Постанова № 43884339, 27.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 592/13263/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2015р. по справі №592/13263/14-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,

ВСТАНОВИЛА:

Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (далі по тексту - позивач, УПСЗН Сумської міської ради) звернулося до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь управління суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25 545, 05 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2015 року по справі №592/13263/14-а у задоволенні адміністративного позову Управління соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невірне встановлення фактичних обставин справи, а також дослідження та оцінки доказів по справі, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2015 року по справі №592/13263/14-а, постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначив, що під час оформлення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідачка не повідомила управління та не задекларувала у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що у власності її малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). Отже вважає, що виплачена відповідачу державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25 545, 05 грн. підлягає поверненню на рахунок управління.

Відповідач надіслала заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з викладених підстав, стверджуючи про відсутність у користуванні її сім'ї двох автомобілів, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2003 р. № 250 (надалі Порядок), та заяв ОСОБА_1 від 06.08.2012 року, 12.02.2013 року, 22.08.2013 року, 11.02.2014 року, декларації про доходи та майновий стан та відповідних документів поданих до управління, відповідачу було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ї щомісячно на період з 01.08.2012 року по 31.07.2014 року.

В спірний період державна соціальна допомога виплачувалася в таких розмірах: з 01.08.2012 по 30.09.2012 - 2633,70 грн., з 01.10.2012 по 31.10.2012 - 1348,32грн., з 01.11.2012 по 30.11.2012- 1351,99 грн., з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 1613,23 грн., з 01.01.2013 по 31.01.2013 - 1856,06 грн., з 01.02.2013 по 31.07.2013-3691,56 грн., з 01.08.2013 по 30.11.2013 - 3559,36 грн., з 01.12.2013 по 31.12.2013 -975,05 грн., з 01.01.2014 по 31.01.2014 - 1338,04 грн., з 01.02.2014 по 31.07.2014-7177,74 грн. Загальна сума виплати складає 25545 грн. 05 коп.

На підставі п. 25 Порядку, призначена відповідачці соціальна допомога була припинена з 01.08.2012 року (рішення від 10.10.14), з 01.02.2013 року (рішення від 10.10.14), з 01.08.2013 року (рішення від 10.10.14), з 01.02.2014 року (рішення від 10.10.14), оскільки на момент звернення за призначенням допомоги з серпня 2012 по липень 2014 ОСОБА_1 мала у власності сім'ї 2 автомобіля.

На підставі п. 28 Порядку відповідачу було направлено рекомендований лист-повідомлення від 27.10.2014 року з пропозицією повернути переплачені кошти на рахунок управління в добровільному порядку.

До моменту пред'явлення позову у добровільному порядку кошти в розмірі 25545 грн. 05 коп. управлінню не повернуто.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаних коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25 545, 05 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25 545, 05 грн. не підлягає стягненню з ОСОБА_1, оскільки на період з 01.08.2012 року по 31.07.2014 року у власності її малозабезпеченої сім'ї перебував тільки один автомобіль .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Відповідно до п. 10 Порядку соціальна допомога не призначається у разі, коли: у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

Відповідно до п. 25 Порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється: якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Відповідно до п. 28 Порядку, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, листом 26.08.2014 року №10/3718Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Сумській області повідомило начальнику відділу соціальної допомоги про те, що згідно з облікових даних АІПС «Автомобіль», станом на 22.08.2014 року за громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на території Сумської області транспортні засоби не зареєстровані.

Одночасно повідомлено, що за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 26.02.2002 р. був зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_2, та 20.08.2014 року автомобіль був вибракований. Відмітки про проходження державного технічного огляду відсутні.

Також повідомлено, що за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 0.11.2002 р. був зареєстрований автомобіль АЗЛК 21411, номерний знак НОМЕР_3, та 20.08.2014 року автомобіль був вибракований. Дата проведення останнього державного технічного огляду 22.05.2008 р.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням допомоги, а саме 06.08.2012 року, 12.02.2013 року, 22.08.2013 року, 11.02.2014 року, ОСОБА_1 (з серпня 2012 по липень 2014) мала у власності сім'ї 2 автомобіля, однак приховала цей факт та у декларації про доходи та майновий стан зазначила про відсутність у її сім`ї автомобілів.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем до УПСЗН Сумської міської ради було подано неправдиві відомості про майно, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти.

Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради відповідачці було направлено рекомендований лист-повідомлення від 27.10.2014 року з пропозицією повернути переплачені кошти на рахунок управління в добровільному порядку (а.с. 30, 31).

З роздруківки з сайту «Укрпошти» за 23.01.2015 року по виконаним операціям з рекомендованим листом по штрихкодовому ідентифікатору 4003401301406, наданої представником позивача, вбачається, що рекомендований лист відповідачу відправлений 29.10.2014 року та отримано 03.12.2014 року (а.с. 57).

Тобто, позивачем були вчинені необхідні дії для повідомлення ОСОБА_1 про обсяг надміру виплачених коштів та строки повернення.

Станом на час розгляду справи, у добровільному порядку кошти в розмірі 25545 грн. 05 коп. відповідачем не повернуто.

Таким чином, колегія суддів вказує на наявність підстав для повернення позивачу надміру сплачених ОСОБА_1 коштів як державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Твердження відповідача про те, що довідкою УДАІ УМВСУ в Сумській області від 29.01.2015 року підтверджено, що зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103 був вибракований 14.02.2008 року, відсутність у користуванні її сім`ї 20.01.2015 року будь яких транспортних засобів та, як наслідок, відсутності підстав для повернення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25545 грн. 05 коп., колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, на запит суду першої інстанції Управлінням Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області надано довідку від 29.01.2015 року № 10/428 з інформацією, що згідно з обліковими даними АІПС «Автомобіль», станом на 01.08.2014 року за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 0.11.2002 р. був зареєстрований автомобіль АЗЛК 21411, номерний знак НОМЕР_3, 20.08.2014 року автомобіль був вибракований. Також повідомлено, що за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 26.02.2002 р. був зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_2, та 14.02.2008 року автомобіль був вибракований. Станом на 29.01.2015 року за даним громадянином транспортні засоби не зареєстровані.

При цьому, на час розгляду справи в суді першої інстанції, в матеріалах справи був наявний лист Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Сумській області від 26.08.2014 року №10/3718, зі змісту якого вбачається, що за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 26.02.2002 р. був зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_2, та 20.08.2014 року автомобіль був вибракований (а.с. 23).

Однак, суд першої інстанції при прийнятті рішення посилався лише на довідку від 29.01.2015 року № 10/428, а лист від 26.08.2014 року №10/3718 залишено поза увагою.

Тобто, судом першої інстанції не було вжито заходів (повторне направлення запиту, тощо) для з`ясування дійсних обставин справи, а саме, коли був вибракований автомобіль ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_2 (14.02.2008 року або 20.08.2014 року).

Разом з тим, наявним в матеріалах листом УДАІ УМВСУ в Сумській області від 30.01.2015 року №10/479, направленим до суду першої інстанції, повідомлено, що згідно з обліковими даними АІПС «Автомобіль», станом на 01.08.2014 року за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 0.11.2002 р. був зареєстрований автомобіль АЗЛК 21411, номерний знак НОМЕР_3, 20.08.2014 року автомобіль був вибракований. Також повідомлено, що станом на 01.08.2014 року за громадянином ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 26.02.2002 р. був зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_2, та 20.08.2014 року даний автомобіль був вибракований.

У даному листі УДАІ УМВСУ в Сумській області також просить лист від 29.01.2015 року № 10/428 вважати недісним.

Отже, з огляду на досліджені у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують наявність на момент звернення ОСОБА_1 06.08.2012 року, 12.02.2013 року, 22.08.2013 року, 11.02.2014 року із заявами про призначення та виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у власності сім'ї відповідача перебувало більше одного автомобіля, про що у поданих деклараціях про майновий стан відповідачем зазначено не було.

Таким чином, колегія суддів вказує на наявність підстав для повернення позивачу виплаченої державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25 545, 05 грн., а також права УПСЗН Сумської міської ради вимагати повернення вказаних надміру виплачених коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано до суду належних доказів того, що у власності або у користуванні сім`ї ОСОБА_1 не перебувало більше одного автомобіля, позивачем же було надано всі необхідні докази, на яких ґрунтуються вимоги УПСЗН Сумської міської ради.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2015 року по справі №592/13263/14-а, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2015р. по справі № 592/13263/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Сумської міської ради надміру виплачену державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 25545,05 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 30.04.2015 р.