Ухвала суду № 43860114, 28.04.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/785/15-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 81 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Добровольською Т.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Загурської Ю.В. за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 березня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (надалі ПАТ «Брокбізнесбанк») звернулось до суду зі скаргою, у якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Загурської Ю.В. щодо винесення 29.01.2015 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46257213 за виконавчим листом № 285/2646/13-ц, виданим Новоград-Волинським міськрайонним судом 14.03.2014 року; скасувати вищезазначену постанову та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції прийняти на виконання виконавчий лист № 285/2656/13-ц, виданий Новоград-Волинським міськрайонними судом 14.03.2014 року, відкрити виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_3. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 березня 2015 року скарга задоволена. Визнано дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Загурської Ю.В. щодо винесення 29.01.2015 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46257213 за виконавчим листом № 285/2646/13-ц, виданий Новоград-Волинським міськрайонними судом 14.03.2014 року неправомірними. Скасовано постанову старшого державного виконавця Загурської Ю.В. від 29.01.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46257213 за виконавчим листом № 285/2646/13-ц виданим Новоград-Волинським міськрайонними судом 14.03.2014 року. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції прийняти на виконання виконавчий лист № 285/2656/13-ц, виданий Новоград-Волинським міськрайонними судом 14.03.2014 року, та відкрити виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_3.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (надалі - ВДВС) подавав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати дану ухвалу та постановити нову - про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вказує, що судом не було враховано ту обставину, що старшим державним виконавцем Загурської Ю.В. правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, так як на день винесення постанови вже діяв мораторій згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому державний виконавець не мав права проводити стягнення на предмет іпотеки. Також апелянт зазначає, що судом не взято до уваги те, що державним виконавцем було встановлено всі обставини щодо іпотечного майна та місця проживання боржника, оскільки даний виконавчий документ надійшов повторно на виконання і вищезазначені факти були встановлені державним виконавцем при першому надходженні виконавчого документа на виконання.

Представник апелянта підтримала апеляційну скаргу і пояснила, що у попередньому виконавчому провадженні встановлено належність боржникам іпотечного майна, їй проживання у останньому, а також, що кредит є валютним, тому підстав для звернення стягнення на нього немає.

Представник заявника заперечує у задоволенні скарги і пояснив, що державний виконавець не з'ясував всі обставини, які надають право на застосування мораторію, що можливо лише при здійсненні виконавчих дій.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець мав лише загальну інформацію про предмет іпотеки (анкетні дані боржника, адреса і технічні параметри предмета іпотеки, місце проживання боржника) та підставу звернення стягнення (заборгованість перед банком за валютним кредитом). Разом з тим, державний виконавець не мав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність усіх обставин, що зумовлюють поширення дії мораторію на правовідносини, які існують між боржником і стягувачем.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2013 року, яке набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 191К-08 від 16.04.2008 року, укладеному між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк») та ОСОБА_4, в загальній сумі 65844,41 долари США, звернуто стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 191К-08/і від 16.04.2008 року, укладеному між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (далі -ПАТ «Прокбізнесбанк») та ОСОБА_4, ОСОБА_3, а саме : житловий будинок з надвірними господарськими будівлями загальною площею 133,7 кв.м за адресою : АДРЕСА_1, та земельну ділянку для його обслуговування площею 0,0863 га за цією ж адресою.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист (а.с.8-9), який подано на виконання до відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції і 10.07.2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

20.01.2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» подав повторно виконавчий лист на виконання і постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Загурської Ю.В. від 29.01.2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» та заборону щодо звернення стягнення на майно боржника, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно із п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон), який набрав чинності з 07 червня 2014 року, передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм (ст.4 вказаного Закону).

Крім того, дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб'єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Отже, законодавець визначив обставини, при яких не може бути примусово стягнуто нерухоме житлове майно та визначив відповідні умови.

Таким чином, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовується при одночасній наявності всіх перерахованих вище ознак.

Як було з'ясовано судом і не заперечується представником апелянта, державному виконавцю невідомо чи мається у позичальника або майнового поручителя у власності інше нерухоме житлове майно, а також чи не є боржники суб'єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Наявність або відсутність зазначених умов також не перевірялося під час попереднього виконавчого провадження.

Без встановлення зазначених обставин неможливо стверджувати про можливість застосування мораторію при виконанні вищевказаного виконавчого документа, що може бути з'ясовано лише в ході проведення виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій державного виконавця при винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції відхилити, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: