Постанова № 43881005, 29.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 року 810/1455/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., суддів: Дудіна С.О., Лапія С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", про зобов'язання утриматися від вчинення дій щодо накладення та виконання арештів на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах, та стягнення матеріальної шкоди за рахунок Державного бюджету України в сумі 35787384,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем протиправно було накладено арешт на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, оскільки ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" прямо заборонено накладати арешт на кореспондентські рахунки банку. При цьому, позивач зазначає, що через такі протиправні дії державного виконавця ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", яке являється клієнтом банку, було позбавлено можливості вчасно розрахуватись із контрагентами, внаслідок чого останньому було завдано значних збитків.

Під час проведення підготовчого провадження представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, додатково наголосив на тому, що державний виконавець у своїй діяльності зобов'язаний не допускати порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що постановою державного виконавця від 06.04.2015 повернуто наказ Господарського суду Одеської області №916/377/15-г та припинено чинність арешту майна ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", а відтак, на думку останнього, відсутнє порушене право, яке підлягає судовому захисту. Крім того зазначила, що державний виконавець при накладенні арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться в фінансових установах, не знав, що рахунки в фінансових установах є кореспондентськими.

В ході підготовчого провадження третьою особою - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" подано до суду адміністративний позов, у відповідності до якого останній просив суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України, яка полягає у допущенні накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; а також встановити відсутність компетенції (повноважень) у Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит".

Під час проведення попереднього судового засідання представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" підтримав, просив суд їх задовольнити. При цьому наголосив, що державним виконавцем в порушення вимог ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" було накладено арешт на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках в інших фінансових установах, та списано, зокрема, грошові кошти в сумі 18747388,00 грн. з кореспондентського рахунку №32001170801, відкритого в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, згідно платіжного доручення ДВС України від 27.03.2015 №437/7.

Ухвалою від 28.04.2015 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову позивача слід відмовити, а адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.03.2015 Господарським судом Одеської області видано наказ №916/377/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2015, яке набрало законної сили 11.03.2015, про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код 09807856) на користь Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжинірінг" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3, код 31640201) 16970000 /шістнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят тисяч/ грн. 00 коп. основного боргу та 73080 /сімдесят три тисячі вісімдесят/ грн. 00 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 від 17.03.2015 відкрито виконавче провадження ВП №46916209 з примусового виконання наказу №916/377/15-г, виданого Господарським судом Одеської області 11.03.2015.

Боржником у виконавчому провадженні зазначене - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", стягувачем - Дочірнє підприємство "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжинірінг".

У пункті 2 вказаної постанови зазначено боржнику добровільно виконати рішення у строк до трьох днів з моменту винесення (отримання) постанови.

З матеріалів виконавчого провадження, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що вказану постанову ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" отримало 23.03.2015.

Також, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" зверталось до ДВС України із заявами про відкладення виконавчих дій у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2015 по справі №916/377/15-г, на підставі якого було видано наказ №916/377/15-г від 11.03.2015 та відкрито виконавче провадження.

Вказані заяви були зареєстровані в Документообігу ДВС України 25.03.2015 за №15-0-35-1326, 26.03.2015 за №15-0-35-1348 та 30.03.2015 за №15-0-35-1377.

При цьому, державним виконавцем будь-яких дій щодо розгляду вказаних заяв здійснено не було.

В подальшому, 27.03.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №46916209, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виконавчий збір у розмірі 1704308,00 грн.

У зв'язку з невиконанням ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" у добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, державний виконавець вжив заходи щодо примусового виконання виконавчого документа та прийняв 27.03.2015 постанову про арешт коштів боржника ВП №46916209, згідно з якою постановив на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору накласти арешт на кошти боржника - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", ЄДРПОУ: 09807856, що містяться на всіх відкритих рахунках (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) в фінансових установах, а саме: Центральна філія ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Банк "Фінанси та Кредит", АТ "МетаБанк", Акціонерний банк "Південний", ПАТ "Грін Банк", ПАТ "ПтБ", ПУБЛІЧНЕ АТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ", ПрАТ "ВДЦП", ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", ПАТ "ВТБ Банк", Головне управління НБУ по місту Києву і Київській області, ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", ПАТ "КБ "НАДРА", ПАТ "АКТАБАНК", ПАТ "АКБ "КОНКОРД", ПАТ "ЄКБ", ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", ПАТ "Сітібанк", ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", ПАТ "УПБ", ПуАТ "СЕБ Банк", ПАТ "Легбанк", ПАТ "УКРСОЦБАНК", АТ "ЗЛАТОБАНК", АТ "АБ "Бізнес Стандарт" (публічне), ПАТ "Плюс Банк", ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Агрокомбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) про арешт коштів боржника, що належать боржнику: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", адреса: вул. Артема, 60, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 09807856, у межах суми: 18747388,00 грн.

При цьому, в даній постанові зазначено, що на запит державного виконавця Державною податкової службою України надано відповідь №1009408696 з переліком рахунків боржника в фінансових установах.

Вказана постанова була направлена на виконання до вказаних вище фінансових установ, що підтверджується супровідним листом від 30.03.2015 №15-0-46916209/5.-437/2.

Крім того, судом встановлено, що з метою примусового виконання виконавчого документа ДВС України сформувала платіжну вимогу від 27.03.2015 №437/7 про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" боргу в сумі 17043080,00 грн. на користь Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжинірінг" згідно наказу Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 та виконавчого збору в розмірі 1704308,00 грн. відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.03.2015 №46916209, що видана державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1

Вказана платіжна вимога була отримана Державною казначейською службою України 27.03.2015.

Крім того, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 27.03.2015 за вих. №2-437/7 направив платіжну вимогу №437/7 для виконання до Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області.

На підставі платіжної вимоги ДВС України від 27.03.2015 №437/7 з кореспондентського рахунку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №32001170801, відкритого в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, були списані грошові кошти в сумі 18747388,00 грн.

В подальшому ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулось до ДВС України із заявами про повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 у зв'язку з тим, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 відновлено ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Вказані заяви були зареєстровані в Документообігу ДВС України 31.03.2015 за №15-0-35-1429 та 02.04.2015 за №15-0-35-1501.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 06.04.2015 ВП №46916209 повернуто наказ Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 органу, що його видав, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вказана постанова була направлена до вказаних вище фінансових установ, що підтверджується супровідним листом від 07.04.2015 №15-0-35-1501/5.-427/7.

Крім того, 06.04.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. було сформовано Розпорядження №46916209/7 (437/7), згідно з яким затверджено повернути 18747388,00 грн. на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", код ЄДРПОУ 09807856, рахунок №32001170801 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, згідно з наказом №916/377/15-г, що видав 11.03.2015 Господарський суд Одеської області.

Однак, не погоджуючись із діями відповідача щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулись з відповідними позовами до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

В силу положень ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як було встановлено судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 була винесена постанова про арешт коштів боржника від 27.03.2015 ВП №46916209, відповідно до якої було накладено арешт на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що містяться на всіх відкритих рахунках (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) в фінансових установах, а саме: Центральна філія ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Банк "Фінанси та Кредит", АТ "МетаБанк", Акціонерний банк "Південний", ПАТ "Грін Банк", ПАТ "ПтБ", ПУБЛІЧНЕ АТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ", ПрАТ "ВДЦП", ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", ПАТ "ВТБ Банк", Головне управління НБУ по місту Києву і Київській області, ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", ПАТ "КБ "НАДРА", ПАТ "АКТАБАНК", ПАТ "АКБ "КОНКОРД", ПАТ "ЄКБ", ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", ПАТ "Сітібанк", ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", ПАТ "УПБ", ПуАТ "СЕБ Банк", ПАТ "Легбанк", ПАТ "УКРСОЦБАНК", АТ "ЗЛАТОБАНК", АТ "АБ "Бізнес Стандарт" (публічне), ПАТ "Плюс Банк", ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Агрокомбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) про арешт коштів боржника, що належать ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", у межах суми: 18747388,00 грн.

При цьому, при прийнятті вказаної постанови державний виконавець використав відповідь Державної податкової служби України №1009408696 від 18.03.2015, в якій зазначено перелік рахунків ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в фінансових установах (банках).

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно ч. 3 вказаної статті Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

При цьому, ч. 4 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, з аналізу наведеної норми Закону України "Про банки і банківську діяльність" слідує, що жодний державний орган не вправі арештовувати кореспондентські рахунки банку, накладати арешт на кошти, які там знаходяться, а також вчиняти будь-які інші дії щодо вказаних рахунків.

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

При цьому, кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в інших фінансових установах (банках) можуть бути наявні лише кореспондентські рахунки, які відкриваються для здійснення міжбанківських переказів.

З приводу доводів представника відповідача, що державний виконавець не знав, що перелік рахунків, які вказані у відповіді Державної податкової служби України №1009408696 від 18.03.2015, є кореспондентськими, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Як було зазначено судом, кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відповідно до "Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затверджених Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, рахунки 1600* - це "Кореспондентські рахунки інших банків", а 3200* - кореспондентський рахунок в НБУ.

Як вбачається з відповіді Державної податкової служби України №1009408696 від 18.03.2015, то в ній наведено перелік рахунків, які, зокрема, починаються з 1600* та з 3200*.

А відтак, суд вважає, що доводи відповідача, що державний виконавець не знав, які рахунки є кореспондентськими, є безпідставними, оскільки вказані рахунки мають відповідну нумерацію.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, що відсутнє порушене право з тих підстав, що постановою державного виконавця від 06.04.2015 повернуто наказ Господарського суду Одеської області №916/377/15-г та припинено чинність арешту майна ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", оскільки вказана постанова була прийнята не у зв'язку із протиправністю накладення арешту на кореспондентські рахунки, а у зв'язку з поновленням ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Більше того, як було встановлено судом, ДВС України було сформовано платіжну вимогу від 27.03.2015 №437/7, яка була направлена для виконання до Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області та в якій було зазначено кореспондентський рахунок ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №32001170801.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови від 27.03.2015 ВП №46916209 про накладення арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що містяться на всіх відкритих рахунках в зазначених вище фінансових установах, державним виконавцем не було дотримано вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", який є спеціальною нормою і регулює порядок накладення арешту на рахунки банку та стягнення з них коштів, а тому дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, є протиправними.

Разом з тим не підлягають задоволенню позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України, яка полягає у допущенні накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках відкритих у фінансових установах, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

З огляду на те, що відповідачем було вчинено дії щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, які визнані судом протиправними, суд приходить до висновку про відсутність оскаржуваної бездіяльності.

Щодо позовної вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже спори з приводу реалізації суб'єктами владних повноважень їхньої компетенції у сфері управління можуть бути подані лише суб'єктом владних повноважень щодо суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не є суб'єктом владних повноважень, то вона не наділена повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди, то суд вважає їх безпідставними у зв'язку з наступним.

Стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Позивачем не надано суду відповідних доказів того, що дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, спричинили порушення прав позивача.

Оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, то для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити чи дійсно дана особа має право, свободу або інтерес та чи порушені вони відповідачем.

Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити з підстав відсутності порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо накладення та виконання арештів на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст.ст. 2, 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту ст. 5 КАС України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю суб'єкта владних повноважень в майбутньому, оскільки обставини, за яких це волевиявлення може бути здійснено та підстави для його здійснення, ще не настали.

Отже, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, лише виходячи з презумпції порушення їх в майбутньому, є безпідставним.

Оскільки вказані позовні вимоги звернено на майбутнє, то в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках відкритих у фінансових установах.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" відмовити.

Адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах, який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.03.2015 ВП №46916209.

У задоволенні решти позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Балаклицький А. І.

Судді Дудін С.О.

Лапій С.М.

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О. стосовно постанови Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі №810/1455/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та стягнення матеріальної шкоди; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі №810/1455/15 частково задоволені позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит". Визнані протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах, який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.03.2015 ВП №46916209. В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" відмовлено.

Керуючись частиною 3 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, висловлюю окрему думку щодо постанови.

Не заперечуючи правильність викладеної в судовому рішенні позиції щодо встановленої статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» заборони накладення арешту на кореспондентські рахунки в банку, вважаю за необхідне висловити зауваження щодо можливості розгляду в рамках цієї справи позовних вимог третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".

Так, відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.

Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спора. При цьому інтереси третіх осіб, як правило, суперечать інтересам обох сторін, оскільки вони відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього ж предмету спору.

Вимогами Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" за позовною заявою, провадження у якій було відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, були: визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах; зобов'язання ДВС України утриматися від вчинення дій щодо накладення та виконання арештів на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах; стягнення з ДВС України матеріальної шкоди в розмірі 35787384,00 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Обґрунтуванням зазначених вимог було посилання позивача на те, що внаслідок накладення відповідачем арешту на кореспондентські рахунки ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що суперечить положенням статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», створюються перешкоди для повного та своєчасного обслуговування клієнтів банку (зокрема, ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль"), банківських переказів коштів на користь контрагентів, що призводить до понесення збитків у вигляді нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків річних, які підлягають сплаті за порушення строків здійснення розрахунків.

Незважаючи на подання зазначеного позову Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль", зацікавленість Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в задоволенні цих вимог є очевидною, адже мова йде про звільнення з-під арешту коштів саме цієї банківської установи та надання можливості вільного розпорядження ними, що є підставою для участі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" у справі саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

У той же час, у попередньому судовому засіданні, що відбулося 28 квітня 2015 року, Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" був поданий самостійний адміністративний позов до ДВС України, вимогами за яким є: визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; визнання протиправною бездіяльності ДВС України, яка полягає у допущенні накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; встановлення відсутності компетенції (повноважень) у ДВС України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах.

Таким чином, як первісно поданий позов ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", так і позов третьої особи ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", збігаються за своєю юридичною заінтересованістю, направлені на оскарження дій Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах, надання банку можливості по їх вільному розпорядженню, а отже, у позові третьої особи відсутній такий необхідний та обов'язковий елемент як самостійність позовних вимог на предмет спору та власна зацікавленість в іншому вирішенні спору, ніж первісно заявлені вимоги. Подальше подання заяви про відмову від частини позовних вимог не надають суду процесуальної можливості для прийняття та розгляду вимог ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в одному провадженні з вимогами ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", оскільки позовні заяви позивача та третьої особи не конкурують між собою, пов'язані єдиними правовими підставами (встановленою статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороною на накладення арешту на кореспондентські рахунки банку), задоволення позовних вимог третьої особи не унеможливлює задоволення вимог позивача, а отже інтерес обох учасників процесу в позитивному вирішенні спору є однаковим.

Відсутність у позові третьої особи такого елементу як самостійна зацікавленість у спорі, відмінна від зацікавленості позивача у справі, свідчить про невідповідність позову вимогам частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови у задоволенні заяви про вступ до участі у справі третьої особи з самостійними позовними вимогами, та повернення матеріалів позову такій особі.

В свою чергу, постановивши ухвалу про допущення ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами, Київський окружний адміністративний суд допустив процесуальне порушення, що надало третій особі можливість штучно змінити підвідомчість розгляду заявлених вимог, які підлягали вирішенню Господарським судом Одеської області в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України в рамках розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби, допущені під час виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.03.2015 р. у справі №916/377/15-г.

За таких обставин, Київський окружний адміністративний суд повинен був постановити ухвалу про відмову у вступі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повернути матеріали поданого позову цій особі та вирішити спір виключно за первісно заявленими позовними вимогами ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль".

Суддя С. О. Дудін