Ухвала суду № 43877173, 30.04.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "30" квітня 2015 р. Справа № 906/627/15

Господарський суд Житомирської області у складі судді Омельяна О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (ідентифікаційний код 22064638, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Короленка, буд. 3) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (ідентифікаційний код 22064638, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Короленка, буд. 3),

встановив:

27.04.2015 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (далі - ТОВ "Торговий дім "Міріса", заявник, боржник) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Міріса" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство).

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст.ст. 36, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" станом на дату виникнення відповідних правовідносин.

Всупереч наведеним вимогам, боржником не надано до суду доказів, що свідчать про дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до вимог цивільного законодавства України, яке діяло на момент прийняття рішення засновником (учасником) про добровільну ліквідацію ТОВ "Торговий дім "Міріса", а саме:

- доказів публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи (ч. 2 ст. 105 ЦК України);

- доказів закриття рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів (ч.3 ст. 111 ЦК України);

- доказів вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмового повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки (абз. 1 ч.1 ст. 111 ЦК України);

- доказів заявлення вимог та позовів про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи (абз. 2 ч.1 ст. 111 ЦК України);

- доказів вжиття заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, доказів виявлення та вжиття заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб (абз. 1 ч. 4 ст. 111 ЦК України);

- доказів забезпечення проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється (абз. 2 ч. 4 ст. 111 ЦК України);

- доказів вжиття заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснення звільнення працівників юридичної особи, що припиняється (ч.5 ст. 111 ЦК України);

- доказів повернення ліквідаційною комісією (ліквідатором) органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензій, документів дозвільного характеру та інших документів, а також печаток та штампів, які підлягають поверненню (ч. 6 ст. 111 ЦК України);

- доказів надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування (абз. 1 ч. 7 ст. 111 ЦК України);

- доказів розгляду кожної окремої вимоги кредитора, прийняття по ній відповідного рішення та його надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6 ст. 105 ЦК України);

- доказів складення та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу (ч. 10 ст. 111 ЦК України);

- доказів складення ліквідаційного балансу після завершення розрахунків з кредиторами, забезпечення його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечення його подання органам доходів і зборів (ч. 11 ст. 111 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів, що додаються до заяви боржника, визначений, зокрема, ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Разом з тим, до заяви боржника не додано: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, які мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копію спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом.

Згідно з абз.абз. 3, 4 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI” (зі змінами і доповненнями) заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч. 4 ст. 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора.

У заяві та доданих до неї документах не міститься інформації щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника.

Разом з тим, згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржником мають бути надані докази того, що майна боржника достатньо для покриття судових витрат, а саме:

виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи. Ураховуючи те, що згідно з нормами чинного законодавства заробітна плата не може бути нижчою від визначеної законом, мінімальна сума коштів для виплати такої винагороди має становити не менше 29232,00 грн. (1218,00 грн. х 2 х 12 місяців)

+ судовий збір сплачений кредиторами (1218,00 грн. х кількість заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника).

У поданій заяві ТОВ "Торговий дім "Міріса" про порушення справи про банкрутство зазначено про відсутність у підприємства необоротних активів, майна, наявність грошових коштів на рахунках, відкритих у фінансових установах, на загальну суму 16700,00 грн. У зв'язку із чим суд робить висновок, що вартості активів боржника не достатньо для покриття наведених судових витрат.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що подана до суду заява про порушення справи про банкрутство не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку із чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Керуючись абз.3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (ідентифікаційний код 22064638, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Короленка, буд. 3) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з квитанцією від 27.04.2015 р. № 287 в сумі 6090,00 грн.

3. Копію ухвали направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса".

Додаток на 30 аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 27.04.2015 р. № 287.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (10003, м. Житомир, вул. Короленка, буд. 3) - рек.