Рішення № 43869659, 06.02.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/5599/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.02.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Лемак О.В.

при секретарі - Ревачко І.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Ужгород справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки і по день фактичного розрахунку -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки і по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до запису в трудовій книжці серія НОМЕР_2 під № 25, 01 жовтня 2008 року позивач був прийнятий на посаду арматурника - бетоняра 3- го розряду ПАТ «Лігобуд».

В подальшому відповідно до запису № 28 від 01.06.2013 року був звільнений із вже займаної посади охоронника за згодою сторін.

На день звільнення з роботи роботодавець ПАТ «Лігобуд» нарахував позивачу повний розрахунок в сумі 6 196 грн. 20 коп., що доводиться довідкою від 03.07.2013 року за № 10/05-13-36.

На час звільнення і по даний час зазначена вище нарахована заробітна повність плата не виплачена.

Виплатити повний розрахунок при звільненні відповідач відмовився з незрозумілих мені причин, мабуть розраховував на те що моє постійне місце проживання в Закарпатській області і мені важко буде відстояти свої порушенні трудові права передбачені ч. 1, ст.116 КЗпП України.

Позивач вважає, що дії ПАТ «Лігобуд» незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Також, ст. 117 даного кодексу передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач в судове засідання не зявився, однак від представника позивача ОСОБА_2 подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання на вказану дату та час не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи а тому в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до запису в трудовій книжці серія НОМЕР_2 під № 25, 01 жовтня 2008 року позивач був прийнятий на посаду арматурника - бетоняра 3-го розряду ПАТ «Лігобуд».

В подальшому відповідно до запису № 28, 01.06.2013 року позивач був звільнений із займаної посади охоронника за згодою сторін.

Позивач зазначає, що на день звільнення з роботи роботодавець Приватне акціонерне товариство «Лігобуд» нарахував йому повний розрахунок в сумі 6 196 грн. 20 коп., що доводиться довідкою від 03.07.2013 року за № 10/05-13-36. На час звільнення і по даний час зазначена вище нарахована заробітна повністю плата не виплачена.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обовязок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Така правова позиція закріплена у висновках Верховного Суду України, викладених в постанові від 29.01.2014 року в справі № 6-144ц13.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Як встановлено судом відповідач нарахував, але не виплатив позивачу при звільненні заробітну плату в розмірі 1717,63 грн. Вказана сума станом на 06.02.2015 р. не виплачена, а тому суд вважає, що за період з 01.06.2013 року по 06.02.2015 року на користь позивача з відповідача підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку.

При визначенні періоду за який підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує розяснення наданні в п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., вираховується середньоденна заробітна плата для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно довідки Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» від 11.06.2014 р. № 10/05-13-15 середня заробітна плата позивача за останні два повних місяців роботи, а саме квітень та травень 2013 року становила (1000 грн. + 1000 грн. / 2 =) 1000 грн. Кількість робочих днів у вказаний період та середньоденна заробітна плата для вирахування середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає (1000 грн. / 21 робочих днів =) 47,62 грн. Звідси розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичної виплати заробітної плати (150 робочих днів за період з 01.06.2013 р. по 31.12.2013 р. + 251 робочий день за 2014 рік + 25 робочих днів з період з 01.01.2014 р. по 06.02.2015р. = 426 робочих днів х 47,62 грн.) = 20 286,12 грн.

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 20 286,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 60А) на користь ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 1717,63 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 60А) на користь ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) в сумі 20 286,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 60А) на користь держави 243,60 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано до Ужгородського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лемак О.В.