Ухвала суду № 43878063, 14.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.04.2015 р. Справа№ 914/702/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання Д.Зубкович, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології”, м.Маріуполь, Донецька область;

до відповідача: Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна”, м. Львів;

про: стягнення 70 669 грн. 60 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з’явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 06.03.2015 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології” до Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” про стягнення 70 669 грн. 60 коп. Розгляд справи призначено на 31.03.2015 року.

У зв’язку з перебуванням судді у відпустці 31.03.2015 року судове засідання не відбулося. Ухвалою суду від 01.04.2015 року розгляд справи відкладено на 14.04.2015 року.

У судове засідання 14.04.2015 року сторони явки представників не забезпечили. Через канцелярію суду представник позивача подав заяву про відмову від позову, представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає наявними підстави для припинення провадження у справі з огляду на наступне.

20 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології” та Спільним Українсько-Бельгійським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” було укладено договір поставки № 455/10-14т, згідно з п. 1.1 якого предмет договору визначений наступним чином: постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології») зобов'язується поставити а покупець (Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна”) зобов`язується прийняти і оплатити котельні модульні установки 200 (КУМ 200) в кількості 2-ох штук з котлами, працюючими на твердому паливі, ТТ-100 Smart MW, Q=1000кВт по 2 (два) котла в кожному КУМ 200 (далі товар) по цінам, номенклатурі і в кількості згідно специфікаціям і накладним, які оформляються на кожну партію і являються невід’ємною частиною даного Договору.

У зв’язку із частковим виконанням відповідачем обов’язку в частині оплати поставленого товару позивач звернувся до суду з позовом до Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” з вимогою про стягнення 70 669 грн. 60 коп. заборгованості за договором від 20.10.2014 року.

Однак, 02.03.2015 року Спільне Українсько-Бельгійське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” здійснило платіж на суму 70 669 грн. 60 коп. із призначенням платежу «оплата за котельну уст. зг. рах. № Н-0000239 від 20.10.2014 року», підтвердженням чого є подана представником позивача банківська виписка по особовому рахунку від 02.03.2015 року, а також платіжне доручення №7331 від 02.03.2015 року, подане представником відповідача як додаток до відзиву. У зв’язку зі сплатою боргу у повному обсязі позивач подав заяву про відмову від позову, просив припинити провадження та повернути сплачений судовий збір.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як зазначено у ч. ч. 1, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» про відмову від позову та припинити провадження у справі.

Стосовно розподілу сум судового збору, суд зазначає наступне. Як зазначалося вище, позивач у заяві про відмову від позову просив винести ухвалу про повернення йому судового збору в сумі 1 413 грн. 40 коп. Разом з тим, відповідач у поданому ним відзиві просить суд залишити судові витрати за позивачем.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). (абз. 1 п. 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»). Тому у даному випадку у суду відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору.

Однак, враховуючи ту обставину, що станом на 26.02.2015 року, тобто на час подання позивачем позовної заяви, відповідачем не було погашено заборгованість, і це стало підставою для вирішення спору в судовому порядку, то вважається, що даний спір виник з вини відповідача. Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Відтак, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім цього, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір не відповідає встановленому чинним законом розміру, у зв’язку з чим в ухвалі про порушення провадження у справі суд зобов’язував позивача доплатити судовий збір. Так, відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Тобто за подання позовної заяви майнового характеру з ціною позову 70 669 грн. 60 коп. необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розмірі - 1 827 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суму недоплаченого в дохід державного бюджету судового збору у розмірі 413 грн. 60 коп. суд вважає за доцільне також покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 78, п. 4. ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» від позову до Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” про стягнення 70 669 грн. 60 коп.

Припинити провадження у справі № 914/702/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» до Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” про стягнення 70 669 грн. 60 коп.

Стягнути зі Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” (79008, м. Львів, вул. Друкарська,9, код ЄДР 30478157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, 73, код ЄДР 34027947) 1 413 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути зі Спільного Українсько-Бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейкарц і Партнери. Україна” (79008, м. Львів, вул. Друкарська, 9, код ЄДР 30478157 у дохід державного бюджету 413 грн. 60 коп. судового збору.

Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена.

Суддя Матвіїв Р.І.