Постанова № 43881009, 16.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року (11:05) м. Київ 810/748/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Гая А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТ ЛТД" про стягнення податкового боргу,

за участю представників:

позивача - Литвиненко С.С., довіреність №6/9/10-13-1-025 від 12.01.2015;

відповідача - не з'явився

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТ ЛТД" про стягнення податкового боргу в сумі 920311,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість в повному розмірі, в зв'язку з чим утворився податковий борг в сумі 920311,92 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією. Направлена на адресу відповідач кореспонденція повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТ ЛТД" зареєстровано в якості юридичної особи 22.08.2012, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 339 102 0000 008089, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20013941 від 02.02.2015 (а.с. 16-20) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно з актом від 18.10.2013 № 408/22-04 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЕТ ЛТД" за липень 2013 року, податковою інспекцією було встановлено порушення відповідачем вимог ПК України у зв'язку з неподанням податкової звітності.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002392204 від 07.11.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 1020,00 грн. (за штрафними санкціями), яке було отримано відповідачем 15.11.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з актом від 02.04.2014 № 698/2209 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЕТ ЛТД" за лютий 2014 року, податковою інспекцією було встановлено порушення відповідачем вимог пп. 198.6 ст. 198, п.п. 201.10, 201.6, 201.1 с. 201 ПК України у зв'язку з завищенням податкового кредиту на суму 731548,20 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000872209 від 22.04.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 914435,00 грн., в тому числі 731548 грн. за основним платежем та 182887 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке було направлено відповідачу, однак рекомендована кореспонденція була повернута відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що розцінюється судом в якості належного вручення податкового повідомлення-рішення.

Сума податку на додану вартість, нарахована до сплати податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень ТОВ "ЕТ ЛТД" в повному обсязі сплачена не була, що, з урахуванням часткової переплати в розмірі 302,00 грн. призвело до утворення податкового боргу в розмірі 920311,92 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 24-25).

Враховуючи отримання позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень, грошові зобов'язання з ПДВ вважаються узгодженими.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податкова інспекція звернулась до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "ЕТ ЛТД" зазначеної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою стала несплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V ПК України.

Відповідно до п. 1) п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 920311,92 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 14.05.2014 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕТ ЛТД" була виставлена податкова вимога № 1670-25 про сплату податкового боргу в сумі 718,00 грн. В той же час поштова кореспонденція була повернута адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 23).

Відповідно до п. 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1840/24372 у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, податкова вимога розцінюється судом в якості належно врученої.

Таким чином, вищевказані приписи Податкового кодексу України позивачем виконані, а отже є підстави для стягнення судом суми податкового боргу з відповідача.

Щодо способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, докази оскарження податкових повідомлень-рішень позивача або доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.04.2015 р.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТ ЛТД" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8Б, офіс 1 ідентифікаційний код 38275453) 920311,92 грн. (дев'ятсот двадцять тисяч триста одинадцять гривень, 92 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.