Ухвала суду № 43883142, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/274/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Богданівське» (надалі за текстом - «СТОВ «Богданівське») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 704/НОМЕР_1 від 10 жовтня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на суму 56 510 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області надалі за текстом - «Золотоніська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року посадовцями Золотоніської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СТОВ «Богданівське» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за періоди січень-березень, червень-липень та вересень 2013 року.

Результати перевірки оформлено актом № 322/23-13-2200/03793082 від 03.10.2014 року.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198, 201, 203 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») та п.3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 внаслідок завищення податкового кредиту у липні 2013 р. на 45 208 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 29/01/13 від 29.01.2013 року ФОП ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність СТОВ «Богданівське» товар, а позивач - прийняти і оплатити його.

На підставі названого договору були складені рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на поставку соняшникового шроту на загальну суму 775 920 грн. 50 коп., у т.ч. 129 320 грн. 09 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно актів ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 465-441/17-20/НОМЕР_2 від 25.06.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2», № 205/17-20/НОМЕР_2 від 02.04.2014 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2» не підтверджено реальність взаємовідносин ФОП ОСОБА_2 із постачальниками та покупцями.

Крім того, за даними підсистеми «Аналітична система» АІС «Податковий блок» між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента обліковується розбіжність, зокрема за липень 2013 р., на 45 207 грн. 50 коп.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про завищення позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 704/НОМЕР_1 від 10 жовтня 2014 р., яким СТОВ «Богданівське» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на загальну суму 56 510 грн., в тому числі за основним платежем - 45 208 грн. та за штрафними санкціями - 11 302 грн.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між СТОВ «Богданівське» та ФОП ОСОБА_2

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем було надано копії: договору купівлі-продажу № 29/01/13 від 29.01.2013 р., видаткової накладної № 4 від 03.07.2013 р., податкової накладної № 4 від 03.07.2013 р., товарно-транспортних накладних: № 33 від 02.07.2013 р. та № 34 від 02.07.2013 р., рахунок-фактуру № 4 від 03.07.2013 р., специфікації № 6/1 від 01.07.2013 р., платіжного доручення № 143 від 05.07.2013 р., які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у СТОВ «Богданівське» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ФОП ОСОБА_2

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_2 мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Праймгруп», а це підприємство є сумнівним обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ФОП ОСОБА_2

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на наявність розбіжностей у підсистемі «Аналітична система» АІС «Податковий блок» між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента є помилковим.

Той факт, що на підставі актів невиїзних перевірок до облікових даних ФОП ОСОБА_2 були внесені зміни контролюючим органом не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 28 квітня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.