Ухвала суду № 43884305, 29.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

29 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7219/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи на стороні відповідача - виробничо-комерційної фірми "Лісс" (у вигляді ТОВ) про скасування реєстрації декларації, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати реєстрацію, проведену Інспекцією ДАБК України в Одеській області 27.03.2014 р. за № ОД 142140860420, декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33, подану ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року адміністративний позов заступника прокурора Одеської області визнано неподаним та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суддя Одеського окружного адміністративного суду виходив з того, що позивач подав до суду позовну заяву без додержання вимог щодо форми та змісту, які встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України та не усунув належним чином зазначені судом недоліки цієї заяви у строк, визначений ухвалою суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху заступником прокурора Одеської області було надано лист від 15.01.15 № 05/3-50 вих 15, зареєстрований Одеським окружним адміністративним судом 15.01.2015 р., в якому надано пояснення, щодо зазначених в ухвалі суду недоліків.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення без руху позовної заяви, позивач виконав не в повному обсязі, а саме: не зазначив та не надав належних доказів; надав до позову копії документів неналежної якості (частково нечитаємі); не визначив процесуального статусу Інспекції ДАБК в Одеській області, яка здійснила реєстрацію декларації 27.03.2014 року за №142140860420 (знаходиться в стані ліквідації, але не ліквідована), не надані для вказаної особи копія позову з додатками; не зазначив та не надав документів щодо належності земельної ділянки, користування нею, оплати за користування; а також відсутнє обґрунтування подання позову у якості позивача до ДАБІ України з зазначенням того, що ДАБІ України, оскаржувані дії якої є первинними у спірних правовідносинах, є відповідачем за цим позовом та відсутній інший орган, уповноважений державою здійснювати відповідні контрольні функції у спірних відносинах, у той же час в позові не наведені обставини та не пред'явлені вимоги щодо оскарження будь - яких дій ДАБІ України. Посилаючись на свідоцтво про право власності від 21.10.2008 року на нерухоме майно - павільйон під літ. „А" площею 85,2 кв. м. та на технічний паспорт від 31.03.2014 року, в якому зазначені об'єкти під літ. „А" та під літ. „Б", прокурор не зазначає та не надає відповідних доказів якій саме об'єкт був зазначений в зареєстрованій 27.03.2014 року декларації за №142140860420.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дотримання вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви є обов'язковим.

В той же час, суд не повинен формально ставитися до виконання цієї вимоги, оскільки виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Судом першої інстанції передчасно зазначено, що у позовній заяві не наведено доказів, зокрема, що відсутні правовстановлюючі документи у ВКФ «Лісс» на право користування земельною ділянкою, проте позивач не зазначає кому належить вказана земельна ділянка, чиї інтереси порушені, не визначає процесуальний статус особи у разі необхідності та що у 2011 році сплинув строк договору оренди земельної ділянки у ВКФ «Лісс», проте позивач не зазначає обставин щодо сплати ВКФ «Лісс» земельного податку (припинена сплата у 2011 році чи сплачується за користування земельною ділянкою і після спливу строку договору). Копія договору оренди від 08.06.2001 року додана заступником прокурора до позову неналежної якості (частково нечитаєма). Те, що незрозумілим є посилання заступника прокурора в обґрунтування позовних вимог та твердження про самочинне будівництво на не розроблення проектної документації ОСОБА_1 згідно її пояснень, оскільки сам позивач посилається на розглянуту судом справу №815/5794/14 за позовом ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) до Інспекції ДАБК в Одеській області про скасування наказу. Крім того, постановою суду від 03.11.2014 року встановлено, що виходячи з приписів норми закону, недостовірність даних декларації повинна була встановити Інспекція ДАБК в Одеській області, за результатом здійснення контролю у вигляді перевірки. На рівні закону, третіх осіб у цьому питанні, а саме прокуратури - не передбачається. Крім того, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що у позовній заяві не наведено доказів, була чи ні проведена відповідна перевірка відповідним контролюючим органом щодо достовірності даних декларації, також є передчасними, оскільки в даному випадку суд фактично надав оцінку доводам позивача та поданим ним доказам, на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви, оскільки дані питання вирішуються під час підготовки справи до судового розгляду та її розгляду по суті.

Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, а також суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. А в даному випадку судом першої інстанції, надано оцінку доводам і доказам прокурора, ще до відкриття провадження по справі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному процесі зберігся процесуальний інститут заміни неналежного відповідача. Наявність такого інституту в адміністративному судочинстві обумовлена публічно-правовим характером спорів і принципом офіційного з'ясування обставин у справі, а тому невизначення процесуального статусу Інспекції ДАБК в Одеській області не може бути підставою для повернення позовної заяви.

Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для повернення позовної заяви є помилковим і передчасним.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик