Рівненській області № 2292/26-16/494 від 07 лютого 2011 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Рівненському районі просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців на підприємстві менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року. Також, апелянт зазначає, що поза увагою суду залишилася та обставина, що на балансі підприємства рахується незавершене будівництво, що свідчить про відсутність основних засобів виробництва.

При розгляді справи в апеляційній інстанції представник ДПІ у Рівненському районі доводи апеляційної скарги підтримав та пояснив, що судове рішення ухвалено без врахування положень, що викладені в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" та роз'яснень Державної податкової адміністрації України від 27.01.2010 року.

Представники ПП "Лоція-91" доводи апеляційної скарги не визнали. Зазначили, що судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта не грунтуються на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 листопада 2010 року ДПІ у Рівненському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ПП "Лоція-91" за вересень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 6631/165/16/13983719 від 4 листопада 2010 року, в якому зазначено, що обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців ПП "Лоція-91" є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2010 року, а тому відповідно до абз. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ПП "Лоція-91" не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

8 листопада 2010 року відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у Рівненському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001891650/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Лоція-91" в розмірі 2 967 грн. у звязку з порушенням абз. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

2 грудня 2010 року відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Рівненському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001891650/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Лоція-91" в розмірі 2 967 грн. у звязку з встановленим порушенням абз. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Винесені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак залишені без задоволення ДПА у Рівненській області на підставі рішення №2292/26-16/494 від 7 лютого 2011 року.

Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції правильно виходив з того, що прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать нормам законодавства, чинного на час їх прийняття, та фактичним обставинам справи.

Так, Законом України 2Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

При розгляді справи в суді першої інстанції, ДПІ у Рівненському районі зазначав, що саме відповідно до абзацу третього підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Норма, на яку посилається орган державної податкової служби, містить умову відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування суми ПДВ, а саме перевищення суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Однак, така умова, передбачена вказаною нормою, не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни "основні фонди" та "нематеріальні активи" розуміються у значенні, визначеному Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями). Зокрема, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2010 року ТОВ "Лоція-91" до ДПІ у Рівненському районі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року разом заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 967 грн.

Відємне значення за жовтень 2010 року виникло внаслідок перенесення залишку відємного значення попереднього звітного періоду (за вересень 2010 року), що не брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування та виникли в грудні 2008 року в сумі 192 грн. та в жовтні 2010 року в сумі 69 677 грн.

ПП "Лоція-91" надала всі необхідні документи для підтвердження здійсненого нею придбання будівельних матеріалів на виконання робіт за договорами генерального підряду та субпідряду, а також придбаних послуг.

Окрім того, позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 619 від 25.12.2005 року та №499 від 30.07.2008 року). Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спец рукавиць) з покриттям їх латексом виступає ВАТ «Рембуд».

Як встановлено судом, понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, виписками банку, квитанціями.

З огляду на викладене, протягом спірного періоду ПП "Лоція-91" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість. А тому, позивач на підставі абзацу третього підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 2 967 грн.

При розгляді справи, судом першої інстанції не встановлено порушень підпункту «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі сторони позивача, а тому посилання на вказану норму закону як на підставу прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001891650/0 від 08 листопада 2010 року та № 0001891650/1 від 02 грудня 2010 року, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби» є необгрунтовані та не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що свідчать наявні в матеріалах справи журнали проводок ПП "Лоція-91" по вказаному рахунку бухгалтерського обліку (а.с.128-137).

В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображено за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Також, є безпідставним, посилання апелянта на розяснення ДПА України від 27.01.2010 року №1366/7/07/-1417 в якому зазначено, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби".

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_5 підприємство "Лоція-91" вул.Бригадна, 2,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу ОСОБА_6 податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023