Постанова № 43880678, 28.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 р. Справа № 805/986/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Добровольського, 2, у порядку письмового провадження справу за позовом костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» про стягнення заборгованості у сумі 222429,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в інтересах Держави в особі Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» про стягнення заборгованості у сумі 222429,02 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з екологічного податку за розміщення відходів у сумі 55844,08грн., екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 154815,77 грн.; екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у сумі 11769,17 грн., яка виникала на підставі податкових декларацій з екологічного податку, що у загальному розмірі становить 222429,02 грн.

Костянтинівський міжрайонний прокурор надав до суду заяву про зменшення позовних вимог і просив стягнути заборгованість з екологічного податку у сумі 222429,02 грн.

Прокурор Буяновський В.В. надав клопотання в якому зазначив, що позов підтримує та просить справу розглянути у письмовому провадженні.

Представник Костянтинівської ОДПІ головного управління Міндоходів у Донецькій області просив справу розглянути у письмовому провадженні.

Представник ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач – ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 36182252, (85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вулиця Фестивальна, 1) яке знаходиться на обліку у відповідача згідно довідки про взяття на облік платника податків від 02.03.2015року.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положеннями п. 203.1. статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положеннями п. 203.2. статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу :

податкову декларацію з екологічного податку від 10.07.2014 №9039034593 по терміну сплати 19.08.2014 в сумі 36150,33 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 03.10.2014 №9056656178 по терміну сплати 19.11.2014 в сумі 1507,68 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 20.01.2015 №9078850135 по терміну сплати 19.02.2015 в сумі 18186,07 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 10.07.2014 №9039034434 по терміну сплати 19.08.2014 в сумі 62864,96 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 03.10.2014 №9056655465 по терміну сплати 19.11.2014 в сумі 39799,92 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 20.01.2015 №9078848889 по терміну сплати 19.02.2015 в сумі 52150,89 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 10.07.2014 №9039034593 по терміну сплати 19.08.2014 в сумі 3844,40 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 03.10.2014 №9056656178 по терміну сплати 19.11.2014 в сумі 4003,23 грн.;

податкову декларацію з екологічного податку від 20.01.2015 №9078850135 по терміну сплати 19.02.2015 в сумі 3921,54 грн.

Загалом сума складає 222429,02 грн.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Приписами ст. 250 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 05.12.2014року № 424-25, яку отримано підприємством про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість з екологічного податку у сумі 222429,02 грн.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.57. статті 14 ПК України визначено, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Таким чином, Податковий кодекс України є спеціальним кодифікованим законом, виключно яким врегульовано відносини у сфері оподаткування.

Статтею 2 Кодексу встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

02.09.2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон № 1669), який набрав чинності 15.10.2014 року. Відповідно до преамбули, цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 10 вказаного Закону встановлено підтвердження обставин непереборної сили тобто протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З приводу сертифіката (висновку) про настання обставин непереборної сили від 13 жовтня 2014 № 376/05-4 Торгово-промислова палата України відповідно до п. п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України засвідчила заявнику – ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

Суд зазначає наступне.

Статтею 100 ПК України встановлено порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином, ПК України передбачено порядок надання відстрочки податковим органом податкового боргу у зв’язку із наявністю дії обставин непереборної сили.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» про стягнення заборгованості у сумі 222429,02 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої матрони московської» (код ЄДРПОУ 36182252, 85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вулиця Фестивальна, 1, р/р 26006052746441 в Печерській філії ПАТ «КБ «Приватбанк» м. Київ, МФО 300711) на користь місцевого бюджету заборгованість з екологічного податку :

за розміщення відходів (код платежу 19010301) на бюджетний рахунок одержувача р/р 33111364700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016 кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 55844,08 грн.;

за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (код платежу 19010101) на бюджетний рахунок одержувача р/р 33113362700058 УДКС у м.Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016 кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 154815,77 грн.;

за скиди забруднюючих речовин (код платежу 19050200) на бюджетний рахунок одержувача р/р 33112329700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016 кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 11769,17 грн., а всього : у сумі 222429,02 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.