Рішення № 43866898, 27.04.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4805/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ластовки Н.Д.

при секретарі Фузік Г.В., Ізвольській С.С.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача

Кабінету Міністрів України Роздобудька С.Г.,

представника відповідача

ПАТ "Аграрний фонд" Місевича Р.О., Місевича О.З.,

Представників третьої особи Білопольської Н.А., Пишняк І.О.,

Міністерства аграрної політики та Гребенюк І.І., Поредоляк Н.Ю.

продовольства України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_13 до Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Агрорний фонд", третя особа Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі (посаді), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року позивач ОСОБА_13, в особі свого представника ОСОБА_14 звернувся до суду з позовом до відповідачів Кабінету Міністрів України, ПАТ "Аграрний фонд", третя особа Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі (посаді), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В своїх позовних вимогах позивач просив суд визнати незаконним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №76-р "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", поновити ОСОБА_13 на роботі на посаді голови правління ПАТ "Аграрний фонд" та стягнути з ПАТ "Аграрний фонд" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №779-р "Про призначення ОСОБА_13 головою правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" його було призначено головою правління ПАТ "Аграрний фонд". Відповідно до наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.10.2013 №1, позивач 18.10.2013 приступив до виконання обов'язків голови правління ПАТ "Аграрний фонд". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №76-р "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" позивача звільнено з посади голови ПАТ "Аграрний фонд", за відсутності законних на те підстав з порушенням процедури звільнення працівників, які призначаються на посади та звільняються з посад за рішенням Кабінету Міністрів України. Крім того, позивач вказує на те, що в день його звільнення, а саме 04.02.2015 року він перебував на лікарняному. Вважає, що при його звільненні відповідачами порушено вимоги діючого трудового законодавства України, що є підставою його звернення з даним позовом до суду для захисту свого права на працю, яке було порушено неправомірними діями відповідачів (том №1 а.с. 2-8).

Представники позивача ОСОБА_13 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив в позові відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи (том №1 а.с. 129-130). Свої заперечення обґрунтували тим, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №76-р "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" не може бути визнане протиправним та скасовано судом з огляду на те, що Кабінет Міністрів України діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до діючого законодавства України, посилаючись на положення ч. 3 ст. 99 ЦК України.

Представники відповідача ПАТ "Аграрний фонд" в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували та просили в позові відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи (том №1 а.с. 88-92). Свої заперечення обґрунтували тим, що відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України компетентний (уповноважений) орган товариства може усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків у будь-який час, на свій власний розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені та визначені підстави цього усунення, а отже спірні відносини не підлягають розгляду в порядку Кодексу законів України про працю, тобто не є трудовим спором. Також, зазначили, що на час судового розгляду наказ про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд" не видав, тому позивача не можна вважати таким, що звільнений із займаної посади.

Представники третьої особи Мінагрополітики України, в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували та просили в позові відмовити у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи (том №1 а.с. 185-190). Свої заперечення обґрунтували тим, що компетентний (уповноважений) орган товариства, у відповідності до ч. 3 ст. 99 ЦК України, може усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків у будь-який час, на свій власний розсуд, з будь-яких підстав, тому даний спір не підлягає розгляду встановленими нормами трудового законодавства України. Крім того, зазначили, що підставами для внесення пропозиції про звільнення позивача з посади голови правління були численні порушення законодавства України у здійсненні ним своїх обов'язків, чим було завдано значної шкоди підприємству і державі. Ці порушення та завдання збитків підприємству були встановлені Державною фінансовою інспекцією України.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в районних міських судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до п. 24 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" від 14.09.2006 №137-V, усі працівники мають право на захист у випадках звільнення.

Згідно п. 24 частини ІІ Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" від 14.09.2006 №137-V, з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.

Положеннями ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 №364 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" було створене ПАТ "Аграрний фонд", 100% статутного капіталу якого належить державі та зобов'язано Міністерство аграрної політики та продовольства України при підготовці Статуту ПАТ "Аграрний фонд" передбачити, що призначення на посаду і звільнення з посади голови виконавчого органу ПАТ "Аграрний фонд" здійснює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №698 "Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" було затверджено Статут ПАТ "Аграрний фонд", а 07.10.2013 Реєстраційною службою Головного управління Міністерства юстиції України у м. Києві проведено державну реєстрацію ПАТ "Аграрний фонд" як юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за №10741020000047139.

Відповідно до п.п. 43, 47 Статуту ПАТ "Аграрний Фонд" виконавчим колегіальним органом ПАТ "Аграрний Фонд", що здійснює управління його поточною діяльністю є Правління. До складу правління входять голова правління, перший заступник голови правління, заступники голови правління та інші члени правління. Голова правління призначається на посаду та звільняється з посади Відповідачем за поданням Мінагрополітики.

Відповідно до п.п. 6, 7, 36 Статуту ПАТ "Аграрний фонд", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №698, засновником ПАТ "Аграрний фонд" є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером ПАТ "Аграрний фонд" є держава в особі Мінагрополітики України. На період коли єдиним засновником та акціонером Товариства є держава голова правління призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики (том №1 а.с. 20-34).

Таким чином, суд приходить до висновку, що уповноваженим органом власника (держави), який був наділений повноваженнями на призначення та звільнення з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд" був Кабінет Міністрів України.

17.10.2013 Розпорядженням Кабінету Міністрів України за №779-р позивач ОСОБА_13 призначений головою правління ПАТ "Аграрний фонд" (том №1 а.с. 16).

18.10.2013 Наказом ПАТ "Аграрний фонд" за №1, позивач ОСОБА_13 приступив до виконання дорученої йому роботи на посаді голови правління ПАТ "Аграрний фонд" (том №1 а.с. 17).

Згідно ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 17.10.2013 між позивачем та відповідачем Кабінетом Міністрів України укладено трудовий договір, за яким позивач взяв на себе зобов'язання із виконання дорученої йому роботи на посаді голови правління ПАТ "Аграрний фонд", визначеної п.п. 47, 48 Статуту ПАТ "Аграрний фонд".

З 26.01.2015 по 16.03.2015, позивач мав тимчасову непрацездатність, що підтверджується листками непрацездатності лікувального закладу - Філією №3 Комунального некомерційного підприємства Святошинського району м. Києва "Консультативно-діагностичний центр" серії АГЗ №637829 та серії АГЛ №071612 (том №1 а.с. 154-155).

27.01.2015 т.в.о. голови правління ПАТ "Аграрний фонд" ОСОБА_15. повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України про перебування на лікарняному голови правління ПАТ "Аграрний фонд" ОСОБА_13 з 27.01.2015, у зв'язку із цим ОСОБА_15 до виконання обов'язків голови правління підприємства, що підтверджується доповідною запискою за №03/451 від 27.01.2015. (том №1 а.с. 156).

27.01.2015 року, у період перебування ОСОБА_13 в стані тимчасової непрацездатності, Мінагрополітики України внесена пропозиція Прем'єр-міністру України Яценюку А.П. про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд", що підтверджується листом від 27.01.2015 року №37-25-4-6/905 та доданими до цього листа документами (том №1 а.с. 81).

Відповідно до п. 10 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298, у передбачених законодавством випадках посадова особа, яка вносить подання про призначення на посаду осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, може звертатися з пропозицією щодо звільнення з посади таких осіб. У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проект рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби - матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

Як вбачається із листа Мінагрополітики України від 27.01.2015 №37-25-4-6/905, були надані такі документи: біографічна довідка позивача ОСОБА_13, проект розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд" та пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (том №1 а.с. 82-85).

Із пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", вбачається, що необхідністю прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд", третя особа Мінагрополітики України обґрунтовувала тим, що вказане розпорядження приймається на виконання доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. від 21.01.2015 №2118/0/1-15, відповідно до якого Міністру аграрної політики та продовольства України Павленку О.М. було доручено розглянути питання щодо оновлення керівного складу територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд", не містить будь-яких зазначених причин звільнення позивача з посади (том №1 а.с. 83).

Також, судом встановлено, що під час внесення Мінагрополітики України пропозиції про звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд", будь-яких інших документів, заяву позивача про звільнення, його пояснення за порушення трудової дисципліни, матеріали службового розслідування, медичні довідки, із зазначенням причин його звільнення, до Кабінету Міністрів України не додавались (том №1 а.с. 82-85).

Відповідно до параграфів 30, 31 Регламенту Кабінету Міністрів України акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень, у тому числі з кадрових питань. Розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо таким розпорядженням не встановлено пізніший строк набрання ним чинності.

Положеннями п. 15 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, визначено, що на підставі акта Кабінету Міністрів України щодо звільнення з посади особи в установленому порядку підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата припинення роботи.

04.02.2015 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №76-р, позивача ОСОБА_13 звільнено з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд". (том №1 а.с. 80).

У відповідності п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 40, ст. 41 та ст. 41-1 КЗпП України визначені вичерпний перелік підстав та випадків припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 4 Конвенції МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Положеннями ст. 7 Конвенції МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, закріплено, що трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов'язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв'язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості.

Висновками Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за перше півріччя 2013 року, встановлено, що зміст поняття "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 цього Кодексу. Це виключає охоплення змістом терміну "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. ст. 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Як роз'яснено у п.1 та п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", на суд покладено обов'язок охороняти конституційні права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується; при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язував звільнення.

Відповідно до ст. 8 Конвенції МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, органами, які наділені повноваженнями розглядати причини звільнення й інші обставини справи, а також виносити рішення про обґрунтованість звільнення є суд, трибунал у трудових питаннях, арбітражний комітет чи до арбітра.

Таким чином, аналізуючи указані норми національного та міжнародного трудового законодавства, яке ратифіковане в установленому порядку, суд приходить до висновку, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути лише у визначених законом випадках та за наявності обґрунтованих і законних підстав, а обов'язок доказування у справах в яких оспорюється незаконне звільнення працівника покладається, не лише на працівника, а також на роботодавця, який має довести наявність у діях працівника конкретних порушень та довести вину працівника у цих порушеннях.

Як встановлено судом, відповідач Кабінет Міністрів України, як уповноважений власником орган, при виданні Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"" від 04.02.2015 №76-р не зазначив визначених ст.ст. 40, 41, 41-1 КЗпП. будь-яких підстав звільнення позивача з роботи.

Разом з цим, в порушення п. 10 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298, відсутні такі підстави і в пропозиції Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.01.2015 №37-25-4-6/905 та доданих до неї документів, внесених на розгляд Кабінету Міністрів України.

Пояснення представників відповідачів та третьої особи про наявність такої підстави для звільнення позивача, як неефективне здійснення управління ПАТ "Аграрний фонд" головою правління ОСОБА_13 та першим заступником голови правління ОСОБА_15, на підставі рішення засідання ревізійної комісії ПАТ "Аграрний фонд" від 02.02.2015, не можуть бути взятими судом до уваги як наявність належних підстав для звільнення з роботи, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.01.2015 №33 "Про утворення ревізійної комісії публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"", утворено ревізійну комісію ПАТ "Аграрний фонд" та затверджено її склад.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.01.2015 №36 "Про перевірку публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"", було визначено, що утворена ревізійна комісія проводить перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Аграрний фонд" за період роботи підприємства з 01.01.2014 по 31.12.2014 у термін з 30.01.2015 по 13.02.2015. Як вбачається із цього наказу здійснення перевірки проводилося щодо стану виконання правління рішень органу управління з питань фінансово-господарської діяльності Товариства; відповідності фінансово-господарської діяльності вимогам Статуту ПАТ "Аграрний фонд", рішення органу управління; своєчасності та повноти здійснення розрахунків з бюджетом; нарахування, своєчасності та повноти виплати дивідендів; одержання, використання та повернення кредитів; відповідності законодавству та Статуту ПАТ "Аграрний фонд" використання коштів резервного та інших фондів ПАТ "Аграрний фонд", що формується за рахунок бюджету та бухгалтерської документації з питань фінансово-господарської діяльності.

02.02.2015 Наказом ПАТ "Аграрний фонд" "Про забезпечення проведення перевірки" №09, визначено, що у термін з 30.01.2015 по 13.02.2015 працівникам підприємства необхідно забезпечити документальне супроводження та матеріально-технічні умови ревізійній комісії для виконання їх обов'язків.

02.02.2015 телефонограмою Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-27-4-13/1300 спрямованою ПАТ "Аграрний фонд", запрошувався позивач, як голова правління та його заступники до Міністерства аграрної політики та продовольства України на 15год. 30хв. 02.02.2015.

02.02.2015, як вбачається із протоколу засідання ревізійної комісії ПАТ "Аграрний фонд" від 02.02.2015, комісія вирішила рекомендувати керівництву Міністерству аграрної політики та продовольства України розглянути питання щодо звільнення голови правління ОСОБА_13 та першого заступника голови правління ОСОБА_15. (том №1 а.с. 193-196).

03.02.2015 листом Міністерство аграрної політики та продовольства України за №37-27-4-6/1396, звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд" за неефективне здійснення позивачем управління ПАТ "Аграрний фонд" (том №1 а.с. 86-87).

Разом з тим, 06.02.2015, як вбачається з листа т.в.о. голови правління ОСОБА_15. від 06.02.2015 №03/316 спрямованого Міністру аграрної політики та продовольства України Павленку О.М., станом на 06.02.2015 ревізійна комісія ПАТ "Аграрний фонд" не приступила до перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Аграрний фонд".

11.02.2015 ревізійна комісія звернулась до ПАТ "Аграрний фонд" із запитом №1 від 11.02.2015 про надання документів, а саме: Статуту Відповідача-2, довідку про залучені кредити та наявної заборгованості; фінансову та статистичну звітність, копії платіжних доручень; декларація з податку на прибуток та інших документів щодо укладених договорів з банківськими та фінансовими установами чи компанії.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що станом на 02.02.2015, 03.02.2015 та 04.02.2015 ревізійна комісія ПАТ "Аграрний фонд" не завершила свою роботу, а отже не могла прийняти рішення про ефективність здійснення позивачем управління ПАТ "Аграрний фонд" та ініціювати питання про звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, оскільки до листа Міністерство аграрної політики та продовольства України від 03.02.2015 №37-27-4-6/1396 не були додані, передбачені п. 10 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298, документи, цей лист не є пропозицією для звільнення позивача.

З урахуванням цього, суд вважає, що станом на 04.02.2015 відповідач Кабінет Міністрів України не мав належної пропозиції для звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд" з визначеними законом підстав для цього.

Крім того, посилання представників відповідачів та третьої особи на те, що під час засідання ревізійної комісії ПАТ "Аграрний фонд" було встановлено неефективне здійснення управління ПАТ "Аграрний фонд" головою правління ОСОБА_13 та першим заступником голови правління ОСОБА_15 на підставі висновків перевірки Державної фінансової інспекції України у квітні 2014 року, і це є підставою для звільнення, також судом не може бути взято до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У відповідності до ст. 147-1 КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Тобто, отримання письмового пояснення від працівника є фактично прямим обов'язком роботодавця, який повинен дізнатися про причини порушення трудової дисципліни, щоб довести та відреагувати або ж спростувати факт такого порушення.

Судом встановлено, що відповідачі Кабінет Міністрів України та Пат "Аграрний фонд" не застосовували до позивача дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з роботи за допущений проступок (неефективне здійснення управління ПАТ "Аграрний фонд" головою правління ОСОБА_13.), оскільки від позивача не отримувались і витребовувались письмові пояснення, та з моменту допущення факту неефективного (квітень 2014 року) здійснення управління ПАТ "Аграрний фонд" головою правління ОСОБА_13, сплинув визначений ст. 148 КЗпП України строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач в період з 26.01.2015 по 16.03.2015 мав тимчасову непрацездатність, що підтверджується листками непрацездатності лікувального закладу - Філією №3 Комунального некомерційного підприємства Святошинського району м. Києва "Консультативно-діагностичний центр" серії АГЗ №637829 та серії АГЛ №071612 (том №1 а.с. 154-155).

27.01.2015 доповідною запискою за №03/451, т.в.о. голови правління ПАТ "Аграрний фонд" ОСОБА_15. повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України про перебування на лікарняному голови правління ПАТ "Аграрний фонд" ОСОБА_13 з 27.01.2015. (том №1 а.с. 156).

При цьому, станом на 04.02.2015, що є датою звільнення позивача ОСОБА_13 з роботи, останній продовжував перебувати у стані тимчасової непрацездатності, який підтверджено листками непрацездатності серії АГЗ №637829 та серії АГЛ №071612, що відповідно до п. 1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я №455 від 13.11.2001, зареєстрованого Міністерством юстиції України за №1005/6196 від 04.12.2001, є належним підтверджуючим документом.

Положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП України визначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У відповідності до положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, проаналізувавши доводи позивача, заперечень відповідачів, третьої особи, суд приходить до висновку, що Кабінет Міністрів України, в порушення вимог ст.ст. 40, 147 КЗпП України за відсутності будь-яких порушень трудової дисципліни зі сторони позивача та законних й обґрунтованих підстав для звільнення позивача з посади голови правління ПАТ "Аграрний фонд", видав завідомо незаконне та безпідставне Розпорядження №76-р від 04.02.2015, яким Позивача було звільнено з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд". З огляду на це, зазначене розпорядження підлягає скасуванню у судовому порядку, а позивач поновленню на роботі.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, стороною відповідача не доведені заперечення щодо законності звільнення 04.02.2015 позивача з роботи та наявності визначених для цього законом підстав.

Положеннями ст. 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як вбачається із довідки ПАТ "Аграрний фонд" №49 від 20.03.2013 середньомісячний заробіток позивача за останні 2 місяці (43 дні) перед звільненням склав 32404 грн. 34 коп., тобто 753,58 гривень середньоденна заробітна плата.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.03.2015 по 27.03.2015 на момент винесення рішення, у розмірі 21853 грн. 82 коп.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_13 на роботі на посаді голови правління ПАТ "Аграрний фонд".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 36, 40, 41, 47, 147-149, 232, 235 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_13 до Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд", третя особа Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі (посаді), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №76-р "Про звільнення ОСОБА_13 з посади голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд".

Поновити ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_1) на роботі на посаді голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд" (ідентифікаційний код 38926880, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1).

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд" (ідентифікаційний код 38926880, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1) на користь ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2015 по 27.04.2015 у розмірі 21853 грн. 82 коп.

За правилами передбаченими ст. 367 ЦПК України допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_1) на роботі на посаді голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд" (ідентифікаційний код 38926880, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1).

В частині інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя