Ухвала суду № 43884441, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 820/3919/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 820/3919/15

за позовом Харківської міської ради

до Громадської організації "Трудова Харківщина" в особі відповідального ОСОБА_1 треті особи Харківське міське управління ГУ МВС України в Харківській області , Управління служби безпеки України в Харківській області , Прокуратура міста Харкова , Відділ ДАІ з обслуговування міста Харків (м. Харків) ГУМВС України в Харківській області , Харківське міське управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про обмеження права на мирне зібрання,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Громадської організації "Трудова Харківщина" в особі відповідального ОСОБА_1, треті особи - Харківське міське управління ГУ МВС України в Харківській області, Управління служби безпеки України в Харківській області, Прокуратура міста "Харкова, Відділ. ДАІ з обслуговування міста Харків в (м. Харків) ГУМВС України в Харківській області, Харківське міське управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та просив суд обмежити права на збори шляхом заборони Громадській організації "Трудова Харківщина" в особі відповідального ОСОБА_1 (61003, АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1) та іншим учасникам цієї акції проведення 22.04.2015 р. з 15.30 до 17.00 масового заходу на площі Конституції в м. Харкові з використанням партійної символіки, прапорів, транспарантів та звукопідсилюючої апаратури.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. в задоволенні адміністративного позову Харківської міської ради до Громадської організації "Трудова Харківщина" в особі відповідального ОСОБА_1, треті особи - Харківське міське управління ГУ МВС України в Харківській області, Управління служби безпеки України в Харківській області, Прокуратура міста "Харкова, Відділ ДАІ з обслуговування міста Харків в (м. Харків) ГУМВС України в Харківській області, Харківське міське управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про обмеження права на мирне зібрання - відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також не відповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. по справі № 820/3919/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні, та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи - Відділу ДАІ з обслуговування міста Харків в (м.Харків) ГУМВС України в Харківській області, у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Представники третіх осіб: Управління служби безпеки України в Харківській області прокуратури міста Харкова, Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області та Харківського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки до суду не повідомили, правом участі в судовому засіданні не скористалися.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у судовому засіданні апеляційного суду, 17.04.2015 р. на адресу Харківської міської ради надійшло повідомлення Громадської організації "Трудова Харківщина" від 17.04.2015 р. №77/01-15, яким останній повідомляв про намір провести 22.04.2015 р. мітинг - протест, у зв'язку з антинародними і антиконституційними діями Верховної ради України, Уряду та Президента, що виражаються у підвищенні тарифів на тепло, газ, електроенергію, підвищення вартості транспортних послуг, цін на продукти харчування, лікарські засоби та інші товари першої необхідності. Запланована кількість учасників акції складає до 100 чоловік, місце проходження акції є площа Конституції у м. Харкові, час проведення - з 15.30 до 17.00.

20.04.2015 р. Узгоджувальна комісія виконавчого комітету Харківської міської ради з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові (далі за текстом - узгоджувальна комісія) прийняла рішення про необхідність звернення до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про обмеження прав громадян на зібрання шляхом заборони громадській організації "Трудова Харківщина" проводити 22.04.2015р. з 16.00 по 17.00 на майдані Конституції мітингу протесту в зв'язку з підвищенням цін. Зазначене підтверджується протоколом засідання № 4 від 20.04.2015 р.

З аналізу протоколу засідання №4 від 22.04.2015р. вбачається, що узгоджувальною комісією, під час розгляду питання можливості проведення мітингів, були взяті до уваги лист Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області від 20.04.2015р. за №30/3-581, доповідь заступника начальника відділу громадської безпеки ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Левченка В.М., представника управління СБУ в Харківській області Губарєва В.А. та представника Департаменту транспорту Харківської міської ради Федорчук Є.Д.

Так, у листі ГУ МВС України в Харківській області від 20.04.2015р. за №30/3-581

останній повідомляє, що проведення масових заходів протесту громадської організації "Трудова Харківщина" на майдані Конституції може викликати суттєві труднощі в забезпеченні охорони громадського порядку виходячи з наступного:

- на території прилеглої до місця проведення заходів перебуває велика кількість мешканців та гостей міста, дуже інтенсивний рух автотранспорту і проведення заходів з перебуванням великої кількості громадян, може викликати негативну реакцію та обурення громадян, які не приймають участь у масових заходах та не підтримують поглядів учасників цих заходів;

- проведення мітингу потребує перекриття руху автотранспорту на вулицях, які прилягають до місць проведення заходів, закриття станцій Харківського метрополітену, відводу руху автотранспорту та рейсового транспорту іншими шляхами, що спричинить незручності у робочий день для громадян та гостей міста;

- під час проведення подібних масових заходів кількість учасників в декілька разів перевищує заявлену кількість, у зв'язку із чим для забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян при проведенні подібних резонансних заходів в центральній частині міста необхідно залучати значну кількість особового складу підрозділів ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що може призвести до погіршення ситуації з охорони громадського порядку в інших районах міста.

Заступник начальника відділу громадської безпеки ХМУ ГУ МВС України в Харківській області у доповіді на узгоджувальній комісії підтримав викладені у листі від 20.04.2015р. за №30/3-581 доводи та зазначив, що аналіз стану оперативної обстановки в м. Харкові характеризується негативною тенденцією до зростання масово-політичних заходів, під час проведення яких виникають порушення громадського порядку, а тому проведення подібних заходів викличе труднощі в забезпеченні охорони громадського порядку в центральній частині міста. На підставі викладеного підтримав рішення комісії про необхідність направлення до суду позовної заяви про заборону проведення вказаного масового заходу.

Представник управління Служби безпеки України у Харківській області у доповіді на узгоджувальній комісії повідомив, що Харківська область розташована поблизу проведення АТО, у зв'язку із чим на території області та міста проводяться спеціальні заходи охорони громадського порядку. На підставі викладеного вважає проведення масових заходів у центральній частині міста неможливим та наголосив на необхідності направлення до суду позовної заяви про заборону проведення вказаного масового заходу.

Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у доповіді на узгоджувальній комісії повідомив, що проведення масових заходів в центральній частині міста з великою кількістю людей викличе суттєві труднощі в забезпеченні пожежної безпеки та унеможливить швидке реагування підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на випадок виникнення пожеж або надзвичайних ситуацій. На підставі викладеного підтримав рішення комісії про необхідність направлення до суду позовної заяви про заборону проведення вказаного масового заходу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б потвердили, наявність реальної небезпеки заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей при проведенні заходу, про які повідомлялось відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Статтею 64 Конституції визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Законодавством України, незважаючи на положення Конституції України, рекомендації міжнародних інституцій, висновків Конституційного Суду України, законодавчо не врегульовано реалізацію права на мирні зібрання.

Поряд з цим, правове становище дозволяє адміністративним судам розглядати справи щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання, що врегульовано ст. 182 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

Згідно статті 8 КАС України суди при вирішенні справ керуються принципом верховенства права та застосовують його з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Правильність реалізації права людини на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у рішеннях у справах "Станков та об'єднана македонська організація "Ілінден" проти Болгарії" (2001), "Іванов та інші проти Болгарії" (2005), "Християнська народна демократична партія проти Молдови" (2006), "Оллінджер проти Австрії" (2006), "Вєренцов проти України" (2013) та інших.

Так, обмеження прав, гарантованих ст. 11 Конвенції, може бути застосовано за наявності таких умов: вони встановлені законом; мають законну мету, зокрема застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб; є необхідними в демократичному суспільстві.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у позовній заяві та під час розгляду справи не наведено жодної легітимної цілі для обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що визначені п. 2 ст. 11 Конвенції і аналогічними положеннями ч. 2 ст. 39 Конституції України та не подано на підтвердження цього жодних доказів.

Як вбачається з наданого до суду повідомлення №77/01-15 від 17.04.2015 р. Громадська організація "Трудова Харківщина" планує провести 22.04.2015 р. мітинг, з метою вираження ставлення та привернення уваги органів державної влади до проблем підвищення тарифів на комунальні послуги (опалення, газ, електроенергія), цін на продукти харчування та лікарські засоби.

В той же час, органами державної влади та місцевого самоврядування не надано належних та допустимих доказів того, що мета проведення мітингу є іншою, ніж вказано у повідомленні №77/01-15 від 17.04.2015р.

За характером, метою, місцем проведення розрізняють різні форми мирних зібрань. Так, стаття 39 Конституції України визначає мирні заходи як збори, мітинги, походи і демонстрації. Необхідно зазначити, що цей перелік не є вичерпним.

Положенням ст.182 КАС України передбачено, що мирні зібрання можуть бути у формі зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо, тобто передбачає можливість прояву мирних зібрань в інших формах.

Відповідно до повідомлення №77/01-15 від 17.04.2015р. Громадська організація "Трудова Харківщина" має на меті провести мітинг (без пішої ходи) на площі Конституції з 15.30 до 17.00 із використанням пролетарської символіки та звукопідсилюючої апаратури.

Згідно положень п.п. 332 - 336 п. 4 розділу XV Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.1994 р. № 404, мітинг - це масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові).

З повідомлення №77/01-15 від 17.04.2015 р. вбачається, що під час проведення вказаного мітингу відповідач планує використовувати пролетарську символіку та проведення мітингу лише на площі Конституції без будь-якої ходи, маршу чи інших масових пересувань учасників вказаного зібрання.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання позивача на використання демонстрантами політичної символіки та проведення пішої ходи, як зазначено у протоколі № 4 від 20.04.2015 р., не відповідають дійсності та суперечать матеріалам справи.

Відповідно до ст. 11 Конвенції та ст. 182 КАС України правовою підставою для задоволення позову Харківської міської ради про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів, що свідчили про наявність реальної небезпеки заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей при проведенні заходів, про які повідомлялось відповідачами, а долучені судом докази про таке не свідчать.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано необхідність заборони мирних зібрань з огляду на необхідність такої у демократичному суспільстві, зокрема, що така заборона відповідає нагальній соціальній потребі і, зокрема є пропорційна поставленій легітимній меті.

Крім того, така заборона не відповідає міжнародним стандартам ОБСЄ у царині свободи мирних зібрань. Так, у п. 43 пояснювальної записки до Керівних принципів щодо свободи мирних зібрань вказано: "Автоматичне застосування передбачених законом обмежень - наприклад, заборони на проведення будь-яких публічних виступів у певний період часу або в будь-яких публічних місцях, які підходять для проведення зібрань, - призводить до того, що під їх дію підпадає надто велика кількість заходів. Таким чином, ці обмеження не пройдуть перевірку на пропорційність, тому що не були враховані конкретні обставини в кожному окремому випадку".

Таке обмеження права на мирні зібрання, крім осіб, які сповіщали про такі мирні заходи, також іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання без наявності жодних правових підстав для їх обмеження щодо невизначеного кола осіб, порушує право людини та громадянина на свободу мирних зібрань, передбачених ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з прав людини, ст. 39 Конституції України.

Щодо посилань позивача на можливе приєднання до учасників зібрання інших радикально налаштованих сил, суд першої інстанції правильно посилається на практику Європейського суду з прав людини, яким встановлено, що "...можливість долучення до демонстрації екстремістів з насильницькими намірами не може, як таке, відібрати це право [право на мирні зібрання]. ... Тягар доказування насильницьких намірів організаторів зібрання лежить на органах влади" (п. 23 рішення ЄСПЛ "Християнська народна демократична партія" проти "Молдови").

Таким чином, правовою підставою у відповідності до ст. 11 Конвенції та ст. 182 КАС України для задоволення позову Харківської міської ради про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам ї свободам інших людей. При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має грунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які є підставою для такого висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б потвердили, наявність реальної небезпеки заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей при проведенні заходу, про які повідомлялось відповідачем.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.04.2015 р. по справі № 820/3919/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог Харківської міської ради.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права

За зазначених обставин, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 820/3919/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2015 р.