Рішення № 43878073, 28.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 р. Справа№ 914/439/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вона", м. Львів,

про: відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11 632,15 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Сидор В. Д. - довіреність №12/01 від 12.01.15р.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вона" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11 632,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач на виконання умов договору страхування транспортного засобу здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував власну відповідальність у відповідача, то це дає правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача 11 632,15 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 13.02.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.02.2015 р.

В судове засідання 23.02.2015 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.02.2015р. виконав частково, надав підтвердження відсутності тотожного спору.

В судове засідання 23.02.2015 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, подав відзив в якому позовні вимоги заперечує у повному обсязі. Долучив до відзиву докази надсилання відзиву позивачу та витяг про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В судовому засіданні 23.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 06.03.2015 р.

В судове засідання 06.03.2015 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив витребувати у позивача: Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0199-01407 від 05.11.12р.; акт виконаних робіт або інший документ, який би підтверджував факт оплати проведеного ремонту автомобіля Шкода д.н.з. АА 2940 КН відповідно до рахунку-фактури № 0000032563 від 29.10.2013р.; платіжні доручення, виписки з банку або квитанції про здійснення касових операцій, які б підтверджували внесення Страхувальником всіх частин страхової премії позивачу, які мали бути виплачені по Договору.

В судовому засіданні 06.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.03.2015 р.

Ухвалою суду від 06.03.2015 р. суд витребував з Моторно - транспортного страхового бюро України (02002, м. Київ, а/с 272) відомості щодо укладення Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Страхова компанія "Вона" Полісу № АС/2857509.

На адресу суду, на виконання вимог ухвал суду Моторно - транспортним страховим бюро України надано відомості щодо укладення Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Страхова компанія "Вона" Полісу № АС/2857509.

В судове засідання 23.03.2015р. представник позивача не з'явився, телеграмою повідомив суд про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання у зв'язку з великою завантаженістю останніх в інших судах України, вимоги ухвали суду від 06.03.2015р. не виконав.

В судове засідання 23.03.2015р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.03.2015р. розгляд справи відкладено на 06.04.2015р.

В судове засідання 06.04.2015р. представник позивача не з'явився. 03.04.2015 р. до господарського суду Львівської області від позивача надійшла заява, згідно якої представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2015р. просить долучити до матеріалів справи копію генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів, копію платіжного доручення про оплату страхового відшкодування, довідку, що підтверджує внесення страхового платежу по договору.

В судове засідання 06.04.2015р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі. Просить суд розгляд справи відкласти для надання можливості ознайомитись з поданими позивачем документами, подав клопотання про продовження строку розгляду справи

Ухвалою суду від 06.04.2015р. розгляд справи відкладено на 20.04.2015р. Строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 20.04.2015р. представник позивача не з'явився, на адресу суду надіслав заяву в якій підтримав заявлені позовні вимоги.

В судове засідання 20.04.2015р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення щодо доказів наданих позивачем. Зазначив, що відповідач не вважає, що надані позивачем матеріали підтверджують обов'язок позивача щодо здійснення страхового відшкодування по даному ДТП, а відповідно відсутній також обов'язок щодо здійснення регресного відшкодування.

Ухвалою суду від 20.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 27.04.2015 р.

В судове засідання 27.04.2015 р. представник позивача не з'явився, до канцелярії суду від позивача надійшла телеграма та клопотання про розгляд справи без участі позивача (його представника), за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 27.04.2015 р. представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, щодо позовних вимог заперечив, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 січня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів №28-0199-01407/0212. Згідно цього Договору страхування було застраховано транспортний засіб марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН.

23 жовтня 2013 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю транспортного засобу марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН під керуванням водія - Скачко Ірини Миколаївни та транспортного засобу марки «Хюндай» державний номерний знак АН 9218 КХ під керуванням водія - Мігачєвої Олени Вікторівни.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН, отримав технічні пошкодження.

Як убачається з Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9291887 від 22.11.2013 р. Відділу Державної автомобільної інспекції ДМУ ГУМВС України у Донецькій області, 23.10.2013 р. близько 14 год. 30 хв. громадянка - Мігачєва Олена Вікторівна, в м. Донецьк по вулиці Ілліча, 19 А, керуючи транспортним засобом марки «Хюндай» державний номерний знак АН 9218 КХ, вчинила дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), порушивши правила маневрування, зіткнувшись з автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН під керуванням водія - Скачко Ірини Миколаївни, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілта». (а.с.18-20)

Відповідно до п. 33.1.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про факт вчинення ДТП у трьох денний строк з дня настання ДТП.

25.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» (страхувальник) звернувся із заявою позивача про страховий випадок, а саме дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 23.10.2013 р. в м. Донецьк по вулиці Ілліча, 19 А та про виплату страхового відшкодування. (а.с.25)

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 20.12.2013 р. по адміністративній справі №256/8519/13-п, громадянку Мігачєву Олену Вікторівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.21)

20.03.2014 р. позивачем, на підставі рахунку-фактури №0000032563 від 29.10.2013 р. (а.с.24) було складено страховий акт №ДККА-32055 (а.с.27) та розрахунок суми страхового відшкодування до нього. (а.с.28)

У відповідності до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів №28-0199-01407/0212, платіжного доручення №7810 від 25.03.2014 р. (а.с.29), заяви про страхове відшкодування від 25.10.2013 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 20.03.2014 р., страхового акту №ДККА-32055 від 20.03.2014 р., рахунку-фактури №0000032563 від 29.10.2013 р., позивач провів страхувальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілта» автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН страхове відшкодування в розмірі 12 630,15 грн. (в тому числі ПДВ - 2 105,36 грн.)

12.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом №9560 з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача.

Листом №175 від 23.09.2014 р. відповідач повідомив позивача, про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 9 526,79 грн. (за винятком ПДВ - 2 105,36 грн. та франшизи - 1 000,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач на виконання умов договору страхування транспортного засобу здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував власну відповідальність у відповідача, згідно полісу №АС/2857509 (а.с.30,67), то це, як вважає позивач, дає правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача 11 632,15 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в врахуванням франшизи в розмірі 1 000,00 грн., передбаченої полісом №АС/2857509 (а.с.30,67).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Частиною 1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 4 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 23.10.2013 р. близько 14 год. 30 хв. громадянка - Мігачєва Олена Вікторівна, в м. Донецьк по вулиці Ілліча, 19 А, керуючи транспортним засобом марки «Хюндай» державний номерний знак АН 9218 КХ, вчинила дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), порушивши правила маневрування, зіткнулась з автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН під керуванням водія - Скачко Ірини Миколаївни, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілта». (а.с.18-20)

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 20.12.2013 р. по адміністративній справі №256/8519/13-п, громадянку Мігачєву Олену Вікторівну визнано винну у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.21)

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у відповідності до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів №28-0199-01407/0212, , заяви про страхове відшкодування від 25.10.2013 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 20.03.2014 р., страхового акту №ДККА-32055 від 20.03.2014 р., рахунку-фактури №0000032563 від 29.10.2013 р., платіжним дорученням №7810 від 25.03.2014 р. (а.с.29) провів страхувальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілта» автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН страхове відшкодування в розмірі 12 630,15 грн. (в тому числі ПДВ - 2 105,36 грн.)

Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував власну відповідальність у відповідача, згідно полісу №АС/2857509 (а.с.30,67), то позивач, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику набув право на страхове відшкодування до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", та звернувся до суду з вимогою про стягнення у порядку регресу з відповідача 11 632,15 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з врахуванням франшизи в розмірі 1 000,00 грн., передбаченої полісом №АС/2857509 (а.с.30,67).

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Тобто, положення законодавства, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень прямо передбачають відшкодування винною особою податку на додану вартість за наявністю таких обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) реєстрація виконавця робіт з ремонту автомобіля як платника податку на додану вартість (Лист від 19.07.2011р. Верхового Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу - автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак АА 2940 КН.

Як вбачається із рахунку-фактури №0000032563 від 29.10.2013 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) становить - 12 632,15 грн. (вартість ремонту - 10 526,79 грн. та ПДВ - 2 105,36 грн.)

Як вбачається із матеріалів справи, 12.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом №9560 з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача.

Листом №175 від 23.09.2014 р. відповідач повідомив позивача, про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 9 526,79 грн. (за винятком ПДВ - 2 105,36 грн. та франшизи - 1 000,00 грн.).

Як встановлено судом, законодавство передбачає, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) зменшується на суму ПДВ, якщо виплата здійснювалася на рахунок потерпілої особи. Як убачається з поданого позивачем платіжного доручення №7810 від 25.03.2014 р. про виплату страхового відшкодування, у графі "призначення платежу" вказано потерпілу особу - страхувальника за договором - ТОВ "Ілта". Документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту суду не надано.

Отже, є правомірною і підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача 9 526,79 грн. страхового відшкодування (10 527,79 грн. вартості матеріального збитку без ПДВ - 1 000,00 грн. франшизи).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вона" (адреса: 79035, м. Львів, вул. Кримська, б. 28, офіс 501; ідентифікаційний код 23465084) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) 9 526,79 грн. заборгованості, 1 496,32 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 28.04.2015 р.

Суддя Синчук М.М.