Ухвала суду № 43880153, 29.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

при секретарі - Калашник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ю.Ф.Сі», про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Справа №753/21753/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/6463/2015Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

02 квітня 2015 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просив її скасувати та повернути позовну заяву ПАТ «Брокбізнесбанк». В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що судом першої інстанції провадження у справі було відкрито з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки він зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за їх відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

02 грудня 2014 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому з урахуванням уточнень просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення з №1 по №33 групи приміщень №12 - офіс загальною площею 795, 40 кв., що розташовані в АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, шляхом реалізації в ході прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною реалізації 14 243 228,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 34-07-840-К від 22 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ПрАТ «Ю.Ф.СІ», що становить 2 087 506,85 доларів США, що еквівалентно 26 947 193, 82 грн., стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» штраф за порушення п.4.1. (п. 4.2.) іпотечного договору у розмірі 1 579 205,00 грн. і витрати на визначення вартості предмета іпотеки у розмірі 400 грн.

Постановляючи ухвалу, що оскаржується, суд першої інстанції керувався ст. 122 ЦПК України та виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі чи повернення позову немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позов заявлено про стягнення звернення на предмет іпотеки - нежилі приміщення №№1-33 групи приміщень №12, що розташовані по АДРЕСА_2, що територіально знаходяться у Дарницькому районі м. Києва. Отже, судом першої інстанції провадження у справі відкрито з додержанням правил територіальної підсудності - за місцезнаходженням нерухомого майна, що є предметом спору.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, а тому при визначенні територіальної підсудності справи застосуванню підлягає ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Отже, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року є такою, що постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305 п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді