Рішення № 43880171, 29.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

29 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Музичко С.Г.,Саліхова В.В.

при секретарі: Кутц А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кочіна Геннадія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк»

на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк» до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості .

У липні 2014 року позивач уточнив та збільшив позовні вимоги. Посилаючись на порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів,наявність в нього заборгованості,яку він не погашає у добровільному порядку,просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 і стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 654.75 дол. США, що еквівалентно 748 582.41 грн. за курсом НБУ на час звернення з даним позовом до суду та звернути стягнення на передану в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час виконавчого провадження.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк» заборгованість по кредиту у розмірі 58 279.50 дол. США,що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року складає 456 828.04 грн.; 35 375.25 дол. США заборгованості за відсотками, що за курсом НБУ на 23.01.14 року 282 754.37 грн.,7000 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості ,3000 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості , а всього 93 654 .75 дол. США або 748 582.41 грн. заборгованості по кредиту та відсотках,10 000 грн. пені та 3 654 грн. судового збору.

В задоволені позову в інший частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк» ставиться питання про скасування рішення суду в частині визначення розміру пені та відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалення в цій частині нового про задоволення позову у повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, не відповідність висновків суду обставинам справи та чинному законодавству. Вважає, що суд не правомірно застосував ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до правовідносин, які виникли між сторонами на стадії судового розгляду. Судом не було не виконано всіх вимог ЗУ «Про мораторій» не з'ясовано чи використовується квартира, яка є предметом іпотеки як місце постійного проживання відповідачів. До того ж судом першої інстанції порушено права позивача на судовий захист, позивач втрачає можливість повторного звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, після втрати чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки рішення між тими сторонами та того предмету вже буде. Зазначає,що зменшення пені до розміру встановленого судом є безпідставним.

В суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк» апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених в ній .

Відповідачі просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості суд виходив з того,що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором й тому повинен повернути кредитні кошти,сплатити проценти за користування ними і пеню,яку суд вважав за можливе зменшити до 10 000 грн. У зв'язку із прийняттям Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті",вважав,що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені бути не можуть .

Проте погодитися з такими висновками суду у повній мірі не можна,оскільки вони ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах ,що мають значення для справи,здійснені із порушенням норм матеріального та процесуального права ,що є ,відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом 13.04.2007 року між АКІБ « УкрСибБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « УкрСибБанк», та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11141873000, за умовами якого банк надав останньому кредитні кошти в сумі 60 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами, а боржник зобов'язавсяся повернути кредит не пізніше 13.04.2011 року і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_2 кредит у розмірі визначеному в договорі.

У порушення вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України позичальник узятих на себе зобов'язань за укладеним з банком кредитним договором не виконав внаслідок чого станом на 23.01.2014 року допустив заборгованість по кредиту і процентах у розмірі 93 654.75 дол. США , що за курсом НБУ еквівалентно 748 582.41 грн. ,з яких : заборгованість за кредитом - 58 279.50 дол. США ,що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 456 828.04 грн.; заборгованість за процентами - 35 375.25 дол. США , що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 282 754.37 грн.

Крім того,нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 65 966.39 грн. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 34 656.05 грн.

У даному випадку пеня нарахована відповідно до п.7.1 кредитного договору та у межах однорічного строку позовної давності встановленого ч.2 п.1 ст.258 ЦК України ,що підтверджується довідкою-розрахунком.

Відповідачі на неправильність поданого позивачем розрахунку заборгованості не посилалися й такого у судовому засіданні не доводили.

Матеріали справи не містять також заяви відповідача про зменшення розміру пені та обґрунтування підстав для цього.

Виходячи з такого підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України колегія суддів не убачає.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору між банком та ОСОБА_3 13.04.2007 року був укладений іпотечний договір № 52207 відповідно до умов якого остання передала банку в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки за погодженням сторін встановлено у розмірі 585 800.00 грн.( а. с. 71 -74).

Згідно з п.п. 4-5 Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Виходячи з того,що ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором,позивач мав право на звернення з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з цим, 03 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до ст. 1 якого, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника ) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки.

Відповідно до змісту цього Закону протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач одержав споживчий кредит у кредитній установі ПАТ «УкрСиббанк», яке є резидентом України, в іноземній валюті. У забезпечення виконання укладеного кредитного договору ОСОБА_3 передала банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46.00 кв. м та житловою площею 27, 30 кв. м., що не перевищує установленої Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" загальної площі предмета іпотеки в 140 кв. м.

У судовому засіданні встановлено, що квартира використовується відповідачами для постійного проживання, іншого житла вони не мають, про що свідчать дані про їх реєстрацію.

Позивачем наведених вище обставин не спростовано.

За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є процесуальним, оскільки встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Оскільки Законом не призупиняється дія будь-яких нормативних актів в сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення у судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог,тому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Мораторій - це тимчасове обмеження і згідно зі ст. 3 цього Закону він втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Таким чином, заборона на примусове стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, діє лише тимчасово і не є підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки

Отже, встановивши сукупність обставин, що є підставою для задоволення вимог кредитора саме шляхом звернення стягнення на іпотечне або заставлене майно, суд, ухвалюючи відповідне судове рішення, має відповідно до ст. 217 ЦПК України вирішити питання про відстрочення виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону, а не відмовляти у позові.

Тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку встановленої законом процедури її реалізації та оцінки. При цьому, враховуючи те, що на час ухвалення рішення продовжує діяти Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та беручи до уваги тимчасовий характер встановлених цим законом заборон, колегія суддів вважає, що в порядку ст. 217 ЦПК України виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки має бути відстрочене до закінчення дії зазначеного закону.

За викладених обставин колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3,в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком, яка станом на 23.01.2014 року складає: 93 654 дол.75 центів США , що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року еквівалентно 748 582.41 грн.( 58 279.50 дол. США ,що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 456 828.04 грн. - заборгованості за кредитом ; - 35 375.25 дол. США , що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 282 754.37 грн.- заборгованості за процентами ) та 100 622 грн. 44 коп. пені ( 65 966.39 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 34 656.05 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам ), шляхом продажу указаної квартири на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження,з відстрочкою виконання судового рішення на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309,313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кочіна Геннадія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства « УкрСибБанк» задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11141873000 від 13 квітня 2007 року , яка станом на 23.01.2014 року складає:- 93 654 дол.75 центів США , що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року еквівалентно 748 582.41 грн.( 58 279.50 дол. США ,що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 456 828.04 грн. заборгованості за кредитом ; - 35 375.25 дол. США , що за курсом НБУ станом на 23.01.2014 року становить 282 754.37 грн. заборгованості за процентами ) та 100 622 грн. 44 коп. пені ( 65 966.39 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 34 656.05 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам ) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 52207 від 13.04.2007 року , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1859, - квартиру АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу указаної квартири на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визначивши, що початкова ціна встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3 654 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 217 ЦПК Українивиконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочити на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 759/4767/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 3508 /2015

Головуючий у суді першої інстанції: Чала А.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.