Рішення № 43878612, 29.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2015 р.Справа № 921/137/15-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль в особі Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, АДРЕСА_2

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .

За участю представників сторін:

позивача: Петльований О.О. - представник, доручення № 580/3-1 від 09.10.2014 року.

відповідача: не з'явився.

прокуратури: Безкоровайна О.А. - прокурор, посвідчення №011244, видане 24.10.2012 року.

Суть справи.

Ухвалою суду від 06.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 21.04.2015 року на 14 год 15 хв, керуючись п.2 ч.1 ст.77 ГПК України.

Ухвалою суду від 21 квітня 2015 року розгляд справи було відкладено на 29 квітня 2015 року на 14 год 00 хв., керуючись п.2 ч.1 ст.77 ГПК України.

В ході розгляду справи строк вирішення спору продовжувався керуючись ч.3 ст.69 ГПК України.

Заступник прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль в особі Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, АДРЕСА_2 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про cтягнення:

- 42822 грн. 63 коп. по договору оренди № 4 від 13.11.2013 р. за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р., з яких:

- основна сума боргу 35812 грн. 80 коп.;

- пеня згідно п. 9.4 договору - 5773 грн. 31 коп.;

- 3% річних 565 грн. 33 коп.;

- інфляційні - 671 грн. 22 коп.;

- 9905 грн. 92 коп. по договору про відшкодування витрат балансоутримувача №4/4 від 13.11.2013 р. за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р., з яких:

- відшкодування за користування землею 330 грн. 11 коп.;

- відшкодування теплопостачання 9504 грн. 26 коп.;

- відшкодування водопостачання 71 грн. 55 коп.

(позовні вимоги з врахуванням Клопотання №287/2-1 від 17.04.2015 року про уточнення позовних вимог).

В судове засідання з'явився представник прокуратури, підтримав заявлений позов повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті справи, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представником позивача до матеріалів справи подано Пояснення 3355/3-1 від 29.04.2015 року, в яких зазначено, зокрема, що з метою пояснення підстав виникнення заборгованості, періоду виникнення та розміру за Договором №4/4 про відшкодування витрат балансоутримувача позивач наводить наступні обґрунтування:

1)Що стосується заборгованості по Договору 4/4 за відшкодування користування земельною ділянкою: відповідно до рішення міської ради №831 від 21.06.2007 р. на баланс Комунального підприємства "Міськавтотранс" ТМР від КП "Тернопільелектротранс" було передано об'єкти нерухомого майна з урахуванням земельної ділянки площею 1,0240 га за адресою м. Тернопіль, вул.. Тролейбусна,9, яка перебувала на праві постійного користування за КП "Тернопільелектротранс" згідно державного акту №510 від 12.07.2000 р.;

-в зв'язку із зміною фактичного користувача земельної ділянки КП "Тернопільелектротранс" виставляло КП "Міськавтотранс" ТМР акти на відшкодування земельного податку, що ним сплачувався;

-в червні 2014 р. підприємством було переоформлено за собою частину земельної ділянки площею 0,8837 га на праві постійного користування витяг : НВ-6100889772014;

-з червня 2014 року підприємство самостійно почало сплачувати земельний податок на підставі річної декларації;

-рахунки на оплату орендарю виставлялись по відшкодуванню земельного податку відповідно до орендованої ним площі приміщення 128,1 кв. м;

-відтак, орендарю було виставлено рахунок на відшкодування земельного податку до моменту переоформлення земельної ділянки за підприємством виходячи з площі 1,0240 га, яка відшкодовувалась КП "Тернопільелектротранс", а з моменту її переоформлення за підприємством та зменшення виходячи з площі 0,8837 га з червня 2014 р., що знайшло своє відображення в розрахунку компенсації земельного податку, заборгованість за яким складає 330,11 грн.

2)Що стосується заборгованості по Договору №4/4 за відшкодування послуг теплопостачання:

-до грудня 2013 року підприємство використовувало централізовану систему теплопостачання на підставі договору, який був припинений з 30.11.2013 р.;

-з 01.12.2013 р. підприємство ввело в експлуатацію автономну систему опалення за рахунок якої в подальшому здійснювало та здійснює опалення приміщень з використання твердого палива (дрова);

-зважаючи на це, вартість відшкодування теплопостачання складається з кількості використаного твердого палива, (дрова), заробітної плати працівників котельні з урахуванням нарахувань в розрахунку опалювальної площі орендованого приміщення по відношенню до всього приміщення, яке опалюється.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: АДРЕСА_1 ухвалу від 09.02.2015 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 18.03.2015 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду. Зазначена адреса є юридичною адресою відповідача.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене відповідачу 10.02.2015 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 09.02.2015 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за закінченням терміну зберігання".

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/137/15-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника прокуратури та представника позивача.

В ході розгляду справи представнику прокуратури та представнику позивача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника прокуратури та представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, суд встановив наступне.

13 листопада 2013 року між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Комунальне підприємство "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, як Уповноважений орган по укладенню договорів оренди, з однієї сторони, та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, як "Орендарем", з другої сторони, був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4, згідно п. 1.1 р. 1 якого "Орендодавець" на підставі рішення Виконавчого комітету міської ради від 13 листопада 2013 року № 1180 передає, а "Орендар" 13 листопада 2013 року приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (надалі- майно), площею 128,1 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі, що знаходиться на балансі КП "Міськавтотранс" ТМР, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 31 березня 2013 р. і становить 366910 грн. без ПДВ; майно передається в оренду з метою використання під фірмовий магазин вітчизняних промислових підприємств-товаровиробників, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи.

У відповідності до п. 1.3 р. 1 договору вказане в п. 1.1 майно передається "Орендарю" з комунікаціями та інвентарем, які конструктивно з'єднані з орендованим майном, згідно акту передачі-прийняття та даних інвентарної справи.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Орендар" вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання- передачі майна; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на "Орендодавця".

Як визначається в п. 2.4 р. 2 договору у разі припинення цього договору або по закінченні терміну дії договору оренди, якщо договір не продовжений, "Орендар" зобов'язаний в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцю" майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Згідно п. 2.7 р. 2 договору відносини між "Орендарем" і "Орендодавцем" припиняються з дати зазначеної в договорі оренди та акті передачі-приймання орендованого майна від "Орендаря" до "Орендодавця"; майно вважається поверненим "Орендодавцю" з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1 р. 3 договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради від 20 червня 2011 р. № 6/9/14.

Річна орендна плата (Опл) розраховується за формулою:\

Опл = Вп х Сор,

де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення назалежної оцінки. грн.;

Сор - орендна ставка за використання нерухомого майна, згідно Методики розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами та доповненнями.

Вп - 366910 грн.

Сор - 22014,6 грн.

Розрахунок: Опл. міс. = Опл/12 місяців х Ід. о. х. Ім, грн.

Де Опл. - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід. о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім. - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Сума до оплати за перший місяць оренди становить без ПДВ 1834 грн. 55 коп.

У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції) орендна плата розраховується без ПДВ за базовий місяць (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) вересень 2013 р. і становить 1834 грн. 55 коп. на місяць.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати місяць за базовий місяць на індекси інфляції за місяці "квітень, травень, червень, серпень, вересень".

Як визначається в п. 3.2 р. 3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується "Орендарем" на рахунок Уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця" не пізніше 15 числа наступного місяця.

Згідно п. 3.4 р. 3 договору орендна плата вноситься в грошовій формі: для юридичних осіб - шляхом перерахування з рахунку "Орендаря" на рахунок Уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця", для фізичних осіб, в разі відсутності розрахункового рахунку шляхом перерахування готівки через каси банків.

Як визначається в п. 3.7 р. 3 договору "Орендодавець" зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується орендна плата, а "Орендар" зобов'язується направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця; рахунок вручається представнику "Орендаря" особисто під підпис або направляється рекомендованим листом.

У відповідності до п. 4.1 р. 4 договору плата за користування земельною ділянкою є складовою плати, яка справляється з "Орендаря".

Згідно п. 4.2 р. 4 договору плата за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване Майно, а також за користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості, вноситься "Орендарем" щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у грошовій формі, з врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Як визначається п. 5.3 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном та плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, також за право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості у відповідності до розділу 3 "Орендна плата" та розділу 4 "Плата за користування земельною ділянкою" даного договору.

Згідно п. 5.18 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався у разі припинення або розірвання договору в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцеві" орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому невід'ємними поліпшенням, відшкодувати "Орендодавцеві" збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини "Орендаря" та сплатити орендну плату відповідно до умов договору.

Згідно п. 10.1 р. 10 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 4 від 13.11.2013 року , цей договір укладено строком на 35 місяців, що діє з 13 листопада 2013 року по 13 жовтня 2016 року включно.

13 листопада 2013 року між "Орендодавцем" - Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Комунальне підприємство "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, як Уповноважений орган по укладенню договорів оренди та "Орендарем" - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено АКТ прийому-передачі до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4 від 13.11.2013 р., згідно якого "Орендодавець" передав, а "Орендар" прийняв в строкове платне користування приміщення першого поверху площею 128,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_2.

Як стверджує позивач, у Клопотанні № 287/3-1 від 17.04.2015 року про уточнення позовних вимог борг відповідача за оренду приміщення за договором оренди становить 35812 грн. 80 коп. за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як визначається в ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати за оренду приміщення за договором індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4 від 13.11.2013 року та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення за відповідача 35812 грн. 80 коп. за оренду приміщення за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р. та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.9.4 р. 9 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4 від 13.11.2013 року сторони передбачили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати "Орендар" сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 5773 грн. 31 коп. пені за період з 16.12.2013 року по 15.04.2015 року на суму заборгованості по орендній платі за кожний місяць окремо.

Перерахувавши суму пені, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5773 грн. 31 коп. пені підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та умовам договору, і не оспорені відповідачем.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 565 грн. 33 коп. - 3% річних за період з 16.12.2013 року по 15.04.2015 року.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 527 грн 18 коп - 3% річних підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинноого законодавства та не оспорені відповідачем. В частині позовних вимог щодо стягнення 38 грн 15 коп 3% річних в позові відмовити, як необгрунтовано заявлені.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 671 грн. 22 коп. грн. інфляційних за період: з 16.12.2013 року по 15.04.2015 року .

У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Відтак, умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за даний місяць, а якщо сума внесена з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перерахувавши суму інфляційних втрат з урахуванням вищенаведених положень за період: 01.01.2014 року по 31.03.2015 року, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 671 грн. 22 коп. грн. інфляційних підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

13 листопада 2013 року між «Балансоутримувачем»-Комунальним підприємством «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради та «Орендарем»-Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, було укладено договір №4/4 про відшкодування «Орендарем» витрат «Балансоутримувача» по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.

Згідно п.1.1. договору №4/4 «Балансоутримувач» забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться на території КП «Міськавтотранс» ТМР за адресою АДРЕСА_2 (далі-Будівля), загальною площею 1613,9 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а «Орендар» бере участь у витратах «Балансоутримувача» на відшкодування фактичних витрат за користування комунальними послугами(водопостачанням, водовідведенням,газопостачанням, електропостачанням, центральним опаленням, вивозом сміття і т.п.) пропорційно до площі в цій Будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням загальною площею 128,1 кв.м, що розміщено на другому поверсі, на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4 від 13.11.2013 р. Даний договір укладений відповідно до п.5.6. вищевказаного договору оренди (предмет договору).

Згідно п.п.2.2.1. п.2.2. договору №4/4 «Балансоутримувач» зобов'язується виставляти рахунки на відшкодування витрат здійснених «Балансоутримувачем» відповідно до займаної площі «Орендаря».

Розділом 3 договору №4/4 сторонами передбачено порядок оплати витрат та порядок розрахунків.

Так, за цим договором «Орендар» відшкодовує «Балансоутримувачу» фактичні витрати за користування комунальними послугами (водопостачанням, водовідведенням, газопостачанням, електропостачанням, центральним опаленням, вивозом сміття і т.п.) та прибудинкової території, згідно виставлених рахунків в строк до 15 числа наступного місяця, в якому «Балансоутримувачем» були здійснені данні витрати (п.3.1 договору №4/4).

Згідно п.5.1. договору №4/4 цей договір укладено на строк дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4 від 13.11.2013 р. (до 13 жовтня 2016 р. включно).

Позивач просить суд стягнути з відповідача:

-9905 грн. 92 коп. по договору про відшкодування витрат балансоутримувача №4/4 від 13.11.2013 р. за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р., з яких:

- відшкодування за користування землею 330 грн. 11 коп.;

- відшкодування теплопостачання 9504 грн. 26 коп.;

- відшкодування водопостачання 71 грн. 55 коп.

Згідно пп.2.1.3. п.2.1. договору №4/4 «Балансоутримувач» має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 3.1. цього договору.

Із Довідки-розрахунку по відшкодуванню комунальних послуг ФОП ОСОБА_1 (по договору №4/4) «Компенсація за користування земельною ділянкою

(земельного податку)», вбачається, що позивач включив до відшкодування земельний податок:

-листопад 2013 року на суму 9 грн 52 коп;

-грудень 2013 року на суму 15 грн 86 коп;

-січень 2014 року на суму 15 грн 86 коп;

-лютий 2014 року на суму 15 грн 86 коп;

-березень 2014 року на суму 29 грн 25 коп;

-квітень 2014 року на суму 29 грн 25 коп;

-травень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-червень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-липень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-серпень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-вересень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-жовтень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-листопад 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-грудень 2014 року на суму 18 грн 26 коп;

-січень 2015 року на суму 22 грн 81 коп;

-лютий 2015 року на суму 22 грн 81 коп;

-березень 2015 року на суму 22 грн 81 коп.

Разом: 330 грн 11 коп.

Сплата земельного податку за листопад 2013 року та грудень 2013 року підтверджується платіжним дорученням №537 від 25.12.2013 р. на суму 2536 грн 10 коп.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9 грн 52 коп відшкодування за користування землею за листопад 2013 року та 15 грн 86 коп відшкодування за користування землею за грудень 2013 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.

Однак, позивач станом на 29.04.2015 року не підтвердив документально саме сплату позивачем земельного податку за період січень 2014 року -березень 2015 року. Тобто, не надав належні письмові докази сплати позивачем земельного податку за вказаний період. Також як вбачається із Із Довідки-розрахунку по відшкодуванню комунальних послуг ФОП ОСОБА_1 (по договору №4/4) «Компенсація за користування земельною ділянкою (земельного податку)» суми земельного податку за період січень 2014 року - грудень 2014 року, які взяті позивачем до розрахунку відшкодування за користування земельною ділянкою, є відмінними із сумами земельного податку, які відображені в поданому позивачем зведеному звіті по сплаті земельного податку помісячно за 2014 рік (додано до Клопотання №287/2-1 від 17.04.2015 року про уточнення позовних вимог). Крім того, в зведеному звіті за 2014 рік взагалі не відображені суми земельного податку за січень та лютий 2014 року.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 304 грн 73 коп відшкодування за користування земельною ділянкою за період січень 2014 року -березень 2015 року слід відмовити за недоведеністю.

Із Довідки-розрахунку по відшкодуванню комунальних послуг ФОП ОСОБА_1 (по договору №4/4) «Відшкодування послуг водопостачання та водовідведення» вбачається, що позивач включив до відшкодування вартість послуг з водопостачання та водовідведення:

-листопад 2013 року на суму 4 грн 72 коп;

-грудень 2013 року на суму 17 грн 05 коп;

-січень 2014 року на суму 15 грн 02 коп;

-лютий 2014 року на суму 19 грн 96 коп;

-березень 2014 року на суму 14 грн 80 коп;

Разом: 71 грн 55 коп.

КП «Тернопільводоканал» виставило КП «Міськавтотранс» ТМР рахунки за послуги з

водопостачання та водовідведення:

-№3038 від 19.11.2013 року (сума 637 грн 28 коп);

-№3038 від 18.12.2013 року (сума 1100 грн 43 коп);

-№3038 від 22.01.2014 року (сума 1375 грн 52 коп);

-№3038 від 20.02.2014 року (сума 3055 грн 34 коп);

-№3038 від 20.03.2014 року (сума 840 грн 76 коп);

КП «Міськавтотранс» ТМР сплатило згідно виставлених рахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення:

-платіжне доручення №477 від 20.11.2013 р. (сума 637 грн 28 коп);

-платіжне доручення №527 від 19.12.2013 р. (сума 1100 грн 43 коп);

-платіжне доручення №1327 від 19.02.2014 р. (сума 1375 грн 52 коп);

-платіжне доручення №11 від 25.02.2014 р. (сума 3055 грн 34 коп);

-платіжне доручення №74 від 21.03.2014 р. (сума 840 грн 76 коп).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 71 грн 55 коп. відшкодування за послуги з водопостачання та водовідведення підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.

Із Довідки-розрахунку по відшкодуванню комунальних послуг ФОП ОСОБА_1 (по договору №4/4) «Відшкодування послуг теплопостачання» вбачається, що позивач включив до відшкодування вартість послуг з теплопостачання:

-листопад 2013 року на суму 1570 грн 41 коп;

-грудень 2013 року на суму 1587 грн 24 коп;

-січень 2014 року на суму 1315 грн 62 коп;

-березень 2014 року на суму 286 грн 44 коп;

-жовтень-листопад 2014 року на суму 1226 грн 61 коп;

-грудень 2014 року на суму 931 грн;

-січень 2015 року на суму 829 грн 78 коп;

-лютий 2015 року на суму 1757 грн 16 коп.

Разом: 9504 грн 26 коп.

Як вбачається із Довідки-розрахунку при проведені розрахунку відшкодування послуг теплопостачання позивач виходив із наступних даних: всього по підприємству опалювальна площа -703 кв.м; опалювальна площа орендарів складає -128,1 кв.м.; заробітна плата операторів котельні =4 чол.*305 грн=1220 грн; нарахування на заробітну плату=1220*37,66 %=459,45 грн; дрова колені= (кількість куб.м.)*ціну придбання).

На підтвердження своїх вимог позивач надав до матеріалів справи:

1)-Акт на теплопостачання від 30.11.2013 (рах.№1591 від 30.11.2013) на суму 11969 грн 82 коп;

-накладна 016 від 24.12.2013 на суму 9000 грн.;

-накладна 014 від 29.11.2013 на суму 7000 грн.;

-накладна 017 від 30.12.2013 на суму 6000 грн.;

-накладна №30/07 від 30.07.2014 на суму 12000 грн.;

Всього придбано дрова на суму: 34000 грн.

2)-платіжне доручення №533 від 24.12.2013 на суму 9000 грн.;

-платіжне доручення №496 від 29.11.2013 на суму 7000 грн.;

-платіжне доручення №544 від 30.12.2013 на суму 6000 грн.;

-платіжне доручення №322 від 30.07.2014 р. на суму 12000 грн.;

Всього проведено оплату на суму:34000 грн.

3)-Акт про списання товарів №1782 від 10.02.2015 року на суму 2874 грн 33 коп;

-Акт про списання товарів №10498 від 26.12.2014 року на суму 3429 грн 73 коп;

-Акт про списання товарів №8873 від 27.11.2014 року на суму 2282 грн 43 коп;

-Акт про списання товарів №8872 від 27.11.2014 року на суму 8970 грн.

Всього на суму: 17556 грн 49 коп.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9504 грн 26 коп. відшкодування за послуги з теплопостачання підлягають до задоволення як обґрунтовано

заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А відтак, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 35069244 :

35812 грн 80 коп -основного боргу по орендній платі;

-5773 грн 31 коп -пені;

-527 грн 18 коп -3% річних;

- 671 грн. 22 коп.-інфляційних нарахувань;

- 25 грн. 38 коп.-відшкодування за користування земельною ділянкою;

- 9504 грн. 26 коп.-відшкодування послуг з теплопостачання;

- 71 грн. 55 коп. -відшкодування послуг з водопостачання.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

-1827 грн судового збору в доход державного бюджету України.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30 квітня 2015 року.

Суддя С.О. Хома