Ухвала суду № 43882849, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 рокусправа № 808/2843/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Мельника В.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі № 808/2843/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2014 № 0000164620.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на задоволенні її вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року у сумі 29 562 006 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень 2014 року у сумі 20 330 044 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за відповідний період.

За результатами перевірки складено акт від 15.04.2014 № 138/28-04-46-20/00185636.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.181, п. 198.06 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п.п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2014 року на загальну суму ПДВ - 172 397 грн..

24.04.2014 відповідачем на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000164620 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2014 року на суму 172 397 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 86 198,50 грн..

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України№ 996-ІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 01.12.2013 між позивачем (покупець) та ТОВ "Аріона-Торг" (продавець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №А/13-69/11130904, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець зобов'язується передати з 01.12.2013 по 31.12.2013, а покупець оплатити та прийняти природний газ у грудні 2013 року.

На виконання умов договору, 13.12.2013 сторонами за участю ПАТ "Запоріжгаз" складено акт приймання-передачі природного газу у грудні 2013 року в обсязі 245,474 тис.м.куб..

Розрахунки між сторонами проведені шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, про що складено угоду від 31.12.2013 відповідно до договору № У/10-04/05130903 від 31.12.2013 про переведення боргу.

Рух отриманого газу та коштів підтверджується відомістю руху форми 10МВ-2-2, яка за змістом відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

30.11.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та позивачем укладено договір № Т-ПР-11007 про надання послуг з транспортування (розподілу) природного газу, відповідно до п. 2.1 якого газорозподільне підприємство Запоріжгаз зобов'язалось надати замовнику - позивачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Природний газ транспортується газорозподільним підприємством у загальному потоці газу від пунктів приймання-передачі газу в газорозподільних мережах до пунктів призначення замовника (п.3.3 договору). Порядок обліку природного газу здійснюється відповідно до Правил № 618 в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку.

До матеріалів справи долучено лист ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" від 22.04.2014 за № 55/2508, в якому підтвержено, що транспортування природного газу у жовтні-грудні 2013 року, зокрема до позивача від постачальника ТОВ "Аріона-Торг" здійснювалось на підставі підтвердженого ОДУ ПАТ "Укртрансгаз" планового обсягу газу та підписаних реєстрів фактично спожитих обсягів природного газу між ПАТ "Запоріжгаз" та ТОВ "Аріона-Торг". Для передачі ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" від постачальника ТОВ "Аріона-Торг" природний газ фактично надійшов з ГРС-1, ГРС-2, ГРС-3 м. Запоріжжя.

Первинними бухгалтерськими документами та інформацією, отриманою від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", підтверджується, що ТОВ "Аріона-Торг" дійсно поставляла природний газ позивачу згідно договору від 01.12.2013 № А/13-69/11130904.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Аріона-Торг" на підставі первинних документів, достовірність яких податковим органом не спростована.

Оскільки неправомірність формування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2014 року пов'язувалась податковим органом лише з не підтвердженням реального характеру угоди між позивачем та ТОВ "Аріона-Торг", то порушень вимог п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України з боку позивача не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Аріона-Торг" було зареєстровано як юридична особа та як платник ПДВ. Податкова декларація ТОВ "Аріона-Торг" з податку на додану вартість за грудень 2013 року та додаток № 5 до неї свідчать, що контрагент позивача задекларував свої зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з останнім.

З огляду на наявність у контрагента підтверджуючих реєстраційних та дозвільних документів, декларування останнім своїх податкових зобов'язань з ПДВ, тощо, висновок податкового органу про те, що його діяльність здійснюється поза межами правового поля, є передчасним.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про скасування такого рішення підлягали задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі № 808/2843/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак